Дмитро Ісаєнко
Цей тихий і непомітний екс-чиновник безперервно «пилив» бюджетні кошти та «дерибанив» державну землю понад двадцять років, за чотирьох президентів, незважаючи ні на Майдани, ні на кризи чи війну. А тепер Дмитро Ісаєнко продовжує робити свій аж ніяк не маленький бізнес вже за Зеленського, хоча й змінив чиновницьке крісло на мандат народного депутата від ОПЗЖ. Ветеран української корупції та один із батьків будівельної мафії Києва, сьогодні Ісаєнко є ще й частиною масштабної «антикличківської змови», в якій спільно беруть участь «слуги народу» та люди Віктора Медведчука…
Головна мета цієї змови – замінити Віталія Кличка на свого ручного мера, через якого буде проведено масштабно перерозподіл сфер впливу та контролю. Кожен його учасник переслідує власні інтереси, а у Дмитра Ісаєнка вони гранично ясні: зі своїм компаньйоном Андрієм Вавришем він хоче стати головним забудовником Києва, наклавши лапу на найласку частину будівельного бізнесу – бюджетні проекти, на яких можна «пиляти» колосальні гроші.
Жадібність цієї людини не має меж: адже Дмитро Ісаєнко зі своїми фірмами і без того є великим учасником будівельного ринку Києва, і одним із найбагатших екс-чиновників України. Цього року він задекларував 151,7 мільйона гривень лише готівкою, увійшовши до трійки нардепів із найбільшою кількістю «кешу»!
«Хатинка» українського чиновника Дмитра Ісаєнка
Вперше до об'єктиву українських журналістів Дмитро Ісаєнко потрапив ще 2015-го, після його скандального незаконного набуття статусу учасника АТО. Це стало приводом для його звільнення з посади заступника міністра будівництва та житлово-комунального господарства, і тоді ж про нього вийшов сюжет у програмі «Наші гроші» Дениса Бігуса. Так українці дізналися про те, що скромний чиновник задекларував за рік понад 20 мільйонів гривень доходу, що його родина має шикарні особняки, а також про хитромудрість створених ним корупційних схем.
Ця несподівана «популярність» сильно засмутила Ісаєнка, котрий усе життя намагається не показувати носа з тіні, в якому йому так затишно було «скирдувати» свої мільйони. І він намагався зробити так, щоб про нього більше не згадували. І ось після п'яти років він сам нагадав про себе цілою горою задекларованої готівки — знову змусивши українців задуматися про те, як же він їх «заробив». А справді, як?
Що можна вкрасти на будівництві?
За радянських часів інженерно-будівельні війська були непопулярними. Нуль поваги від оточуючих, жодної романтики, з подвигу тільки трудовий, і лише до кінця п'ятирічки, розраховувати на бойові нагороди не доводилося. Солдати стройбатів мали репутацію ущербних, які офіцери — алкоголіків. Однак для спритних людей стройбат відкривав широкі можливості, а офіцери-будівельники стали одними з перших «бізнесменів у погонах». Якщо, наприклад, офіцери Західної групи військ возили до Союзу імпортний ширвжиток, осягаючи ази комерції, то військові інженери добре мали на крадіжці будматеріалів та різних «шабашках». Ось чому наш герой, людина в усіх відношеннях практична, вибрала собі саме цей шлях.
Ісаєнко Дмитро Валерійович народився 30 серпня 1967 року у містечку Речиця Гомельської області (Білорусь). Про своїх батьків, про дитинство та юність він нікому нічого не розповідав, так само як мовчить про своє життя взагалі. Він навіть старанно витер будь-які згадки про себе та своїх родичів, про їхні фірми, з усіх доступних баз даних – це безпрецедентна конспірація! Однак можна зробити висновок про те, що Ісаєнко навчався у школі добре, бо після її закінчення вступив до Ленінградського вищого військового інженерного будівельного училища (нині Військовий інженерно-технічний університет). А це не лише найстаріший військово-технічний вуз, який мав у СРСР статус елітного: молодих лейтенантів-інженерів розподіляли з нього не в тундру казарми будувати, а на найважливіші берегові об'єкти флоту. Навіть у найгіршому випадку Ісаєнко ризикував потрапити служити до Мурманська чи Північноморська (де хороші надбавки та спецпайок), але йому вдалося витягнути найкозирнішу карту – у 1989 році він був розподілений у Крим, у Балаклаву, в Управління спеціалізованих робіт, помічником начальника монтажної групи №241.
