Газопровід Єфремівка — Диканька — Київ може будь-якої миті стати причиною екологічної катастрофи, стривожені екологи.
У безпосередній близькості від режимного об'єкта розташовані склади численних фармацевтичних дистриб'юторів і звичайна НП на складах призведе до непередбачуваних наслідків.
Журнал Кореспондент з'ясовував, як стало можливим таке небезпечне сусідство.
За останні два роки інформаційний простір неодноразово розбурхували скандали навколо фармацевтичної галузі та її конфлікти з екологами. Надбанням громадськості постійно стають тіньові схеми, що використовуються фармбізнесом, який намагається обійти норми і закони, цинічно нехтуючи елементарними правилами безпеки.
Черговий скандал – у Київській області, у смт Велика Олександрівка. Упродовж кількох років тут функціонують величезні склади загальною площею 21 тис. кв. м.
Зараз на території цього логістичного центру, який належить компанії Юніверсал Лоджистик, зберігаються численні запаси ліків, які постачаються в аптеки Києва та області, від офіційних представників 24 серйозних фармкомпаній, назви яких в Україні, напевно, знайомі кожному. Серед них всесвітньо відомі: Байєр, Такеда, ГлаксоСмітКляйн.
При цьому склади (порушуючи всі існуючі норми та вимоги безпеки) знаходяться в безпосередній близькості від режимного об'єкта — газопроводу.
Жителі Бориспільського району, які втомилися жити як на пороховій бочці, звернулися до громадських екологічних організацій з проханням розібратися, чому таке сусідство в принципі стало можливим і як попередити, не дай боже, екологічну катастрофу.
Юрист громадської організації Центр охорони навколишнього середовища Віктор Луценко підтверджує: під час будівництва складів було порушено закон.
"На території в радіусі 250 м від газової труби об'єкти з масовим скупченням людей, а також активною діяльністю не можуть функціонувати, - каже Луценко. - Не дай Боже, станеться пожежа на складі або вибух труби при її неправильній експлуатації - буде справжня катастрофа. Постраждають не лише співробітники складів та місцеве населення, під загрозою".
За словами юриста, такі стратегічні об'єкти, як газопроводи (як і безпека людей, що знаходяться поруч із ними), захищені законодавчо. За існуючими нормами, мінімальна відстані від труби до об'єктів будівництва — 250 м. У той час як фармсклади у смт Велика Олександрівка, згідно з документами, знаходяться на відстані всього 202 м. Тобто червону межу безпеки “посунули” не мало не багато — на 48 м.
Другий Чорнобиль
Занепокоєння місцевих мешканців легко зрозуміти. У пам'яті ще свіжі картини пожежі, що спалахнула у 2015 році на нафтобазі БРСМ під Васильковом, яку мешканці назвали "другим Чорнобилем". Тоді, нагадаємо, у повітря злетіли 17 резервуарів із нафтою. Внаслідок НП одна людина загинула, 14 було травмовано, мешканців будинків у 2-кілометровій зоні від вогнища пожежі — відселено.
Екології та життям десятків тисяч людей завдано непоправної шкоди, під загрозою знищення опинилися інші нафтобази, що знаходяться неподалік, ліс, аеродром.
НП перетворилася на катастрофу державного масштабу, для ліквідації його наслідків довелося стягнути не лише сили рятувальників, а й військових, Нацгвардію. Адже причиною стали, начебто, незначні порушення техніки безпеки. Ця пожежа стала точкою відліку, після якої в країні почали уважніше ставитися до дрібниць, на які раніше багато хто заплющував очі.
Пам'ятаючи про цей випадок, мешканці смт Велика Олександрівка не знаходять собі місця. Як стверджують громадські діячі, на логістичне підприємство, яке знає складами, надійшло від них вже чимало скарг. НП у Васильківському районі наочно показало людям: їм варто активніше займатися власною безпекою.
У той самий час і. о. голови Бориспільської райадміністрації Володимир Солдатенко вважає проблему надуманою та переконує, що тривожна зона вздовж газопроводу зовсім недавно пройшла ретельну перевірку.
"З технічної точки зору я не можу стверджувати, що ця труба не несе зовсім ніякої небезпеки, - це просто не в моїй компетенції, - говорить чиновник. - Але можу сказати, що ми вивчили досвід інших країн, в яких використовують такі ж труби, і з'ясували, що навіть при максимально високих європейських стандартах охоронні зони в розвинених країнах". БРСМ у Василькові у нас дійсно пішла хвиля серйозних перевірок усіх об'єктів, які потенційно можуть вибухнути або спровокувати вибух, і всі ці перевірки були успішно пройдені”.
Надійність гарантується?
Історія появи складів біля газопроводу розпочалася ще 2005 року. Тоді якраз і було укладено договір між власником компанії та селищною радою Великої Олександрівки на будівництво складу та відведення земель саме на цій території. Через три роки будівля була введена в експлуатацію – так з'явилися склади з медпрепаратами. Опиратися будівництву неодноразово намагалися у різних відомствах.
Примітно, що оператор газопроводу "Єфремівка-Диканька-Київ", компанія "Укртрансгаз", висловила глибоке занепокоєння, коли ТОВ "Юніверсал Лоджистик" не звернулося до оператора для надання технічних умов для будівництва комплексу. Таким чином, проектна документація не проходила процедуру узгодження та затвердження. «Укртрансгаз» у 2009 році спробував було оскаржити введення комплексу в експлуатацію в суді і навіть досяг позитивного для себе рішення, але вже наступного 2010 року апеляційний суд скасував вердикт суду першої інстанції. Висновок же «Київського експертно-технічного центру» датується 2013 роком. Що це були за часи, ми добре пам'ятаємо.
