Андрій Коболєв. Непомітний «ветеран» газової труби
Андрій Коболєв очолив НАК «Нафтогаз» — головного газового монополіста України у 2014 році, одразу після Майдану. Він був креатурою екс-прем'єра Арсенія Яценюка та його «уряду камікадзе». Коболєва вважали тимчасовою кандидатурою, проте він протримався у своєму кріслі понад сім років.
Глава НАК чітко виконує поставлені завдання свого «наставника» Яценюка та збагачується за рахунок українців: купує броньовані джипи, наймає охорону та живе у будинку за 1 млн доларів.
Андрій Коболєв. «Золотий» хлопчик із татом геофізиком
Біографія Андрія Коболєва небагата на сенсації та скандали. У відкритому доступі можна знайти хіба сухий перелік фактів його трудової діяльності. Складається враження, що ця людина абсолютно нова для української політики та енергетичної сфери – такий собі неупереджений ТОП-менеджер, який прийшов у велику українську політику. Але на думку Skelet.Org, сім'я голови «Нафтогазу» тісно пов'язана з енергетичною сферою
Андрій Володимирович Коболєв народився 16 серпня 1978 року в Києві. Його батько – Володимир Павлович Коболєв – відомий у вузьких колах геофізик.
натисніть щоб збільшити
1968 року Коболєв-старший із червоним дипломом закінчив Коледж геологорозвідувальних технологій КНУ ім. Т.Г. Шевченка, а через 5 років здобув освіту у ПНД «Інститут геології».
натисніть щоб збільшити
Після цього він влаштувався працювати в Інститут геофізики ім. С.І. Суботина НАН України паралельно займаючись вивченням нафтогазоносного шельфу Чорного моря.
Природно, Коболєв-старший свого улюбленого сина відправив здобувати вищу освіту до «мажорного» ВНЗ країни – Інституту міжнародних відносин при Київському університеті імені Т.Г. Шевченка. Сам факт навчання в КІМВ підтримує статус та приналежність до «особливої» касти. Сплатити навчання навіть у ті роки дитині могла лише багата сім'я. Закінчивши інститут у 2000 році, Андрій Коболєв отримав ступінь магістра з міжнародних економічних відносин. У розпал навчання молодий студент Андрій захопився покером. На останніх курсах він півроку заробляв собі на життя, граючи в покер. Цікаво, скільки заробляв молодик і чи декларував він свої доходи?
Свою кар'єру Коболєв-молодший розпочав в українському підрозділі міжнародної аудиторської та консалтингової компанії PricewaterhouseCoopers (PwC). Він влаштувався на посаду консультанта з питань управління, спеціалізуючись на стратегічному управлінні та корпоративних перетвореннях за півроку до отримання диплому. PwC входить до «великої четвірки» аудиторських компаній світу.
До речі, саме ця аудиторська компанія на початку 2017 року стала головним фігурантом скандалу між ПриватБанком та НБУ. PwC оцінили застави в Приваті в рази більше за їхню реальну вартість, а також надавали одночасно послуги і оцінювача, і аудитора, що викликало конфлікт інтересів.
Поки син осягав ази знань і робив перші кроки в кар'єрі, справи у Коболєва-старшого пішли вгору. 2003 року він обіймає провідну посаду в Інституті геофізики — завідувача відділу сейсмометрії та фізичних властивостей складу Землі. Завдяки цьому він отримав доступ до всього масиву даних геологорозвідки на всій території України. У цей період Володимир Павлович, піддавшись новому віянню серед високих чинів, став кавалером Міжнародного Ордену Святого Станіслава – «шарашкіна контора» під проводом Великого Магістра шевальє Павла В'ялова, яка виманила гроші в багатих.
Великий магістр Міжнародного Ордену Святого Станіслава шевальє Павло Вялов присвячує Коболєва у кавалери Ордену
Через 4 роки Володимир Коболєв та ще кілька співробітників та керівників з інституту зареєстрували ЗАТ «Інститут прикладної геофізики». Діяли вони, ясна річ, як приватні особи. АТ дозволило їм дослідити нафтогазоносний шельф Чорного моря як власну долоню. Звичайно, дбайливий батько просував свого сина. З чистого випадку Андрій Коболєв прийде працювати в НАК, а потім і зовсім очолить його.
Непрості хлопці
2002 року, коли Андрій Коболєв ще працював консультантом з питань стратегій у PwC, а його батько вів активну наукову діяльність, на всю країну гриміли справи НАК «Нафтогаз».
