Ігор Котвицький
У нинішнього міністра внутрішніх справ Арсена Авакова (докладніше про нього читайте у статті Арсен Аваков: кримінальне минуле міністра МВС), ще в далеких 90-х з'явився близький бізнес-партнер. Звати його Ігор Катвіцький. Українські ЗМІ вже давно охрестили його «гаманцем» Арсена Борисовича. Наразі він народний депутат, який займається справами, пов'язаними з правоохоронною діяльністю. У вільний час, судячи з останніх подій, він допомагає своєму компаньйону виводити фінансові активи за кордон. Нещодавно він «вляпався» у скандал із виведенням $40 млн. з України до Панами. З чого починав майбутній «мішок з грошима» Авакова?
Self-made man
Народився Ігор Олександрович у 1970 році у місті Харкові. Відразу після навчання у школі відслужив термін у лавах радянської армії. Повернувшись до рідного міста, він рік пропрацював монтувальником вентиляційних систем. Його активне кар'єрне зростання розпочалося з приходом у фірму «Інвестор» у 1993 році. Пробувши там три роки секретарем, він отримав підвищення на посаду заступника президента із загальних проблем. Примітно, що засновником та президентом цієї фірми був нинішній міністр внутрішніх справ Арсен Аваков, їх із Ігорем Катвіцьким уже тоді пов'язала доля та спільний бізнес. Паралельно з роботою здобув економічну освіту в Інституті бізнесу та менеджменту. У 2010 році він увійшов до складу правління банку «Базис», який також було започатковано Аваковим. Пропрацювавши у компанії «Інвестор» 8 років, він став у ній віце-президентом. Сам Арсен Борисович обіймав посаду голови компанії до 2013 року, а після його відходу в політику цю посаду обійняла його дружина Інна. Згідно з інформацією Агентства з розвитку інфраструктури, Ігор Катвіцький володіє 9,5% акцій підприємства, 42% належить Інні Аваковій, і ще майже 2% її синові Олександру.
Інна та Арсен Авакови
У політику Ігор Катвіцький потрапив за часів «помаранчевої революції» 2004 року. Як активіст майдану, він очолював у Харкові всеукраїнську асоціацію «За Ющенка». Паралельно з цим займався благодійністю та навіть був заступником голови Комітету народного порятунку. 2006 року Ігор Олександрович став депутатом Харківської міськради. У цей час його призначили членом екологічної комісії. 2010 року знову було обрано депутатом від партії «Батьківщина» до Харківської міської ради. 2014 року став народним депутатом України від партії «Народний фронт».
Передсмертна записка
31 жовтня 2012 року наклав на себе руки колега Ігоря Котвицького та Арсена Авакова за фірмою «Інвестор» Олександр Мотилевський. У своїй передсмертній записці він згадав про них у дуже невтішному світлі, побічно звинувативши їх, і ще деяких діячів у «нелюдській» поведінці та численних підставах власних колег:
«Не вкладається в моїй голові те, що зробив Аваков Арсен Борисович. Бог йому суддя. Як можна було підставити величезну кількість своїх співробітників та не вирішити їхніх питань?! Все-таки його кугутство і жадібність до грошей, на жаль, перевищує рівень шляхетності та почуття відповідальності. Такий самий і Катвіцький Ігор Олександрович. «Свої питання я вирішив, а решта людей – біомаса». У своєму вирішенні питання спираюся на цитату Долорес Ібаррурі, яка запам'яталася з дитинства: «Краще померти стоячи – ніж жити на колінах!», — написав про колег Мотилевський.
Повний текст передсмертної записки екс-керівника АТ «Інвестор» Олександра Мотилевського:
Влітку 2015 року Ігор Катвіцький «несподівано» виявився найбагатшим народним депутатом в Україні. Чому «несподівано»? Та тому, що при поданні декларації про доходи у березні 2014 року на його рахунках було лише 63 млн грн, а вже в серпні 2015 до неї додалося ще 907 млн. грн.
