«Дмитро Фірташ та партнери» контролюють понад 70% монопольного ринку розподілу природного газу в регіонах. БізнесЦензор проаналізував, хто володіє рештою «облгазів».
Регіональними газопроводами в Україні керують газорозподільні компанії (облгази та міськгази). За розподіл та транспортування газу вони отримують винагороду у вигляді тарифу, який встановлює Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКУ).
Розподіл газу – природна монополія. У кожному конкретному регіоні керувати мережами може лише одна компанія. За ідеальних умов такий актив — надійна інвестиція, адже завжди буде гарантований клієнт — споживач.
Раніше обл- та міськгази паралельно займалися розподілом газу та його постачанням. Але навесні 2015 року було ухвалено закон і «Про ринок природного газу».
Відповідно до цього закону, який виконує вимоги Європейської енергетичної спільноти, газові мережі та постачальник палива не можуть перебувати в одних руках.
Таким чином, цей бізнес був поділений на дві складові: транспортування газу та його збут. Передбачалося, що у майбутньому ринку з'явиться кілька постачальників, які конкуруватимуть ціною і якістю за споживача.
Поки що конкуренція не з'явилася – власники облгазів обійшли закон та створили паралельні компанії, які почали займатися постачанням газу та збиранням грошей із споживачів за спожитий ресурс.
Наприклад, за ПАТ «Вінницягаз» було створено ТОВ «Вінницягаз збут», а за «Київгазу» — донька «КиївГазЕнерджі» тощо.
Як повідомляв БЦ, деякі компанії намагалися зайнятися постачанням газу для населення. Але облгази ігнорували заявку сторонніх постачальників, оскільки тоді гроші за газ будуть сплачені не їхнім збутовим компаніям, а незалежному гравцю.
БізнесЦензор розбирався, кому належать монополісти з транспортування газу в регіонах.
Монополія на монополію
Понад 70% підприємств із розподілу газу трубопроводами контролює Дмитро Фірташ, олігарх та колишній соратник екс-президента Віктора Януковича.
Саме у каденцію президентства Януковича Фірташ скуповував на приватизаційних аукціонах держпакети акцій облгазів. Потім придбані активи було оформлено до холдингу «Регіональна газова компанія» (РГК).
Молодшими партнерами Фірташа з РГК є: Сергій Льовочкін – народний депутат та колишній голова Адміністрації Януковича, його сестра Юлія та Іван Фурсін – народний депутат, партнер Фірташа.
Незважаючи на поділ розподілу та постачання природного газу регіональними трубопроводами, РГК Фірташа продовжує контролювати обидві функції, створивши паралельні збутові компанії, які займаються постачанням газу споживачам.
Хоча закон «Про ринок природного газу» передбачає поділ цих функцій, зайнятися постачанням газу незалежному постачальнику не просто – бізнесмени неодноразово скаржилися на те, що газорозподільні компанії всіляко перешкоджають появі нових постачальників на ринку.
Під управлінням РДК знаходиться також чотири облгази з групи російського бізнесмена Віктора Вексельберга: Дніпрогаз, Криворізгаз, Харківгаз та Харківміськгаз.
До 2012 року ці підприємства належали «КЕС-Холдингу» Вексельбергу. Потім він оголосив про вихід їхніх українських активів, а самі облгази переписали на офшори. Учасники ринку тоді припускали, що компанії перейшли під контроль "Газпрому", проте ця інформація досі не підтвердилася.
«Дмитро Фірташ та партнери»
Крім 22 газорозподільних підприємств, які працюють під брендом РМК Дмитра Фірташа, ще шість таких підприємств контролюють менеджери неформальної групи «РосУкрЕнерго».
До цієї групи входять: Дмитро Фірташ, Іван Фурсін, Сергій Льовочкін, Юлія Льовочкіна та лідер фракції «Опозиційний блок» у Верховній раді Юрій Бойко — міністр енергетики часів Януковича.
Йдеться про компанії: "Черкасигаз" (20,3% належить ТОВ "Ласфано Україна", 22,5% - віргінській Perritt Select, 15,8% - "Міжрегіональна торгова компанія"), "Мелітопольгаз" (40,7% - ІК "Фінлекс-Інвест"), " "Кіровоградгаз" (51% - "Нафтогазу", 28% - ІК "Фінлекс-Інвест").
Хоч ці «облгази» і належать компаніям із непрозорою структурою власності, їх наглядові поради очолює Ігор Воронін чи Юрій Величко — менеджери з орбіти Фірташа. Так, Воронін — голова правління Укргаз-Енерго, а Величко його заступник.
У 2006-2008 роках "Укргаз-Енерго" була монопольним постачальником газу для промисловості. Компанію створили підприємства RosUkrEnergo та НАК «Нафтогаз України». Сьогодні 50% «Укргаз-Енерго», яка судиться з державними «Укртрансгазом» та «Нафтогазом» за 4 млрд куб. м газу, належить кіпрській Centragas Holding Фірташа.
Крім того, Вороніну та Величку належить газовий трейдер «Метіда» – найбільший імпортер газу з Європи до України.
До групи «облгазів» Фірташа-Льовочкіна-Бойка поки що належить «Київгаз», незважаючи на те, що з недавніх пір в менеджмент компанії було введено людей народного депутата Ігоря Кононенка, найближчого соратника президента Петра Порошенка.