Першою стала справа з ім'ям Ігоря Бакая, ініціатора створення НАК «Нафтогаз» та його колишнього голови правління Слідче управління ДПАУ (на чолі податкової на той момент стояв Микола Азаров (докладніше про нього у статті) Микола Азаров. Той, хто вижив), а начальником слідчого управління був Святослав Піскун (про нього читайте Святослав Піскун. Скандальний і непотоплюваний) звинувачувало їх у розкраданні державних коштів у особливо великому розмірі. Азаров «скаржився» президенту Леоніду Кучмі на Бакая, який крав для себе, а не в президентський «общак». До речі, йшлося про 770 млн гривень. Голову правління НАК, що прокрався, не віддали під суд, а покарали за іншим «законом» — залишили ні з чим. Подейкували, що Бакай ходив і позичав у всіх знайомих. Змінив горе управлінця Ігор Діденко, заступник голови правління «Нафтогазу». Однак він теж «погорів», схваливши «вексельний взаємозалік» між державною генкомпанією «Дніпроенерго» та приватизованими обленерго. Операція була зроблена на користь Григорія Суркіса (Читайте довідку про нього: Григорій Суркіс: як поділити Україну по-братськи) та його фінустанови «Український кредитний банк», завдавши збитків державі у 550 млн гривень. Наступним НАК очолив Вадим Копилов, який прийшов із ДПАУ заступник Миколи Азарова. Копилов вирішив не ризикувати: протримавшись 2 роки, віддав крісло Юрію Бойку (про нього читайте у статті ЮРІЙ БОЙКО – «НЕДОТИЧНИЙ») за указом президента Кучми. Бойко, знаючи долю своїх попередників, вирішив винаходити хитромудрі схеми розкрадань та відмивання державних коштів у офшорні компанії. Також комусь треба було обслуговувати корпоративні цінні папери НАК, залучати іноземні позики та відповідати за міжнародні фінансові операції. До речі, у жодного з керівників НАК не було ні іноземного диплома або на крайній кінець кваліфікації MBA.
Отже, Бойко почав з того, що офіційно заявив про нові вакансії в НАК: набирали консультантів-фахівців із міжнародних фінансів та корпоративного права. Взяли двох – Андрія Коболєва та Юрія Вітренко (син лідера Прогресивної соціалістичної партії України Наталії Вітренко, докладніше про нього у статті Юрій Вітренко. Воротила нафтогазового бізнесу). Коболєву на той момент було 24 роки, і він одразу став головним спеціалістом департаменту корпоративних фінансів та цінової політики НАК «Нафтогаз України», а 26-річний Вітренко обійняв посаду вище — помічника заступника голови правління Олександра Ковалка (зять Анатолія Кінаха). На той момент Ковалко займався «новою» стратегією НАКу. Щоправда, Skelet.Org так і не з'ясував якусь. Протекцію хлопцям склала сестра Ковалко, яка тоді працювала з ними в аудиторській та консалтинговій компанії PwC.
Андрій Коболєв, борги та газовий зашморг
У 2006 році Андрій Володимирович пішов на підвищення та очолив свій же департамент корпоративних фінансів та цінової політики НАК. Пропрацювавши 2 роки, він отримав нове призначення та став радником голови правління «Нафтогазу» Олега Дубини. Отут і стали в нагоді здібності Коболєва. Першим питанням, яким зайнялися Дубина та його радник, була реструктуризація заборгованості НАК з єврооблігацій. Погашали борг за облігаціями на 500 млн. доларів, випущених у 2004 році. Подейкують, що геніальну схему вигадав саме Коболєв за інтелектуальної підтримки Вітренко. Отже, «фахівці» вирішили реструктурувати зовнішній борг шляхом формального обміну єврооблігацій та інших зобов'язань на нові єврооблігації. Якщо говорити цифрами, то цінні папери з прибутковістю 8,12% просто змінилися на нові з прибутковістю 9,5%. У процедурі брала участь іноземна компанія Squire Capital Limited, зареєстрована на Кіпрі за півроку до початку реструктуризації.
