ПРОДОВЖЕННЯ. ПОЧАТОК: Аркадій Корнацький: як російський шпигун та вбивця став українським феодалом та депутатом від БПП. ЧАСТИНА 1
Корнацький Аркадій: як російський шпигун та вбивця став українським феодалом та депутатом від БПП. ЧАСТИНА 2
Аркадій Корнацький. Миколаївський мироїд
Здобувши в Росії досвід дерибану землі та став багатієм, Аркадій Корнацький згадав про свою українську батьківщину – і вирішив провернути те саме в рідному селі. Щоправда, великої вигоди від таких «вкладень» він тоді не бачив, та й перебиратися з хлібного Підмосков'я до жебраків Миколаївщини 90-х не збирався. Просто приїхавши з Москви в гості до батьків люблячий син вирішив зробити їм подарунок. Спочатку просто скупив сусідські двори, зніс їх і на ділянці, що звільнилася, побудував великий будинок-маєток. Але озирнувся на всі боки: це ж скільки землі «зникає даремно»!
І ось у другій половині 90-х у селі Чаусове Друге, а потім і в навколишніх селах, Корнацькі почали скуповувати земельні сертифікати, а також прибирати до рук майно розваленого колгоспу. Це було неважко: для українців на той час навіть 20 доларів були великі гроші, а «Аркаші», який приїхав з Москви, були цілі пачки «баксів». Селяни самі йшли на уклін до Корнацьких – просили у борг, просили позичити техніку, дати грошей на лікування чи похорон. Так у Чаусові з'явився новий кулак, який відразу став мироїдом, а потім і феодалом.
Корнацький Аркадій: як російський шпигун та вбивця став українським феодалом та депутатом від БПП. ЧАСТИНА 2
За даними Skelet.Org, Корнацькі скуповували сертифікати буквально за копійки Спочатку за горілку та продуктові набори скупили паї у п'яниць та самих жебраків. Ті, хто тримав свої паї до останнього, змогли виручити за гектар по 500 доларів і були щасливі, але їм довелося пережити сильний тиск. Корнацькі вносили їх до своїх «чорних списків», нацьковували на них сусідів.
Після того, як 1998-го було створено «Агрофірма Корнацьких», скуповування земель у районі було поставлено на потік: бачачи, що тут цілі поля можна скуповувати за ціною квадратного метра на Рубльовці, Аркадій Корнацький вирішив збирати земельний фонд, а вже потім знайти йому застосування – зайнятися сільським господарством. При цьому московський мироїд вдавався до відвертого обману довірливих селян, змушуючи їх бігти отримувати сертифікати на землю – які тут скуповувалися по 500 гривень за пай чи бралися у довгострокову оренду за ціною… 5 гривень на рік за пай! Інформацію про це люди Корнацьких розповсюджували за допомогою листівок-оголошень (див. копію), які розклеювалися по селах району. Отак і росла «Агрофірма Корнацьких»! Нагадаємо, що в той же час Аркадій Корнацький головував у Московській торгово-промисловій палаті та балотувався до Держдуми.
Корнацький Аркадій: як російський шпигун та вбивця став українським феодалом та депутатом від БПП. ЧАСТИНА 2
Корнацьких підвела жадібність та самовпевненість у власній винятковості. По-перше, вони жорстоко «кинули» односельців, які вірили, що Корнацькі, скупивши їхні сертифікати, відродять колишній колгосп у новій якості та повернуть людям роботу. Натомість їм оголосили, що на землях «Агрофірми Корнацьких» працюватимуть наймані робітники збоку. По-друге, облаштовуючи свій маєток, вони перекрили селянам доступ до річки, обгородили парканом частину села, набрали собі охоронців з-поміж колишніх міліціонерів, і навіть встановили в селі комендантську годину! По-третє, Аркадій Корнацький поплутав російське та українське законодавство: останнє не дозволяло скуповувати величезні ділянки сільськогосподарської землі. Він же, скуповував у односельців земельні сертифікати, оформив на всі два земельні паї 989,82 та 764,15 гектарів ріллі — на своїх батьків Клавдію Павлівну та Олексія Вікторовича. Ці паї їм виписала Ленінська сільрада 26 травня 2000 року — порушуючи український закон, згідно з яким в одні руки видавалося не більше 50 гектарів ріллі. Можливо, не ставись вони до своїх односельців як до бидла, це й зійшло б їм із рук. Але Корнацькі нажили собі чимало ворогів, втоптуючи людей у багнюку. Про помсту Корнацьких до тих, хто наважувався їм суперечити, ЗМІ писали жахливі речі:
Корнацький Аркадій: як російський шпигун та вбивця став українським феодалом та депутатом від БПП. ЧАСТИНА 2
В результаті люди скористалися нагодою і донесли свої скарги до Леоніда Кучми, який тоді їздив Миколаївщиною, і президент дав вказівку розібратися в ситуації. Оскільки Аркадій Корнацький не входив до числа лояльних до Кучми кланів і взагалі був «москвичем», то рішення було ухвалено не на його користь. На початку 2001 року Первомайський районний суд визнав земельний акт на 1700 гектарів, «прихватизованих» батьками Корнацького, недійсним. Проте Аркадій Олексійович теж був не ликом шитий, і він примудрився зробити так, що це судове рішення не було реалізовано Держкомземом до лютого 2012 року! Власне, її не реалізували б взагалі, якби Корнацький якось не посварився з Артемом Пшонкою, сином генерального прокурора Віктора Пшонки.
