Олександр Горган-Лялька: лялька Медведчука у кріслі київського губернатора. ЧАСТИНА 1
Будучи професійним популістом і займаючись цим зі шкільного віку, нинішній голова Київської ОДА дуже любить базікати про патріотизм, любов до України та нещадну боротьбу з корупцією. І він здатний обдурити ще чимало наївних обивателів, особливо якщо ті не знали чи забули, хто ж такий Олександр Ґорґан і ким він був до Майдану. Завдяки нашому невіданню та «сліпоті» правоохоронних органів, такі як Ґорґан «тирили» і до українських революцій, і після, піднімаючись при цьому все й вище кар'єрними сходами.
Пришпорюючи патріотизм
Ґорґан Олександр Любомирович народився 5 листопада 1975 року в місті Калуш (Івано-Франківська область), і з моменту свого народження до самого 2008 року носив батьківське прізвище Лялька. Його батьки Любомир Васильович (1940 р.н.) та Ганна Микитівна (1946 р.н.) працювали лікарями, отримавши наприкінці 70-х квартиру у багатоповерховому будинку на вулиці Пушкінській, на першому поверсі якого працювали кілька магазинів. Лікарі та працівники радянської торгівлі швидко порозумілися, тож юний Сашко Лялька підкріплювався перед заняттями у спортивних секціях бутербродами з «лікарською». Тим не менш, цього в їхній сім'ї здавалося недостатньо, тому вони були ідейними противниками «комуністичного режиму», хоча й досі не виявляли своїх поглядів публічно. Лише 1989-го, коли в УРСР розпочалася епоха політичного лібералізму та почали створюватися всілякі партії та рухи, 14-річний Олександр Лялька записався до СНУМ (Союз незалежної української молоді). І саме з цього кроку почалася вся його подальша кар'єра, якою він зобов'язаний своєму вмінню прилаштовуватись до потрібних людей. Саме за їхньою спиною Лялька й виріс спочатку у «суспільника», потім у політика, а тепер і у високопосадовця.
1992-го Олександр Лялька вступив на юридичний факультет Київського національного університету ім. Шевченка. У Skelet.Org є інформація, що вибір цього вишу, а також вступ до нього було зроблено Лялькою за допомогою його доросліших покровителів із молодіжного руху, з якими він старанно «тусувався». Варто наголосити, що українському «громадському діячеві» та «патріоту» Олександру Ляльці тоді було просто ніколи віддавати батьківщині своїй військовий обов'язок. Він так і не служив у армії – запам'ятаємо цей факт! Натомість у наш час, коли хоч якась причетність до ЗСУ та АТО дають добрі політичні очки, Лялька кілька разів з'являвся на публічних заходах у військовій формі та хвацько козирав прапору.
Олександр Горган-Лялька, який ніколи не служив в армії
дуже любити рядитися в «захисника вітчизни»
Більше того, у 2016 році Олександр Лялька, який став уже Олександром Горганом і був депутатом Київської обласної ради, вирішив долучити до теми «захисту вітчизни» та свого сина Любомира (2005 р.н.), зробивши його юним героєм. І ось у кінохроніці Міноборони з'явився сюжет про те, як голова відомства Степан Полторпак особисто (!) вручив юному Любомиру Ґорґану медаллю «За сприяння ЗСУ». Приводом до нагородження стала щира історія про те, як юний патріот і зразковий скаут (у сенсі «пластун») Любомир п'ять років копив на своє майбутнє навчання за кордоном (а ось це не зовсім патріотично), збираючи долар до долара, які батьки давали йому за хороше навчання та успіхи у спорті. І з початком АТО віддав зібрані 2500 доларів (хлопчик виявився багатшим за багатьох дорослих українців), щоб купити джип другові свого батька, який воював добровольцем. Зрозуміло, про те, хто його батько і звідки у нього стільки грошей (чи багато батьків кладуть у скарбничку маленького сина 2,5 тисяч «баксів»?) не сказали жодного слова. І можна лише здогадуватися про те, скільки ще доларів, окрім 2500 «на джип», витратив Олександр Горган на те, щоб «зайти» до Міноборони та домовиться про медаль для свого синочка. Але погодьтеся, що «волонтерська медаль» в 11 років із рук самого міністра оборони – це добрий початок для кар'єри майбутнього «патріота-громадського діяча», якщо Любомир захоче піти стопами батька! Тут ніяких грошей не шкода.
