Чому час «калетникових» та «насирових» минув.
У серпні одеські експедитори закликали всю українську клієнтуру повертатись до роботи через наші порти. Гарантували, що жодних колишніх причіпок та вимог хабарів від митниці, екологів та інших спраглих не буде. Дії одеської команди грузинських реформаторів в українських реаліях сприяли цьому.
Рік реальних та очікуваних реформ в Одеській митниці доводив незворотність змін. Крім того, адже й особисто Президент Петро Порошенко виступив гарантом того, що відбувається, представляючи Україні нового начальника Одеської митниці Юлію Марушевську. Тим самим забезпечуючи впевненість у неможливості повернення до часів калетників-яників-азірових.
Днями попрощалися з реформаторською командою у митниці. Шкода. Але працювати треба. І коли експедиторська спільнота закликала клієнтів повертатися до наших портів, обіцянки треба тримати. Це не політика, це бізнес, і слово треба тримати!
А тепер трохи про те, що таке «план інкасації». Це коли рядовим держслужбовцям (митниця, екологи, прикордонники, ветеринари тощо) встановлюється денна чи місячна норма здачі «кешу» нагору керівництву. Для, нібито, наступної передачі вище-сидячому керівництву. І так до самого верху пояснюють користувачам держпослуг на кожному етапі поборів. Як видобувати «кеш» залежить від місця чиновника, для цього часто спеціально створюється «законодавча база». Т. е. встановлюється план, чіткий, багаторівневий. З найжорстокішою персональною відповідальністю та термінами за виконання.
Це ж не державні завдання виконувати… Не можеш забезпечити план — та хоч із дому виноси раніше «зароблене», розпродавай «неруху», але план здай! Для цього в державний процес вбудовується система тих, хто «дивиться», налаштовуються канали «збирання та утилізації кешу». Прикладом цього, до речі, служили неодноразові затримання вищих одеських митних бонз із сотнями тисяч доларів у машинах перед поїздкою до Києва в минулі роки.
Нібито, гроші водіїв начальника митниці затримували... Останнім часом, правда, київські бонзи самі почали їздити до Києва на «інкасацію» — так безпечніше для збереження системного «кешу». Адже «пробій» в одному з ланцюжків призведе до того, що і тобі скажуть: «з дому виноси, а план здай».
Незалежно від крісла, що займається… Чи не тому 11 начальників Одеської митниці за рік до приходу грузинської команди змінилося? На план з інкасації не виходили? Чи «крисили» в смутні часи переділу влади? Важко було розбиратися, хто має рацію, хто винен — простіше було їх міняти на наступного…
З повною відповідальністю можна сказати, що останній рік «плани інкасації» в Одеській митниці не встановлювалися. Ліфтів із «кешем» нагору — не було.
До чого це спричинило? Оформлення автотранспорту в портах прискорилося з африканських від 8 до 30 годин у середньому майже до європейських 30 хвилин. Різного роду огляди, передогляди, зважування та перезважування (за рахунок транспортників, природно), зменшилися з 80-100% до 2-3%, що також вписується у показник цивілізованої роботи митної служби.
У цій транспортно-портовій-митній роботі задіяні десятки тисяч одеситів. Хтось із них став жити чесніше, хтось перестав цілодобово задарма в портах у кабінах вантажівок сидіти, тупо чекаючи на оформлення вантажу та «розрахунків» за це оформлення. Загалом система стала набагато більшою за європейську за всіма параметрами оцінки. Вона стала відчутно людянішою. І за це величезне спасибі грузинській команді. Пішла.
Що ж далі? Все залежить від того, з якими планами приїде черговий заступник від Романа Насірова на Одеську митницю. Чи купував він особисто «ярлик на князювання» чи приїде з «планом інкасації» — питання, можна сказати, для всієї країни.
Президент особисто демонстрував курс на порятунок від системної корупції в Одеській митниці, рік тому публічно демонструючи це країні, представляючи Юлію Марушевську, і різка зміна курсу від чесного партнерства держави з бізнесом миттєво буде розцвічена і в Україні, і за кордоном фахівцями.
Робота в портах поки що йде, як при грузинах, транспорт рухається, зведення показують, що оформлення займає по 30 європейських хвилин. І якщо з появою нового «опричника» розпочнуться корупційні «гойдалки» щодо «встановлення планів інкасації» — це буде видно одразу, електронні технології… Як би не викручувалися чиновники на місцях. І нахабно брехати, що «все нормально», як за часів Калєтніка, вже не вийде. Система ефективної, майже європейської роботи за останній рік уже вибудувана, і повернення до старого, підлого по відношенню до людини життя тут же виявить питання до Гаранту: «Ви ж особисто, Петре Олексійовичу Порошенко, гарантували… і що тепер?».
Якщо забиватиметься ще один цвях у труну з міфами про реальні успіхи в боротьбі з корупцією в Україні, то «цвях» з Одеської митниці може стати для когось майже золотим… І чи не знає про це президент чи «насірові» вирішуватимуть питання самостійно, встановлюючи різні плани.
Загалом, Одеса чекає на призначення нового начальника Одеської митниці. У тому числі, і для того, щоб зрозуміти, що сьогодні насправді відбувається у державі.
P. S. Принагідно питатимемо, за які скромні митні зарплати чиновник такого рівня збирається жити в Одесі, і як саме жити: гуртожиток, або безкоштовне митне житло від держави, або ж сім'я забезпечуватиме чиновника (і до Марушевської, до речі, теж були ці питання). Відразу спитаємо…
Проїзди до Києва на щотижневі «звіти — розрахунки» теж чіткий показник цілого вектора руху країни: назад, у корупцію, чи вперед — у цивілізацію.
В тему: Роман Насіров. Бізнес-минулого головного українського податківця
Ігор Калєтнік. Історія головного митника України та його друзів-контрабандистів
-
Олександр Захаров, координатор Руху «НІ корупції на транспорті»; спеціально для видання аргумент
Підписуйтесь на наші канали в Telegram Facebook, Twitter, ВК — Лише нові особи з рубрики СКЛЕП!