З «Єдиної Росії» — до Блоку Порошенка
Чи є збігом, що рішення повернутися на батьківщину в Україну Аркадій Олексійович Корнацький ухвалив одразу після першого Майдану? Невже він так перейнявся світлом європейського майбутнього України, що вирішив забити на своє благополучне справжнє московського бізнесмена та голову обласної ТПП? Чи чутки були вірні, і Аркадія Корнацького «закинули» в Україну як російського шпигуна та агента впливу? Як знати! Але він одразу почав підбивати клини до команди Віктора Ющенка – позиціонуючи себе миколаївським аграрієм, який постраждав від «свавілля Кучми», ну і, звичайно ж, патріотом України та прихильником європейського вектора. Щоправда, втиснутись у безпосереднє оточення Ющенка йому довго не вдавалося, оскільки «любі друзі» тіснилися навколо месії Майдану у три ряди. Аркадію Корнацькому довелося починати з малого: вступити до «Нашої України» та стати депутатом місцевої ради. Нагору його витягнув Віктор Балога, взявши до себе Секретаріат штатним радником. Він же влаштував його в.о. голови облдержадміністрації Миколаївської області з питань АПК, де Корнацький працював у 2007-2008 році (залишаючись при цьому громадянином РФ!). Але потім він посварився з губернатором Олексієм Гаркушею, втратив посаду і пішов у «конструктивну опозицію» — створивши власний рух «Селянський фронт», який набрав працівників своїх агрофірм та лояльних (заляканих) селян Первомайського району. Можливо, це був непоганий стартовий початок для ще однієї української партії, але на її розкручування Корнацький пошкодував власних грошей – а його московські куратори, якщо були, теж не стали фінансувати проект, оскільки Кремль тоді ставив усе на Партію Регіонів.
Тим часом Аркадій Корнацький продовжував збирати землі на Миколаївщині. Навчений досвідом, він не намагався скуповувати у приватну власність цілі поля. Наразі Корнацький володіє 48 дільницями та 15 будинками з дільницями, загальною площею близько 43 гектарів – у межах законної норми (плюс земля, записана на рідню). Зате він зібрав близько 15 тисяч гектарів земля, беручи її в довгострокову оренду. «Коли є власник, який має річ, і ця річ може бути потрібна комусь іншому, ця річ завжди продаватиметься. І не важливо, чи буде зареєстроване право на цю річ, чи воно буде приховано під зареєстрованим договором оренди на 50 років, який потім продовжуватиметься», — так Аркадій Корнацький пояснював своє бачення земельного ринку України, чесно визнаючи, що земля, яка перебуває в «довгостроковій оренді», фактично вже не належить.
За час своєї бурхливої діяльності Аркадій Корнацький та його рідня створили в Україні такі підприємства:
- ТОВ «Відкрите місто» (ЄДРПОУ 34493797), Київ
- ТОВ «Агрофірма Корнацьких» (ЄДРПОУ 31929340), Кривоозерський район, Миколаївська область
- ТОВ «Вікторія» (ЄДРПОУ 00854819), Первомайськ, Миколаївська область
- ПП «Будфірма Корнацьких» (ЄДРПОУ 33201172), Первомайськ
- Житлово-будівельний кооператив «Рідна хата» (ЄДРПОУ 34473168), Первомайськ
- ТОВ «Юридична фірма Корнацьких» (ЄДРПОУ 32641929), Первомайськ
- ТОВ «Контроль-сервіс. Патруль-Сервіс» (ЄДРПОУ 32753255), Первомайськ
Однак, хоч би як він намагався відігравати роль українського аграрія та «роботодавця», його імідж погіршувався з кожним роком. Поганий і скандальний, жадібний і мстивий, Аркадій Корнацький налаштовував проти себе навіть власну охорону – яку йому доводиться часто міняти. За інформацією джерел Skelet.OrgЯк порядні люди поряд з ним просто не приживаються.
