Ігор Калєтнік. Історія головного митника України та його друзів-контрабандисто
За часів президентства Віктора Януковича деякі ключові державні пости займали дуже сумнівні особистості, які своїми діями не лише не допомагали українській державі розвиватися, а й дуже сильно їй заважали. Однією з таких персон є колишній голова Державної митної служби України та екс-віце-спікер Верховної Ради Ігор Калєтнік. За 16 років служби в українській митній системі добре йому вдавалося лише красти гроші від митних зборів. Ще він чудовий сім'янин, адже влаштував практично всіх своїх родичів на службу до митниці. Після революційних подій в Україні він втік до Росії, проте з його спадщиною ми боремося і до сьогодні.
Ігор Калєтнік. Митник-контрабандист
Починаючи з 1995 року Калєтнік Ігор Григорович працював у митній системі України. Почавши з посади інспектора, він дійшов до посади начальника відділу Вінницької митниці (нагадаємо, що і наш Гарант теж родом із Вінниці і там розпочинав увесь свій бізнес). У вересні 1998 року був призначений головою Подільської регіональної митниці. Слід зазначити, що у 90-ті роки митниця являла собою напіввоєнну організацію, яка працювала за двома напрямками: перше – збори з простих «смертних» людей, і друге – тіньові схеми, за якими визначалося, як брати відкати за «пільги» та допомогу у вирішенні митних питань.
Стрімко розвиватися кар'єра Ігоря Калєтніка розпочала у 1999 році, після призначення на посаду начальника Херсонської митниці. За наступні три роки він керував чотирма регіональними митницями (Рава-Руською, Галицькою, Роздільнянською та Херсонською). І щоразу, приходячи до нового відомства, Ігор Григорович ставив на керівні посади «зручних» для себе людей. Окрім цього, чиновник вигадав власне «корупційне ноу-хау». Якщо працівника митниці ловили на хабарі, то Ігор Калєтнік, як начальник, мав би підписати документи та звільнити його. Однак, за «пухкий конверт» із грошима, він «випадково» робив помилку у документі про звільнення. І щасливі митники могли легко бігти до суду оскаржити рішення про їх звільнення. Слід зазначити, що за свою кар'єру Ігор Григорович зробив чимало таких «безглуздих» помилок, а отже й конвертів теж отримав чимало. По суті, він брав із корупціонерів хабарі для того, щоб вони могли й надалі працювати на своїх посадах, знову отримуючи хабарі. Згодом у митних відомствах стало настільки багато працівників «зобов'язаних» Калєтніку, що завдання, які він перед ними ставив, вирішувалися за лічені години.
Своєю кар'єрою Ігор Калєтнік завдячує батькові Григорію, який довгий час працював у команді Леоніда Кучми і навіть дослужився до посади голови Вінницької ОДА. Заробивши непогані фінансові ресурси на махінаціях у Вінницькій області, він вибив посаду начальника Західної регіональної митниці для сина. Саме цю митницю можна назвати «раєм для контрабандистів». І так сталося, що за всю історію незалежної України Ігор Григорович став наймолодшим митним генералом. Цьому призначенню, на прохання Григорія Калєтніка, сприяв Віктор Медведчук, тодішній глава Адміністрації президента України
Контрабандні механізми при Калєтнік були досить простими. На митницю потрапляли одні товари, а, за документами, виходили з неї зовсім інші, за які не треба було платити величезні побори. Натомість підприємці платили безпосередньо митним помічникам Калєтніка. Система була відпрацьована настільки, що весь вантаж, що проходить через митницю, оглядався лише його командою. Для фінансового забезпечення цієї махінації було створено фірму «Броксервіс», яку очолював найвідоміший український комерсант Сергій Споришев. Фактично ніхто не отримував добро на митне оформлення до того, як «питання не вирішать «контролюючі органи». Швидко вирішити ці «митні» питання могла вирішити лише фірма «Броксервіс», яка брала за цю послугу значні суми. Подейкують, що гроші від цих махінацій, зрештою, потрапляли до кишень Віктора Медведчука, який, у свою чергу, всіляко «кришував» Ігоря Калєтніка, і сприяв його кар'єрному зростанню.
У 2005 році, після вибіркової перевірки діяльності Чорноморської регіональної митниці під керівництвом Ігоря Калєтніка, за період з 2003 по 2005 рік, ревізори виявили нестачу митних платежів загальна сума яких становила понад 30 млн грн.
Результати перевірки були направлені до Генпрокуратури, і її голова Святослав Піскун навіть дав перебіг кримінальній справі. Проте з невідомих причин найбільш резонансну справу того часу передали до обласного Одеського відомства, де його успішно «утопили». Схоже, що Піскун отримав чималу суму від Калєтніка за цю махінацію, а якщо ще врахувати, що матеріали у справі зникли відразу після закриття справи, то в цьому переконуєшся ще більше. За інформацією джерел, Ігор Калєтнік викупив власну кримінальну справу, щоб у правоохоронних органів у майбутньому не було нічого нічого (видно знав, що порушив закон не востаннє).