Якщо батько хотів не просто зробити сину подарунок, а й добитися популярності, то йому це вдалося. Ось тільки увагу звернули не на Любомира Ґорґана, а на його батька. Хтось непросто зацікавився, звідки в нього гроші, а почав копати у минулому. Розкопавши, що до 2008 року Ґорґан носив прізвище Лялька, а потім чомусь його змінив, що Олександр Ґорґан є претендентом на крісло голови Київської облради від пропрезидентських сил. І цей інтерес посилився, коли Ґорґан-Лялька став головою Київської ОДА.
Під крилом Медведчука
Власне кажучи, Олександру Ляльці не було колись не лише служити в армії, а й навіть навчатися — адже з 1994 року він уже очолював «Союз українського студентства» і його набагато частіше бачили на різних заходах, ніж на лекціях. А 1995 року він не лише став заступником Українського Національного Комітету Молодіжних Організацій голови (УНКМО), а й побував в Англії, де закінчив курс в Edwards Language School. Причому ці дві події були безпосередньо пов'язані між собою – Лялька сплатив свою подорож (дорогу, проживання, навчання) з каси громадської організації.
Втім, Edwards Language School — це лише мовна школа з коротким (два-три місяці) форсованим курсом вивчення англійської, але Олександр Лялька завжди з гордістю демонстрував цей епізод своєї біографії як «здобуття освіти в Англії».
Але, мабуть, витрачаючи гроші лише на закордонні поїздки та фуршети не обмежувалося, бо того ж 1995-го Лялька став співзасновником юридичної фірми «Юстиніан». Це було зроблено в основному для форсу, прибутку фірма не давала, а на оплату оренди офісу та податків студентської стипендії явно не вистачало. Натомість Лялька не соромився занурювати обидві руки у гроші, які протікають через УНКМО. А грошей було дуже багато, оскільки саме через УНКМО проходило державне фінансування українських молодіжних та дитячих організацій (понад 9 мільйонів гривень 1997 року) плюс кошти на кредитування молодіжного будівництва та іпотеки. І не лише державне: там само спочатку «освоювали» і чимало грантів від західних фондів. Існує інформація про те, що Лялька вже тоді осягав науку «відкатів» за надання більшого фінансування одним молодіжним організаціям на шкоду іншим.
А ось безпосереднім шефом Ляльки був голова УНКМО Володимир Рябіка (1962 р.н.), з яким вони добре спрацювалися майже на ціле десятиліття. Причому Рябика, який раніше працював у ЛКСМУ, а потім очолював Молодіжну морську лігу України, добре знав Ляльку і до 1995 року. Сам же Рябіка був одним із людей одіозного Віктора Медведчука, і саме через Рябіку до Медведчука прийшов «служити» Олександр Лялька.
Куми В. Путін та В. Медведчук
1997-го, закінчивши університет, Лялька так і залишився заступником голови УНКМО – не кидати ж таку хлібну посаду! А ось 1998-го він стає співзасновником СП «Юридичне бюро «ОЛАС». Ця фірма вже давно перебуває на стадії ліквідації, та й слідів у публічних ЗМІ вона не залишила, і її можна було б назвати ще однією «пустушкою», якби не чутки про те, що вона була пов'язана з діяльністю структур Медведчука. Але, повторимо, останнім часом Горган-Лялька ретельно знищує всю інформацію про свої справи з Медведчуком, і ось навіть ця фірма припинила свою діяльність саме тоді, коли його було призначено київським губернатором.