І ось у 2010 році кордони феода Корнацького вперлися у межі розробок гранітного кар'єру, яким володів Артем Пшонка. Спочатку син генпрокурора запропонував Корнацькому у добровільному порядку поступитися йому кількома гектарами і не заважати подальшому видобутку каменю. Той відмовився – і поміж ними почалася багаторічна війна. Головним підсумком цієї битви Гадзілли та Мотри були всеосяжні перевірки фірм Корнацького, які йому влаштував Пшонка. Воістину немає лиха без добра: саме це дозволило дістати з архіву та реалізувати рішення суду щодо земельного акту батьків Корнацького (і пред'явити їм звинувачення у незаконному користуванні землею), встановити відсутність документів на 6 000 гектарів орендованої землі, самозахоплення 113 гектарів, виявити незаконні ухилення від податків на суму 43,5 мільйона гривень та багато іншого.
У розпачі Аркадій Корнацький кинувся шукати захист в Об'єднаній опозиції, балотуючись на виборах 2012 року від «Батьківщини», і навіть у США. Він написав скаргу президенту Обамі, Конгресу та Генпрокурору США на «свавілля української влади», яка «знищує приватний бізнес». І не просто написав, а й особисто вирушив до Америки, заразом вивезучи туди на якийсь час дружину та молодшу дочку. Що було досить дивно з огляду на російське громадянство його дружини та її участь у російському бізнесі Корнацьких. Чому ж не до Москви?
Вибори на 132-му окрузі (Первомайськ) Корнацький тоді програв, причому його обставили найбруднішим способом: коли стало відомо, що при підрахунку голосів Корнацький вийшов уперед, сервер заблокували, а потім «у ручному режимі» змінили результати голосування. Це була справжнісінька неприкрита фальсифікація - мабуть, так само була частиною помсти сімейства Пшонок. Тому ЦВК прийняла рішення визнати ці вибори у 132-му окрузі недійсними та призначити повторні. Однак після цього Аркадія Корнацький отримав удар нижче пояса вже від своїх соратників по «Батьківщині», які засумнівалися, а чи може такий пройдисвіт із незрозумілим громадянством бути кандидатом від «опозиційних сил»? Саме тоді й вийшла на світ інформація про російські паспорти Корнацького, про його московське минуле, про його сина, який працює в російському МЗС.
До речі про сина. Павло Корнацький, інформації про якого у відкритих джерелах практично немає, судячи з усього, пішов стопами свого батька. Ряд джерел Skelet.Org стверджували, що Павло Аркадійович такий самий дипломат, як і його батько — юрист, що насправді він працює на російську розвідку, і теж збирається стати таким самим «агентом впливу», як і його батько. У 2016 році політолог Федір Левченко у своєму блозі розмістив інформацію про те, що Павла Корнацького, нібито, готують до «закидання» в Україну як політичну жертву путінського режиму.
Корнацький Аркадій: як російський шпигун та вбивця став українським феодалом та депутатом від БПП. ЧАСТИНА 2
Аркадій Корнацький на той час уже став депутатом Верховної Ради та членом фракції БПП, до лав якої його прийняли без жодних претензій та питань. Він терпляче проігнорував скандал у ЗМІ щодо розслідування вбивства Дубовського, він реорганізував сімейний бізнес у Росії та формально віддав в управління частину свого українського бізнесу (так само, як і Порошенка), і навіть фіктивно розлучився з дружиною, хоча їх продовжують бачити разом, та й майно вони ділити не поспішають. Основна політична стратегія Аркадія Корнацького сьогодні полягає у тому, щоб усі забули про його минуле, а він продовжив би грати свою роль «простого українського аграрія».
Сергій Варіс, Skelet.Org
Підписуйтесь на наші канали в Telegram Facebook, Twitter, ВК — Лише нові особи з рубрики СКЛЕП!