Після звільнення з Чорноморської митниці Ігор Калєтнік несподівано для всіх стає суддею Дніпровського суду Києва. За словами Калєтніка, цю посаду він отримав із подачі тодішнього президента Віктора Ющенка. На виборах до Верховної Ради VI скликання пройшов разом із Комуністичною партією. Народним депутатом пробув до 2011 року, в якому комуністи домовилися з Партією регіонів про призначення його на посаду голови Державної митної служби.
«Сімейна» система митниці Калєтніка
З приходом Віктора Януковича до влади та призначенням Ігоря Калєтніка на посаду голови Державної митної служби в Україні почала вибудовуватись найпотужніша корупційна система. Вона мала одну мету – збагатити членів «Сім'ї», яка саме тоді почала входити на повну силу
На всіх керівних постах почали з'являтися «люди Калєтніка», точніше сказати – члени його сім'ї. Після закінчення «Революції гідності» Skelet.Org з'ясував, що у митній службі на західній Україні працювала більша частина родини Ігоря Григоровича, в основному це були близькі родичі його дружини Антоніни Калєтнік (її дівоче прізвище Мрочко). Усіх їх на посаді призначили за місяць після того, як Ігор Калєтнік став головою ДМСУ. Крім кревних родичів на митниці працювали 5 його кумів, кілька однокласників та одногрупників. Всі вони працювали на благо "митної мережі Калєтніка", з радістю виконуючи все, про що він їх просив.
«Рідневі митні мережі» Ігоря Калетника
Ще одним сумнозвісним родичем Калєтніка є екс-начальник Чопської митниці Сергій Харченко. Це його місцеві жителі прив'язали скотчем до «стовпа ганьби» під час революційних подій. Тоді згоряння він зізнався у тому, що брав хабарі, а також, що на службу він потрапив виключно завдяки родинним зв'язкам (його брат Віталій одружений із сестрою Ігоря Калєтніка)
Сергій Харченко, прив'язаний до стіни ганьби
Ігор Калєтнік. «Квартирна афера»
У грудні 2014 року програма «Схеми» провела розслідування з продажу квартири Ігоря Калєтніка на вулиці Володимирській. Згідно з декларацією, гроші від її продажу потрапили до декларації про доходи Ігоря Григоровича і тому в ній виникла величезна сума – понад 70 млн грн.
Детальніше у сюжеті:
Схема «дарування» квартири на Володимирській
Ігор Калєтнік. «Драконівські закони»
Обіймаючи посаду віце-спікера Верховної Ради, Ігор Калєтнік теж встиг відзначитися, адже це саме він вів те злощасне засідання парламенту, на якому було ухвалено «диктаторські закони» 16 січня. Процедуру він організував скорочену, без обговорень. Примітно, що голосували народні депутати «підняттям рук» вгору. Пізніше він пояснив таку процедуру тим, що опозиціонери просто відібрали у членів Партії регіонів їхні картки для голосування, а проводити його якось потрібно було. У той день Рада ухвалила понад десяток законопроектів, які навряд чи пройшли б через законну процедуру прийняття.
А тепер найцікавіший факт: у період правління Калєтніка на різних постах на митниці, в Одесі з'явилося два «королі контрабанди». Це Вадим Альперін, про якого ми писали раніше – Вадим Альперін. «Король» одеської контрабанди, відомий із захоплення судна «Фаїна» піратами Сомалі, і Олег Рибальченко, власник компанії «Поллі-Фрут» (PollyFruit), що займалася контрабандою цитрусових, бананів і ківі. І якщо Альперін у період керівництва Калєтником Чорноморською регіональною митницею та всією ДМСУ знаходив з ним спільну мову, то Рибальченко пішов на конфлікт, і в результаті недовго відсидів у СІЗО.
З приходом Саакашвілі на Одещину справи обох контрабандистів також переживають нелегкі часи. Варто чекати на цікаві новини з цього приводу.
І завершуючи про пана Калєтніка: під його керівництвом митна служба України остаточно пішла під укіс, перетворившись на структуру, яка обслуговує бізнес за допомогою незаконних методів та експлуатації можливостей ринку України. Наша економіка досі втрачає величезні фінансові ресурси через тіньові схеми, запущені Калєтником та його послідовниками. Фактично його дії загнали українську економіку в тінь. За словами експертів, за півтора роки, поки Калєтнік очолював відомство, повз держбюджет «пролетіло» понад 38 млрд грн. До речі, цих грошей із головою вистачило б, щоби закрити дефіцит бюджету Пенсійного фонду. А поки що пенсіонери сидять без обіцяних їм грошей, Ігор Калєтнік живе приспівуючи десь у Росії.
Дмитро Самофалов, для Skelet.Org
ДОСЬЄ: Сергій Тригубенко: Фігаро української корупції
Ілля Павлюк: митна мафія "Слуги народу". ЧАСТИНА 1
По темі: У ВР група депутатів об'єдналася навколо «дивлячого» за митницею Павлюка
Підписуйтесь на наші канали в Telegram Facebook, Twitter, ВК — Лише нові особи з рубрики СКЛЕП!