Олексій Павленко
Під час першої великої прес-конференції у 2016 році президент Петро Порошенко заявив про необхідність «перезавантажити» склад Кабінету Міністрів України. Це породило у політичних кулуарах нашої країни безліч розмов та дискусій. Деякі народні депутати взагалі налаштовані «радикально». Вони виступають за відставку всього Кабміну на чолі із прем'єр-міністром Яценюком. Таке рішення можна було б назвати цілком виправданим, адже нинішній уряд усіма своїми діями підтверджує свою неспроможність та неефективність. Декілька міністрів навіть заявили про бажання піти у відставку – торік це був Олександр Квіташвілі (глава МОЗ) та Андрій Пивоварський (глава Мінінфраструктури). Цього року до них приєднався міністр АПК Олексій Павленко. Він навіть написав офіційну заяву про відставку. Щоправда, зробив він це без жодного бажання – на нього натиснуло керівництво «Самопомічі», за квотами якої він і потрапив до Кабміну. Залишати насиджене місце Павленко зовсім не хоче, адже він витратив цілий рік, щоб ідеально налагодити «схеми» викачування грошей з держбюджету України через підприємства АПК. Звідки ж з'явився в українському уряді Олексій Павленко і чому в ЗМІ його почали називати «гробувальником» агропромислового комплексу України?
Бездоганний шлях бізнесмена
Народився Олексій Павленко у 1977 році у місті Умань Черкаської області. Вища освіта у Павленка досить солідна. У 1998 році він отримав ступінь бакалавра з економічного спрямування в Києво-Могилянській Академії. Наступного року отримав диплом спеціаліста з фінансового менеджменту у Міжнародній бізнес-школі. Ще рік йому знадобився стати магістром з менеджменту зовнішньоекономічної діяльності в Академії Міжнародної торгівлі при Мінекономіки України. У 2001 році вирушив на навчання до Нідерландів, щоб здобути ступінь магістра бізнес-адміністрування в університеті Наєнроде.
Першим місцем роботи Павленка, згідно з офіційною біографією, є компанія KPMG, де він займався наданням послуг з аудиту та бізнес-консалтингу. Мабуть, працював він досить непогано, адже вже 2002 року стає консультантом ради директором нідерландської компанії ABN AMRO. У цьому ж році було призначено на посаду керівника з реструктуризації та розвитку бізнесів нідерландської компанії Damen Shipyards Group. 2004 року почав працювати в Україні на посаді генерального директора групи компаній «Райз», у його компетенції були питання стратегічного планування та фінансового контролю. 2006 року призначений виконавчим директором компанії «Фокстрот. Техніка для дому» (належить Валерію Маковецькому). За інформацією видання Антикор, Олексій Павленко спільно з голландським підданим Володимиром Шульмейстром досить багато вкрав за час роботи у «Фокстроті»:
У наступні роки він послідовно ставав членом наглядових рад компаній «Агропрогрес» та «Житлобуд». Приблизно в цей час став партнером інвестиційного фонду Pharus Assets Management. Примітно й те, що після призначення на посаду голови МінАПК Павленко залишився членом спостережної ради «Житлобуду» і співпрацю з Pharus Assets Management теж не припинив. І навіть навпаки, всіляко допомагав «спорідненим» компаніям заробляти величезні гроші.
Одкровення та обіцянки Павленка у Верховній Раді після вступу на посаду міністра
https://youtu.be/VuYhEu3L7BI
Впливовий покровитель
Знаючі люди подейкують, що головною людиною в МінАПК є не сам міністр Павленко, а його соратник із партії «Самопоміч» Іван Мірошниченко. Він є народним депутатом, а за сумісництвом головним представником транснаціональної компанії (ТНК) Cargill в Україні. Говорять, що саме з подачі Мірошниченка Павленка зробили міністром. Пов'язує їх між собою партнерство у фонді Pharus Assets Management. Крім того, практично кожне підприємство, яке знецінилося внаслідок дій Павленка на посаді міністра, було куплено за безцінь компаніями, які підконтрольні Мірошниченку. Слід зазначити, що у компанії Cargill також працював екс в.о. голови ДПЗКУ Валерій Томіленко і взагалі, у «Самопомічі» ціла «плеяда» працівників із цієї компанії.
Іван Мірошниченко
Тут слід сказати, що за скандальним скасуванням експортного мита на насіння соняшника стоїть саме компанія Cargill, та й Олексій Павленко, який її проштовхнув через своє міністерство. Зважаючи на те, що за час дії цього мита Україна вибилася у світові лідери з експорту соняшникової олії. У тому ж випадку, якщо все насіння йтиме на експорт, то єдина конкурентоспроможна галузь в Україні може бути знищена.
«Кукуружні війни» та вкрадені $7 млн
У 2012 році Китай надав Україні кредит у $3 млрд, спрямований на держгарантії щодо реалізації великих проектів у сфері АПК. Половина цієї суми ($1,5 млрд) пішла до Державної продовольчо-зернової корпорації (ДПЗК). Замість цих кредитних коштів Україна зобов'язалася постачати Китаю 4 млн тонн кукурудзи на рік. Після укладання контракту місце директора цього підприємства стало найбільш «ласим» із підконтрольних МінАПК. Завоювати його в результаті вдалося представнику «Самопомічі» Валерію Томіленку (екс-співробітник компанії Cargill), а пізніше його замінив ще один представник політичної сили та колишній колега Олексія Павленка по компанії «Райз» Борис Приходько.