Коболєв брав участь у підписанні невигідного для України газового контракту з Газпромом у 2009 році. Щоправда, не найпрямішим чином. Угоду повністю, на думку багатьох, провернула Юлія Тимошенко. Тоді за домовленістю з Володимиром Путіним Україна отримала від Росії газ по 450 доларів, при тому що початкові переговори передбачали ціну 235-250 доларів. Звичайно, було прописано і знижку в 20%, але вона не врятувала становище. При цьому з ринку "леді Ю." прибрала трейдера «РосУкрЕнерго» (50% акцій у Газпрому та Centragas Holding AG; власники останньої Дмитро Фірташ та Іван Фурсін – про них читайте у статтях ДМИТРИЙ ФІРТАШ. ІСТОРІЯ ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО МІЛЬЯРДЕРА и Іван Фурсін: як друзі Льовочкіна доїли та доять Україну), позбавивши компанію 11 млрд кубометрів газу, що знаходилися в ПСГ «Нафтогазу». Насправді ж, без участі голови правління «Нафтогазу» Олега Дубини, його радника Андрія Коболєва та першого заступника Ігоря Діденка ця угода не відбулася б. Саме їхні підписи «подарували» Україні найвищу ціну на газ у Європі. Коболєв та Діденко надали чисті листи з підписами посадових осіб «Нафтогазу», на яких представники «Газпрому» писали свої умови. Більше того, саме Андрій Володимирович прораховував фінансові умови вигідні від угоди.
Насправді Коболєв завжди більше був фінансовим радником Діденком, ніж безпосередньо Дубини. Але чоловіки примудрилися залишитись у тіні.
Дубина говорив про те, що на нього тиснули як Тимошенко, так і президент Ющенко. Нібито вони заборонили йому підписувати контракт із Росією, де газ був за ціною 235 доларів. Таким чином усі шишки посипалися на Тимошенко. Щоправда, під «удар» потрапив і Діденко: за Януковича у 2011 році його засудили на 3 роки з відстрочкою вироку на такий самий термін. А ось Коболєв вийшов сухим.
Підіб'ємо підсумок: молоді «фахівці», Андрій Коболєв та Юрій Вітренко, без достатнього досвіду роботи протягом восьми з перервами років, разом і порізно радили керівникам НАК. Зазначимо, Вітренко пішов з «Нафтогазу» 2004 року, одразу після Помаранчевої революції, а потім повернувся 2006-го, але звільнився через рік; Коболєв же працював у корпорації до 2010 року – 8 років.
Андрій Коболєв та Юрій Вітренко. Twix корпоративних ділок
У 2010 році «солодка парочка», безробітні Коболєв та Вітренко, вийшли на дорогу великих корпоративних фінансів із фірмою ТОВ «AYA Securities». Вже за 3 роки приватна структура прославилася спробою «віджати» у кредиторів державної компанії «Вугілля України» 3 млрд гривень! Історію про цю угоду, що не відбулася, ми розповімо здалеку.
Повернемося 2005 року, коли Коболєв і Вітренко працювали на благо «Нафтогаз». На той час держкорпорація активно співпрацювала з фірмою «КПСМ-консалтинг». Нею керував Вадим Іванов із Москви. Фірма займалася діагностикою трубопроводів та розвідкою магістралей. Що це за сфера діяльності залишається лише здогадуватись. Якщо розшифрувати абревіатуру "КПСМ", то отримуємо комбінований пористий сітчастий метал". Його застосовують у фільтрах для очищення рідин та газів від механічних домішок.
Так от «солодка парочка» фахівців з НАК вирішили об'єднатися з Вадимом Івановим. Насамперед компанію «КПСМ-консалтинг» вони перейменували на «AYA Capital». Щоб точно ніхто не знайшов кінців – її засновником зробили офшорку на Кіпрі «Нестрас холдинг», прописану за однією адресою з офшором Леоніда Юрушева «Bonnlack Finance Limited» (докладніше читайте: Леонід Юрушев. Таємний спонсор Арсенія Яценюка). Наступний крок - власники "клонують" "AYA Capital" і в 2006 році створюють "AYA Securities", яку реєструють за тією ж адресою. "AYA Securities" не стала офшорною, її єдиним власником був зареєстрований Юрій Вітренко. Він вніс до статутного фонду 7,1 млн. гривень. Всі решта учасників «операції» задовольнялися малим: Вадим Іванов став «підписантом», а Андрій Коболєв — керуючим директором та радником.
Коли у 2010 році Коболєва звільнили з «Нафтогазу», він повністю поринув у свій бізнес у «AYA Securities». Відтепер Андрій Коболєв та Юрій Вітренко працювали разом. Але! Вітренко завжди був головним.
2013 року «AYA Securities» та «солодка парочка» прогриміли на всю Україну. Вони вляпалися в історію із державною компанією «Вугілля України».