До початку поділу Чорноморського флоту між Україною та РФ Дмитро Ісаєнко сам став начальником групи, а ще через три роки очолив будівельно-монтажну ділянку (РМЗ) №22. У той період Ісаєнко отримав українське громадянство, а заразом, за інформацією джерел Skelet.Org, оформив собі російське Також джерела повідомляють, що в 90-х Ісаєнко провернув кілька успішних афер та розкрадань, що дозволили йому сколотити початковий капітал і завести потрібні зв'язки серед «великих людей». Спочатку це був продаж крадених будматеріалів і металу зі складів і військових об'єктів, що розграбувалися, — у долі з тими, хто за цими складами та об'єктами завідував, а також за участю напівкримінальних кримських бізнесменів, за допомогою яких усе це вигідно продавалося. Так само продовжувала приносити дохід, коли незаконна, а коли і легально оформлена «шабашка»: у Криму пожвавилося приватне будівництво, і попит на будівельну техніку та спеціалістів, так само як і на цегляний бетон, був високий. Із середини 90-х, коли почалося стрімке скорочення армії, а держава почала виділяти кошти на будівництво житла для офіцерів, Ісаєнко осідлало нове джерело доходу — участь у «дерибані» дорогої кримської землі та «розпил» бюджетних коштів. Наприклад, при будівництві якогось великого об'єкта завжди можна було «нишком» відрізати кілька шматочків землі під приватні будиночки, або більше, під міні-готель. Ну а вишнею на торті стали корупційні схеми субпідрядів, які Ісаєнко освоїв за допомогою приватних фірм, оформлених на близьких людей: його БМУ передавало їм роботи та гроші, після чого гроші розкрадалися, фірми лопалися, а будівництво перетворювалося на довгобуд або зовсім занедбаний недобуд. Згодом це стало основним «бізнесом» Дмитра Ісаєнка.
Все це і допомогло йому в 1999 році зробити запаморочливий стрибок з табуретки начальника БМУ-22 у Балаклаві прямо в крісло заступника начальника Централізованого спеціалізованого будівельного управління (ЦССУ) Міноборони у Києві. Можна уявити, які знайомства для цього було задіяно і скільки грошей занесено! Не дивно, що Ісаєнко вкрай не любить згадувати про свій кримський період службу, щоб не побалакати ненароком чиїсь імена або про якісь скандали.
Дмитро Ісаєнко: Великі афери великого начальника
У віданні ЦССУ були всі будівельні проекти Міністерства оборони, відповідно через нього проходило їх фінансування. Дмитро Ісаєнко, який з 1999 по 2002 рік займав крісло заступника начальника, а з 2002 по 2006 начальника ЦССУ, стверджував ці проекти, вибирав генпідрядників і підсовував їм своїх субпідрядників. І хоча в ці роки жебрака бюджету Міноборони грошей на військове будівництво виділялося вкрай мало, переважно лише на ремонт об'єктів та на зведення житла офіцерам, Ісаєнко зумів на них непогано нажитися. Давайте перерахуємо ті його афери, про які стало відомо.
Одним із найгучніших і найзатяжніших скандалів була справа про стадіон Клубу Чорноморського флоту (КЧФ) у Севастополі, розташований за адресою Бастіонна, 4 (колишнє військове містечко №257). Почалося воно в 2004 році з чергової земельної схеми Ісаєнко: спочатку він, як начальник ЦССУ, підписав із севастопольською фірмою ТОВ «Бриз-Норд» (її засновники – старі знайомі Ісаєнко за 90-ми) договір про реконструкцію стадіону, але потім у договір внесли ключові зміни. Тепер уже предметом договору було «пайове» будівництво на місці стадіону житлового комплексу: Міноборони передавав у пай саму територію стадіону, а «Бриз-Норд» мала побудувати на ній комерційний житловий комплекс і виділити в ньому для військових 40 квартир. Проте вже через півроку «Бриз-Норд» вирішив розплатитися з Міноборони квартирами… у Джанкої та Харківській області, причому старими, які потребують ремонту! Зрозуміло, що їхня ринкова вартість була на порядок нижчою, ніж нове житло в Севастополі. Ну а 3,55 га території стадіону переходили у власність «Бриз-Норд». Причому договір про відчуження стадіону від імені міністра Міноборони Анатолія Гриценка підписував особисто Дмитро Ісаєнко, надавши довіреність №2369. Як потім виявилося, довіреність була... фальшивою, втім, під час керівництва Міноборони Гриценка фальшиві довіреності мали багато його підлеглих. Тут варто згадати афериста В'ячеслава Кредісова, який за такою ж схемою повів у ЗСУ стадіон в Одесі!