Будучи виконувачем обов'язків голови ДПЗК, Томіленко на «прохання» Павленко підписав із компанією Noble Resources SA (одна зі структур Івана Мірошниченка) контракт, який завдав державній компанії величезних збитків і втягнув її у тривалий міжнародний скандал, який ледве вдалося зам'яти. У цьому документі йдеться про купівлю великої партії кукурудзи, яка потрібна для виконання умов контракту з Китаєм. Загальна сума сума купівлі зерна повинна була скласти $13,117 млн, з яких $7,2 млн було перераховано як передоплату у грудні 2014 року.
Головною проблемою стало те, що компанія Noble Resources SA не надіслала ДПЗК жодного документа, згідно з яким зерно кукурудзи належить корпорації. Фактично вийшло так, що ДПЗК «подарувала» Noble Resources SA $7,2 млн. Махінація, якщо м'яко сказати, просто «викликає». Найсумніше те, що її провернули під прикриттям міністра Павленка. Мало того, що держбюджет внаслідок такої махінації втратив велику суму, то ще й з'явилася загроза зірвати контракт з Китаєм. З боку, це виглядає як пряме лобіювання керівництвом ДПЗК інтересів компанії Noble Resources SA.
А тепер до головного. У глобальному значенні Китай є стратегічним конкурентом компанії Cargill. І якщо контракт між Україною та КНР буде зірвано, то ТНК Cargill матиме чудовий шанс використати українські посівні землі (віддані за контрактом Китаю) для власних трансгенних посівів. У свою чергу, це призведе до того, що Китай купуватиме кукурудзу не в Україні, а безпосередньо в компанії Cargill. Якщо це станеться, то фінансові дивіденди компанії будуть обчислюватися мільярдами доларів. Ось така «кукурудзяно-зернова війна».
Війна за «Укрспирт»
За часів Віктора Януковича "Укрспиртом" заправляв Юрій Іванющенко (Юра Єнакіївський). За даними правоохоронних органів, руками свого ставленика Михайла Лабутіна (колишній заступник гендиректора «Укрспирту») він вивів із підприємства близько 180 млн грн. Сума вельми не маленька, чи не так? У «регіональні» часи на багато махінацій в «Укрспирті» успішно заплющувалися очі. Після втечі Віктора Януковича новим міністром АПК став Ігор Швайка, якому вдалося перевершити членів «сім'ї» за рівнем «непомітних» розкрадань державних грошей з «Укрспирту». Коротше кажучи, на цьому підприємстві крали все й усе.
З призначенням Павленка на посаду голови міністерства агропромислового комплексу між «Самопоміччю» та «Свободою» розпочалися конкретні розбирання. Колишній глава міністерства АПК свободівець Ігор Швайка, який прославився своїми «спиртовими» махінаціями, не бажав просто так віддавати свою «годівницю» Олексію Павленку. Щоправда, протистояти новому міністру довго у нього не вийшло – «вирішили» із «Самопомічі» повернули фінансові потоки з підприємства до своїх кишень.
Під час виборів нового голови Укрспирту у Павленка&Co виникли невеликі проблеми. Разом з його колишнім колегою по компанії «Райз» Ярославом Краснопільським вони спробували чи не відкрито сфальсифікувати кадровий конкурс. Наприкінці березня 2014 року конкурсна комісія при МінАПК оголосила, що головними кандидатами на посаду є Анатолій Далібожик (тодішній заступник директора «Укрспирту» та креатура Павленко) та Ніна Гаркова (креатура Іванющенка). Обидва ці діячі мають досить негативну репутацію. Далібожик був замішаний у махінаціях на спиртзаводі в Івано-Франківській області (його навіть звільнили за кримінальною статтею). У свою чергу Гаркова – пенсіонерка, яка працювала на підприємстві за часів, коли воно було повністю підконтрольним Іванющенку. У результаті, Павленко довелося скасувати вибори, у зв'язку з хвилею обурення з боку ЗМІ.
Олексій Павленко
Слід зазначити, що за панування в МінАПК Олексія Павленка, подібні конкурси на заміщення вакантних посад на держпідприємствах підконтрольних міністерству були не те щоб непрозорими, вони були чорними. При відборі кандидатів тому чи іншому підприємстві використовувалася проста схема. Якщо під час конкурсного відбору «свої» не проходили через солідних конкурентів, міністр просто скасовував конкурс, заявляючи, що жоден із кандидатів його не влаштував. Через деякий час знову оголошували конкурс, щоправда, «неугодних особистостей» до участі в ньому вже не допускали.
На сьогоднішній день в «Укрспирті» немає керівника, а це означає, що Павленко та його команда за бажання можуть провертати свої «цікаві» махінації з викачування грошей з державного підприємства. Ось такі вони молодці.
-
Зараз Олексій Павленко мирно чекає, доки Верховна Рада прийме його відставку. Судячи з того, як він висловлюється у розмовах із пресою, совість за практично похований АПК України його не глине. Цитуємо: «Рішення відкликати мене, аж ніяк не пов'язане з моєю роботою на посаді міністра». А поки шахраї в українському парламенті вдають із себе невинних овечок, чекаючи своєї «долі», їхні злочинні схеми продовжують приносити величезні фінансові кошти їхнім покровителям.
Дмитро Самофалов, для SKELET-info
Підписуйтесь на наші канали в Telegram Facebook, Twitter, ВК — Лише нові особи з рубрики СКЛЕП!