«Київгаз» — монополіст із розподілу та постачання газу в столиці. Компанія обслуговує понад 2 млн споживачів, 300 промпідприємств та 1300 комунальних установ.
Контрольний пакет акцій «Київгазу» належить місту через ВАТ «Компанія Київенергохолдинг». Міноритарні частки - кіпрській Densec та британській Artio Global Investors.
Правління «Київгазу» з 2010 року очолює Сергій Горовий – зять Юрія Бойка.
У липні 2015 року, в рамках реформи ринку газу, коли одна компанія вже не могла одночасно розподіляти та постачати паливо споживачам, «Київгаз» розділили на дві компанії: на розподільну компанію «Київгаз» та її доньку «КиївГазЕнерджі», яка приймає розрахунки від киян.
Керівником «КиївГазЕнерджі» був призначений Владислав Красавін, полковник поліції у запасі та помічник депутата Юрія Бойка на громадських засадах.
Водночас, до наглядової ради «Київгазу» було введено людину з оточення президента Петра Порошенка. Це керівник Київенергохолдингу Віталій Найдюк. До цього він працював у «Холдинговій компанії «Енергомережа» Дмитра Крючкова. Компанія з дисконтом викуповувала державні обленерго борги за електроенергію.
За даними Української правди, Крючков у цьому бізнесі представляв інтереси братів Григорія та Ігоря Суркісов. Лобістом Крючкова та Суркісов у державних органах депутат від БПП Сергій Лещенко називав бізнес-партнера президента — Ігоря Кононенка.
Крючкову пред'явлено підозру у виведенні коштів із «Запоріжжяобленерго». Він перебуває у розшуку.
«Лубнигаз» (Полтавська область) - останнє підприємство з групи Фірташа-Льовочкіна-Бойко. ІК "Фінлекс-Інвест" у компанії належить 26%, Aer Alter Energy Resources - 25%, а Green Energy Capital Investment (обидві - з Великобританії) - 19,5%. Ще 25% - НАК "Нафтогаз".
Наглядову раду «Лубнигазу» очолює Костянтин Бородін – людина з орбіти Юрія Бойка. Коли останній очолював Міненерго, Бородін працював заступником директора департаменту у міністерстві.
Інші газорозподільні компанії
Маріупольгаз
Розподіл газу в Маріуполі на Донеччині здійснює компанія «Маріупольгаз». Вона, через ТОВ «Маргаз», належить Івану Фоміченку та його дочкам – Ніні Фоміченко та Ользі Востриковій. Фоміченко очолював «Маріупольгаз» понад чверть століття.
Одесагаз
Забезпеченням газу промислових та побутових споживачів одеського регіону займається компанія "Одесагаз". Вона належить одеському бізнесменові Ігорю Учителю, який входить до сотні найбагатших українців за версією Forbes.net.ua.
Як повідомляв БізнесЦензор, компанія "Південь-Газ", що належить Михайлу Партикевичу - бізнес-партнеру Ігоря Учителя. У 2016 році вони разом займалися імпортом газу з Європи.
Тернопільгаз
Розподільна компанія "Тернопільгаз" контролюється компанією "Промтехресурс" (42,5%). Ця компанія належить Світлані Будз, голові правління «Тернопільгазу» Володимиру Караванському, який був депутатом Тернопільської обласної ради протягом чотирьох скликань та Оксані Гарматюк.
Полтавагаз
«Полтавугаз» контролює Віра Четверікова – родичка колишнього голови Державного агентства резерву (у 2010-2012 роках) Олексія Лелюка. Раніше він був депутатом від Партії регіонів, членом Комітету Ради з питань паливно-енергетичного комплексу.
З 2003 до 2004 року Лелюк був головою правління «Полтавигаз». Потім розпочав депутатську кар'єру — влітку 2004 року на виборах по 151-му округу на Полтавщині Лелюк вибрався від Партії регіонів замість померлого депутата від ПР Івана Четверикова. Лелюк був його племінником.
ДК «Співдружність»
Ще два розподільчі підприємства у Полтавській області – «Гадячгаз» та «Кременчукгаз», і одне у Херсонській – «Херсонгаз» – належить ДК «Співдружність» Віктора Попова.
Він був депутатом Херсонської обласної ради Партії регіонів. Інтереси ДК «Співдружність» також сконцентровані у сільськогосподарській галузі, нерухомості та торгівлі нафтопродуктами.
Донецькоблгаз
У підконтрольній Україні частині Донецької області розподілом газу займається компанія «Донецькоблгаз» (Краматорськ).
«Донецькоблгаз» належав Володимиру Шелудченку, екс-главі НАК «Нафтогаз України». Він обіймав цю посаду з серпня 2006 до лютого 2007 року, коли прем'єром був Віктор Янукович.
У квітні 2014 року стало відомо, що Шелудченко продав свої акції люксембурзькій GrandGas S.à rl НАК «Нафтогаз України» належить пакет у 37% акцій.
В тему: ДМИТРИЙ ФІРТАШ. ІСТОРІЯ ТЕРНОПІЛЬСЬКОГО МІЛЬЯРДЕРА
Льовочкін. «Сірий Кардинал» та його сестра
Підписуйтесь на наші канали в Telegram Facebook, Twitter, ВК — Лише нові особи з рубрики СКЛЕП!