У ті роки «Вугілля України» отримувало більшу частину позик від держбанків, зокрема від Ощадбанку, Укрексімбанку та Альфа-банку. Фінустанови влили до держкомпанії близько 2 млрд гривень. Вони видавали позики без застав - під держгарантії. Звичайно, банкіри припускали, що гроші їм повернуть. Але з 2011 року «Вугілля України» перестало платити за рахунками, заборгувавши банкам 1,3 млрд гривень. Після дворічної серії судових позовів поточні рахунки держкомпанії було заарештовано. Міненерговугілля заявило про ліквідацію «Вугілля України». Юристи компанії звернулися до судів із проханням реструктуризувати кредити терміном на 20 років. У цей же час до банків звернулася компанія «AYA Securities» з пропозицією викупити борги «Вугілля України» за 30% від їхньої номінальної вартості.
Андрій Коболєв. Непомітний «ветеран» газової труби
Це геніальна схема конвертації боргу держпідприємства у доход приватної особи. А у таких аферах Коболєву немає рівних. Однак у цій схемі завжди має бути зацікавлена високопоставлена особа, яка підписує наказ про ліквідацію підприємства. Цією особою став екс-міністр енергетики та вугільної промисловості Едуард Ставицький. Йому, звичайно, належав відкат. Фінансувати угоду, швидше за все, мав банк, близький до сім'ї президента Януковича.
Однак угода не відбулася. Виною всьому Майдан. Коболєв та Вітренко швидко відхрестилися від схеми з «Вугілля України».
Зазначимо, що підприємства України у 2014 році були винні НАКу приблизно 27 млрд гривень. Звісно, адже за російський газ треба було чимось платити. Найкращий спосіб для цього – віджимати гроші у підприємств.
Андрій Коболєв. «Стара особа» НАК
2014 року Андрій Коболєв долучився до «чесної» влади – «уряду камікадзе» Арсенія Яценюка та Юлії Тимошенко, яка відчайдушно втрачала сферу впливу.
Щойно було сформовано уряд Яценюка, заговорили про те, що НАК «Нафтогаз» очолить екс-заступник голови держмонополії Ігор Діденко. За колишні заслуги на цю посаду його кандидатуру особисто лобіювала Юлія Тимошенко. Однак Яценюк не ризикнув так себе компрометувати і звернувся за порадою до Діденка. Той порекомендував кандидатуру Андрія Коболєва. Хлопець молодий та й особливо не світився. Принаймні широка громадськість про нього не знає. Щоправда, сам Коболєв розповідав, що сів у крісло голови НАКу після кількох співбесід із Яценюком. А саму ідею очолити НАК, за відомостями Skelet.Org, йому підкинув екс-міністр інфраструктури Андрій Пивоварський (Про нього читайте у статті Андрій Пивоварський. Міністр розвалу інфраструктури).
Коли Андрій Коболєв став головою правління «Нафтогазу», зазвучало нове для українського обивателя слово «диверсифікація». Воно означає розширення асортименту продукції, що закуповується і випускається, і переорієнтацію ринків закупівель і збуту. В українських реаліях воно започаткувало нові поставки газу. Щоб зменшити залежність від російського «Газпрому» та від ціни «контракту Тимошенко», уряд Арсенія Яценюка почав активно використовувати схему так званих реверсних постачань блакитного палива з Європи. Частину обсягу газу Україна в особі НАК "Нафтогаз" закуповувала у "Газпрому", а частина - у найбільших європейських концернів.
Але й на цій благої (не в «агресора» ж газ купувати?) та інноваційній (до цього Україна повністю залежала від Росії) справі Яценюк та його ставленик Коболєв вирішили нажитися. Вони укладали контракти за відверто корупційними схемами.
Серед усіх європейських концернів-постачальників зненацька виділився TrailStone. Компанія постачала великий обсяг газу та за явно завищеною ціною. Але про це мовчали, адже вся річ у середній вартості, а вона проходила «за нормами». Саме її й афішували.
Несподівано сполошилася Юлія Тимошенко. Вона заявила, що TrailStone створена штучно урядом Яценюка. На чолі стоїть громадянин України Павло Левін, який безпосередньо стосується керівництва «Нафтогазу». Коболєв не залишився у боргу. Він пояснив, що засновник TrailStone працює на ринку газу вже 15 років.