Проте за збереження стадіону КЧФ виступила місцева громадськість, почалися протести, їх підтримало керівництво флоту та Федерація футболу України, до судів посипалися позови. І ось під час розгляду справи виявилося, що Ісаєнко шахраїв. Було порушено кримінальну справу, фігурантом якої він був. Ісаєнко досяг розгляду справи в Печерському райсуді Києва, куди він з'явився з позицією глибокого обурення кинутої на нього тіні. Судді, можливо, були заздалегідь «підмазані», бо хоч вина Ісаєнка була чітко прописана в проставлення суду, Рішення не зобов'язувало порушити нову справу вже безпосередньо проти нього. А потім «занесли» до Генпрокуратури, що залишилася глухою та сліпою. Що ж до стадіону, то війна за нього між державою та «Бриз-Норд» тривала до 2013 року, ну а далі ви самі розумієте…
Схожа афера трохи раніше була перевірена Ісаєнком у самій столиці. 31 грудня 2003 року (прямо під бій курантів, чи що?) між Міноборони в особі начальника ЦССУ Дмитра Ісаєнка та ПАТ «Трест «ПівденЗахідТрансБуд» було укладено договір №7/38-03 про пайову участь у будівництві житла за адресою вулиця Підвисоцького 5, на гектарів). Спочатку договір передбачав виділення для військових 25% квартир у новобудові, але потім Ісаєнко змінив його, і військовим виділялися вже лише 5% квартир у Києві, а решта – у різних регіонах України. Тобто замість нового та дорогого житла у столиці, захисникам України виділили квартири Беуш у Мухосранськах. Але ж при цьому Міноборони все одно віддавало за них 19,55 га золотої столичної землі! Потім договір переглядався, замість «ПівдензахідТрансбуду» підрядником виступило ТОВ «Будспецсервіс» олігарха. Василя Хмельницького, що розгорнув у 2007 році на цій території будівництво житлового комплексу «Новопечерські липки». А наостанок, за участю Ісаєнка, чиновники Міноборони погодилися (за добрі відкати) скоротити належні військовим за договором 85 000 кв.м. житла до 51 000 кв. Подробиці ви можете дізнатися у спеціальному матеріалі про масштабні розкрадання у Міноборони у 2004-2017 р.р.
Іноді у військових крали не окремі квартири, а цілі будинки! Ця доля спіткала об'єкт, зведений у селищі Решетилівка Полтавської області. Історія цього шахрайства така: у 2003 році ЦССУ доручила підпорядкованому собі держпідприємству «Ліси оборони» звести в селищі 30-квартирний будинок для офіцерів із військової частини. Директор ДП «Ліси оборони» Андрій Зернов (довірена людина Ісаєнко) уклав договір на поспіль із приватною фірмою «Квант» - яку він сам і заснував! ЦССУ виділив на будівництво 1,91 мільйона гривень (380 тисяч доларів), перерахувавши їх ДП «Ліси оборони», а то перевело їх на рахунок «Кванту». У зворотному порядку фірма «Квант» мала звести будинок, «Ліси оборони» оформити він власність на квартири і передати їх ЦССУ. Але цього не сталося: спочатку термін здачі будинку відклали до 2005 року, а потім «Квант» розірвав договір із «Лісами України» (руками Зернового) та привласнив собі всі 30 квартир – перепродавши їх ТОВ «Теплобуд» за комерційною ціною.
Повертаючи десятками гектарів землі, тисячами квартир та шестизначними сумами, Дмитро Ісаєнко не гребував і щодо дрібних крадіжок. Так, у 2005 році ДП «Ліси оборони» придбало 2911 сталевих ванн для квартир та казарм військовослужбовців на загальну суму 925 тисяч гривень. Продавцем виступила АТ НВК «Будівельний капітал» — на даний момент фірма закрита і засновники кілька разів змінювалися, а тоді вона належала... дружині Ісаєнко. Але річ була навіть не в корупції! Ціна для ванн була дуже низькою (у магазині найдешевша коштувала в півтора рази дорожче), ось тільки жодних ванн військові так і не дочекалися: фірма дружини Ісаєнко банально «кинула» їх, вкравши майже мільйон гривень (185 тисяч доларів на той момент). За цим фактом також порушувалася кримінальна справа – і вона теж була закрита.
Сергій Варіс, для Skelet.Org
ПРОДОВЖЕННЯ: Ісаєнко Дмитро: будівельник-руйнівник та його 150 мільйонів готівкою. ЧАСТИНА 2
Підписуйтесь на наші канали в Telegram Facebook, Twitter, ВК — Лише нові особи з рубрики СКЛЕП!