У лютому 1999-го вже лисіючий Віктор Медведчук (1954 р.н.) став головою Національної ради з питань молодіжної політики при президентові України (очолював її до 2005 року). І він одразу взяв до складу комітету Рябіку (своїм заступником) та Ляльку. Наступні три роки саме ці троє людей – Медведчук, Рябика та Лялька – керували молодіжною політикою та молодіжними організаціями України. Непідвладними їм були хіба що націонал-патріотичні молодіжні організації, що фінансувалися прямо з-за кордону, але й на ті вони могли тиснути по адміністративній лінії.
Фінансування УНКМО різко зросло (12 мільйонів у 1999 році та 13 мільйонів у 2000-му році), проте вже тоді фінансові перевірки виявили численні порушення та навіть відверті розкрадання. Через роки, про ці розкрадання нзапам'ятає Ляльці народний депутат від «Батьківщини» Олена Шкрум Але незважаючи на скандал, Рябіка та його заступник Лялька залишилися тоді у своїх у кріслах, що у 2000-му році викликало різку негативну реакцію частини членів УНКМО, тих, хто влаштував пікети з вимогами зміни керівництва. Втім, скандал був не тільки фінансовим, а й політичним. Медведчук використав УНКМО на виборах 1999 року для агітації на користь Кучми, а потім почав використовувати його підтримку в протистоянні з Віктором Ющенком і націонал-патріотами. Зокрема через Ляльку організовувалися молодіжні пікети протесту проти прем'єра Ющенка та віце-прем'єра Тимошенко. І ось уже це призвело до розколу: у 2000 році частина членів УНКМО на чолі з одним із заступників Рябики Володимиром Березовським спробувала влаштувати переворот, сепаратно обравши його новим головою. Під час того розколу Лялька віддано підтримував Рябику і, відповідно, Медведчука – про що зараз навряд чи захоче згадувати. Ну а оскільки весь адмінресурс, підтримка Банкової та Верховної Ради та контроль за фінансами були на стороні трійці Медведчук-Рябика-Лялька, то «заколот» у лавах УНКМО був швидко пригнічений.
На тлі цього скандалу смачним цинічним плювком в особу української громадськості було створення Лялькою у 2000 році всеукраїнської молодіжної організації «Молодь проти корупції», яку він очолював кілька років (і отримував на неї фінансування).
Цікаво, що згодом тодішня «демократична» опозиція через суд домагалася позбавлення УНКМО монополії на розподіл бюджетного фінансування. І саме ця монополія, яку контролюють «медведчуківці», призвела до створення «обхідних» шляхів масштабного фінансування опозиційних до влади молодіжних організацій західними фондами. У свою чергу люди Медведчука влаштували у 2001-2002 роках справжню війну банкам та організаціям, через які йшли західні гранти.
Олександр Горган-Лялька: лялька Медведчука у кріслі київського губернатора. ЧАСТИНА 1
Але, незважаючи на те, що всі команди Медведчука тоді вже займали антизахідну позицію, в 2001 році Олександр Лялька знову влаштував собі велике турне за кордон за кошти УНКМО: на цей він побував в Америці за програмою культурно-політичного обміну «International Visitor Leadership Program» — записавши це у своєму портфоліо.
На парламентських виборах 2002 року УНКМО був мобілізований Медведчуком для підтримки СДПУ(о), у партійному списку якого Рябіка отримав четверте місце. Але оскільки пряма підтримка комітетом якоїсь політичної сили не допускалася, а керівництво УНКМО брехало про свою політичну незаангажованість, то на його базі спеціально до виборів було створено Блок української молоді (БУМ), який відкрито заявив про свій союз з есдеками. У чому брав участь Олександр Лялька, хоча йому прохідне місце у списку СДПУ(о) так і не дісталося, і після виборів йому довелося задовольнятися роллю помічника народного депутата Рябики, тобто знову бути при своєму шефі. І їх успішна та плідна співпраця тривала до самого першого Майдану.
Сергій Варіс, для Skelet.Org
ПРОДОВЖЕННЯ: Горган-Лялька Олександр: лялька Медведчука у кріслі київського губернатора. ЧАСТИНА 2
Підписуйтесь на наші канали в Telegram Facebook, Twitter, ВК — Лише нові особи з рубрики СКЛЕП!