Андрій Коболєв. Непомітний «ветеран» газової труби
Це була нахабна брехня. За офіційними даними, «реальна» TrailStone зареєстрована лише у 2013 році, а не «15 років тому», як стверджував голова НАК. Її заснували колишні керівники Deutsche Bank AG разом із Riverstone Holdings LLC. Остання – велика американська компанія, що спеціалізується на енергетиці. Але річ в іншому – з Україною співпрацює берлінська TrailStone GmbH. Дізнатися про даного суб'єкта в німецькому реєстрі юридичних осіб неможливо - вся інформація засекречена. Відомо, що серед її головних акціонерів – резиденти Кайманових островів. Більше того, німецька компанія-трейдер отримала акредитацію на австрійській газовій біржі лише у 2014 році.
Через 2 дні після реєстрації TrailStone на біржі Коболєв говорить про те, що в Україну почнуть постачати газ два закордонні гравці. В умовах української бюрократії – це справжнє диво. Але жодного слова про фактичну вартість закупівель. Угоди не підпадали під дію закону про держзакупівлі, тому монополіст не публікував їхні щомісячні обсяги та ціни.
І найцікавіший факт: TrailStone ніколи газом не торгувала. Про своє «призначення» компанія дізналася, коли до НАКу прийшов Юрій Вітренко на посаду радника голови «Нафтогазу». Тобто. людина, яка завжди курирувала Коболєва раптом стала його підлеглим. Виявилося, що Вітренко познайомився з майбутнім директором TrailStone під час стажування у Merrill Lynch у Лондоні у 2006 році. Зайнявши крісло у НАК, радник вирішив провернути корупційну схему. А далі накатаним: Вітренко вигадує, Коболєв підписує.
У 2015 році Арсеній Яценюк заявив, що Україна купуватиме у TrailStone більше газу. Але промовчав, що ціна друга за висотою серед усіх постачальників газу — 388 дол/тис. кубометрів. У результаті TrailStone виходить на третє місце за обсягами постачання «Нафтогазу».
І ще одна європейська компанія-трейдер, яка постачає газ в Україну, — лондонська Noble CFL. Вона простежує чіткий зв'язок з українськими чиновниками.
Noble CFL – «дочка» гонконгської Noble Group – компанії, що спеціалізується на сільському господарстві. Noble Group працює в Україні із 2008 року. З 2008 по 2013 рік українське представництво Noble очолював Іван Мірошниченко, народний депутат від «Самопомочі».
Іван Мірошниченко
2015 року Noble стає постачальником реверсного газу для «Нафтогазу». У лютому цього року Україна купує у компанії газ за рекордною ціною 402 дол/тис. кубометрів.
Андрій Коболєв, НАК та «Укрнафта»
Без сумніву, Андрій Коболєв почувається на коні через підтримку високих чинів. 2015 року він дозволив собі ставити умови самому Ігорю Коломойському. Саме після того, як Президент Петро Порошенко звільнив його з посади голови Дніпропетровської обладміністрації. Андрій Петрович відкритим текстом заявив, що «Нафтогаз» збирається через борги відключити постачання газу на Кременчуцьку ТЕЦ у Полтавській області, якою володіють структури Коломойського та Костянтина Григоришина (Докладніше про нього: Костянтин Григоришин. Заслужений олігарх України та Росії). Відбулася телефонна розмова. Коломойський погрожував Коболєву, що захопить теплову електроцентраль.
Наступний скандал між Коболєвим та Коломойським вибухнув через «Укрнафту». 26 травня 2015 року набув чинності спеціально ухвалений Верховною Радою оновлений Закон «Про акціонерні товариства». Його ухвалили з метою допомогти «Нафтогазу» змінити менеджмент «Укрнафти» та повернути її під контроль держави. Нагадаємо, 50%+1 акція «Укрнафти» належить НАКу, а 43% – компаніям, афілійованим із групою «Приват» Ігоря Коломойського.
Андрій Коболєв, голова правління Укрнафти Марк Роллінс та Ігор Коломойський липень 2015 року
Довідка по Роллінсу: З ким ви, містере Роллінс?
Незважаючи на те, що контрольний пакет акцій знаходиться біля держави, компанію повністю контролює менеджмент Коломойського. Але керівництво НАК повело себе дивно. Після ухвалення закону вони не усунули менеджмент «Укрнафти» на чолі з Пітером Ван Хеке, не призначили виконувача обов'язків і не перекрили можливість виведення коштів з компанії.
Своїми діями Коболєв дозволив Коломойському з травня до вересня 2015 року забрати з «Укрнафти» близько 12 млрд гривень.