Зверніть увагу на дати:
На запитання журналістів, звідки з'явилися нові гроші, він зіпхнув усе на «бухгалтерську помилку». За його словами, гроші на рахунках лежали вже давно, а не виникли звідки. Правду кажучи, віриться в це важко. Особливо, якщо зіставити той факт, що навесні 2015 року, за пару місяців до оприлюднення нової декларації, Ігор Олександрович провернув «геніальну» махінацію з переказом грошей на Панаму.
Махінації в НБУ та переказ грошей на офшорні рахунки в Панамі
У середині весни 2015 року до Нацбанку звернувся представник голландської компанії «TIWAY FSU BV». Ця людина хотіла погасити отриманий кредит, який компанія видала кримському підприємству «Крим Петролеум Компані». До НБУ він прийшов разом із Ігорем Катвіцьким. Від керівництва зверху надійшла команда всіляко сприяти вирішенню їхніх питань, тож там звикли – догоджати «слугам народу».
Після вивчення документів, які Катвіцький приніс до НБУ, у його працівників виникли серйозні підозри щодо законності операції, яку хотів провести політик. Як з'ясувалося, «Крим Петролеум» ще у 2009 році отримало кредит від TIWAY FSU BV. Після окупації Криму підприємство було перереєстроване в Україні, і вже навесні відновило свою діяльність. Через силове виселення всіх працівників та захоплення будівель НБУ в Криму жодної документації отримати не вдалося, а «Крим Петроліум» мав виконати свої зобов'язання перед іноземними кредиторами. Сума кредиту, яку мало виплатити підприємство, склала $41 млн. Сумніви працівників банку помножилися ще й тоді, коли виявилося, що в новій кредитній угоді змінено кілька пунктів. По-перше, новим позичальником замість кримської фірми став Ігор Катвіцький власною персоною. По-друге, кредитор теж був змінений, ним стала панамська офшорна компанія Kingston group SA По суті, виведення грошей у Панаму банкірською мовою означає, - інформація про ці фінансові кошти відтепер буде прихована «від чужих очей» назавжди.
За «щасливою випадковістю», Ігор Катвіцький звернулися до компанії «Саєнко-Харенка», частина якої належить Леоніду Антоненко, голові Департаменту з реєстраційних питань та ліцензування у Національному банку. Цей же Антоненко є особистим помічником першого заступника голови НБУ Олександра Писарука.
Олександр Писарук
Цікаво те, що саме до відання Антоненка та його комітету потрапило узгодження кредиту та перереєстрація кредиту від представника голландської фірми. Далі більше, саме компанія Антоненко підготувала пакет документів з переказу, а також досягла зміни обслуговуючого банку, ним став державний Ощадбанк. Справді, через державні банки можна провести такі операції без зайвої тяганини. Вийшло у махінаторів все дійсно дуже швидко: 15 липня 2015 року документи про переоформлення потрапили в НБУ, а вже наступного дня (16.07), вони були зареєстровані і у Котвицького було на руках свідчення, що позичальником кредиту в $41 млн тепер є він, а повертати його потрібно не голландській TIWAY FSU
Після цього на шляху Котвицького залишилася лише одна перешкода – Департамент фінансового моніторингу, який відповідає за контроль за грошовими переказами за кордон. Однак Ігор Олександрович не особливо хвилювався, адже на посаді директора цього департаменту працює ставленик Писарука – Ігор Береза. Цей діяч у банківських колах уславився безхарактерним і безініціативним виконавцем, який готовий робити все, про що його попросить керівництво. Так і сталося в ситуації з грошовим переказом на Панаму — за його активної бездіяльності на фіктивну компанію «улетіло» понад $41 млн. Спостерігаючи за цією ситуацією, виникає питання, куди дивиться наш горезвісний голова НБУ Валерій Гонтарєв (докладніше про неї читайте у статті Валерія Гонтарьова. Блиск і махінації королеви монет), та як людина, яка керує банківською системою України, не помічає махінацій під власним носом.
Дмитро Самофалов, для SKELET-info
Підписуйтесь на наші канали в Telegram Facebook, Twitter, ВК — Лише нові особи з рубрики СКЛЕП!