За цим фактом Генеральна прокуратура порушила кримінальну справу на главу «Нафтогазу» Андрія Коболєва.
Андрій Коболєв. Автомобілі, охорона та премія
За 2014 рік Коболєв задекларував 769,5 тис. грн доходів, з яких 763,2 тис. грн зарплати. Згідно з декларацією, у голови «Нафтогазу» з майна — орендована квартира, земельна ділянка, два автомобілі та водний мотоцикл. Однак, як з'ясував Skelet.Org, Андрій Володимирович приховав розкішний будинок Котедж, загальною площею 300 кв. м., розташований практично на березі Київського моря, за 20 хвилин їзди від Києва. Вартість такого люксового житла – понад 1 млн доларів. По-хорошому, щоб придбати подібну нерухомість, Коболєву довелося б збирати свою зарплату понад 30 років.
Маєток коштує чиновнику 100 тис. гривень на рік. У цю суму включено охорону, роботу садівників. Крім того, у комплексі є причали для яхт, вертолітний майданчик.
За свій будинок Коболєв не виправдовувався. Скандал поступово зам'яли.
Обжившись у НАК, Андрій Коболєв вирішив зробити умови роботи комфортнішими. Інакше неможливо пояснити рішення глави "Нафтогазу" про придбання броньованого автомобіля преміум-класу Mercedes Benz S600 Guard вартістю близько 5,1 млн. гривень. Інформацію розмістили на сайті держзакупівель Prozorro
Новина про покупку викликала резонанс, тому НАК почав виправдовуватися. Нібито автомобіль необхідний Коболєву, щоб убезпечити себе від ризиків, пов'язаних із процесом у Стокгольмському арбітражі з ВАТ «Газпром».
Тільки нюанс: з'явилися припущення, що тендер прописувався під конкретну машину. Тобто Коболєв спочатку вибрав авто, а потім було виписано умови для його придбання. Так як броньовані машини – товар рідкісний, виявилося, що справді є авто, на яке Андрій Володимирович накинув оком. Імовірно, Mercedes - мрія Коболєва перебував у київському салоні Premiumauto.
Імовірно цю машину хотів купити Коболєв
В останній момент тендер скасували. Мабуть, щоби не привертати уваги.
Справи у 2015 році в Андрія Коболєва явно йшли вгору. І це видно за його декларацією. Голова НАК отримав у 2015 році 6 млн. 105,9 тис. гривень доходу. Із зароблених Коболєвим шести з лишком мільйонів гривень, згідно з декларацією, 1 млн 105,5 тис. гривень становила заробітна плата. Ще 1,4 тис. гривень Коболєву принесуть дивіденди та відсотки. Інші 5 млн доходів Коболєва пов'язані з наданням їм інвестиційно-банківських послуг на попередньому місці роботи до призначення до «Нафтогазу». З майна – оренда будинку (287,6 м2) та гаража (42 м2) та у власності знаходиться земельна ділянка (1204 м2) та житловою домівкою (274 м2).
Коболєв володіє автомобілями Porsche Cayenne S (2007 року випуску) та Mercedes-Benz GL550 (2008 р. в.) та гідроциклом Bombardier Sea-Doo RXP 255 (2006 р. в.).
Наприкінці 2016 року стало відомо, що НАК "Нафтогаз" оголосила новий тендер. Голові компанії знадобилася особиста охорона у 2017 році. Планувалося створити 2 пости охорони по 2 особи, які працюватимуть щодня з 8:00 до 20:00. Охоронці «набираються» не старше 40 років, із 3-річним досвідом роботи. Ще вони мають бути озброєні до зубів: від постачальника послуг потрібно забезпечити охоронців табельною вогнепальною зброєю, гумовими кийками, електрошокерами, газовими балончиками, а в разі потреби автоматами. Очікувана вартість закупівлі складала 827 тис. грн. Тільки ось є нестиковка. Відповідно до законодавства, ці послуги можуть надаватися лише працівниками поліції охорони Національної поліції, а не приватними структурами.
-
В кінці 2016 року Юлія Тимошенко заявила, що Андрій Коболєв та члени правління отримають кожен за минулий рік по 13 млн гривень премії. Андрій Володимирович її слова не коментував.
Аріна Дмитрієва для Skelet.Org
Підписуйтесь на наші канали в Telegram Facebook, Twitter, ВК — Лише нові особи з рубрики СКЛЕП!