Експерти сходяться на думці, що функціонування гігантського складу в безпосередній близькості від потенційно небезпечного об'єкта несе багато невиправданих ризиків для довколишніх населених пунктів та навколишнього середовища. Також вони стурбовані тим фактом, що ДАБК вже ухвалював рішення про відмову введення в експлуатацію цього об'єкта, оскільки в документах налаштувача було неправильно зазначено його призначення, цільове використання та категорія складності самої будівлі. У документах було занижено категорію складності з 5-ї на 3-ту.
Більше того, як з'ясувалося, компанія формально зареєстрована в офшорному штаті Делавер (США). Але у реєстрах американських податкових органів компанія не зареєстрована, а номінальним бенефіціаром є уродженець Кіпру.
Також, за даними екологів, компанія, яка є власником складу, у всіх документах маркує логістичні будівлі як звичайні складські приміщення для зберігання техніки, а не ліцензований аптечний склад, який фактично функціонує біля газопроводу.
Керівництво компанії було не надто здивоване дзвінку нашого журналіста. Нам дали зрозуміти: ми далеко не перші, кого цікавить їхня будівля та її безпека. У той же час у компанії переконані: при будівництві складів та їх експлуатації всі норми дотримані.
"Коли склад проектувався і реконструювався, були витримані всі будівельні і тим більше пожежні норми. Будівля поділена, умовно кажучи, на відсіки, кожен з яких має пожежну ізоляцію, і в ньому задіяні нові пожежогасні технології, - пояснює директор компанії Олександра Дебердєєва. Дай бог, відбувається загоряння однієї секції, вона автоматично блокується і вогонь не може поширитися на сусідні секції. Інспекцій України, наші орендарі також мають міжнародну сертифікацію GPD, яка підтверджує, що склад відповідає всім міжнародним нормам безпеки”.
Щоб документально підтвердити правомірність та безпеку свого перебування біля газопроводу, Юніверсал Лоджистик ініціювали запит до Держгірпромнагляду, який є головною інстанцією у подібних конфліктах. Провівши всі виміри та відповідні випробування щодо безпеки, вони дійшли висновку: жодної загрози діючий логістичний комплекс не несе. Від Держгірпромнагляду було отримано відповідний документ. Його експертиза в 2013 році ухвалила: на ділянці газопроводу, де розташовані фармсклади, межі зони, що охороняється, можна звузити з 250 до 187 м.
Водночас юристи громадської організації наполягають на своєму. Щоб розібратися в тому, що відбувається, і зрозуміти, чи дійсно об'єкт є серйозним ризиком для мешканців та екології, чи може продовжувати свою роботу на існуючій території, вони замовили експертизу у КНДІСЕ [Київський науково-дослідний інститут судових експертиз].
Можливо, саме цей документ і поставить крапки над “i” у цій довгій епопеї. Поки що, на жаль, проблему намагаються “заговорити” у бюрократичній паперовій тяганини.
"Якби на складах знаходилися металеві конструкції, техніка, то ми б взагалі ними не цікавилися, - кажуть громадські діячі. - Але проблема в тому, що там маса горючих речовин, коробки і т. д., від загоряння яких ніхто не застрахований. Ми відправляли запити в ГАСІ, до селищної ради, щоб зрозуміти саме наскільки законним є і наскільки законним. скасовував введення в експлуатацію цього об'єкта, оскільки в документах забудовника було невірно зазначено його призначення, цільове використання та категорія складності самої будівлі. розміщення цього складу. Однак у них зазначено, що там розміщено звичайне підсобне приміщення, де складується автоматика та підйомні машини, що не відповідає дійсності”.
За їхніми даними, компанія, яка є власником складу, у всіх документах маркує логістичні будівлі як звичайні складські приміщення для зберігання техніки, а не ліцензований аптечний склад, який фактично функціонує біля газопроводу.
Поки власники складу вважають постійні перешкоди їх діяльності боротьбою з боку конкурентів, представники Центру охорони навколишнього природного середовища найближчим часом подадуть черговий позов проти компанії. Адже у разі форс-мажору на логістичному складі постраждають не лише люди та екологія, а й на невизначений час в аптеках Києва та області може виникнути дефіцит життєво необхідних медпрепаратів.
Можливо, саме цей документ і поставить крапки над “i” у цій епопеї. Адже техногенна катастрофа, терористичний акт чи злочинна бездіяльність вже завдали незліченних лих у всьому світі. Україні, як державі, яка прагне жити за законами та принципами цивілізованих країн, не можна сподіватися на сусідське «Авось!» У розумінні європейця заборона є «забороною». Нікому й на думку не спаде заперечувати, заради своєї миттєвої вигоди, норми технічної безпеки, розгортаючи при цьому закон, як дишло. Пожежу на нафтобазі БРСМ та інші катастрофи мали б продемонструвати переваги європейського підходу. Жодні, навіть нібито добрі, наміри не можуть переважити на чашах ваг здоров'я та життя людей. Особливо за умов жорстокої війни, де диверсійні групи та потенційні теракти на об'єктах інфраструктури є основними засобами в арсеналі нашого ворога. Чи перенесе столиця України ще одну техногенну аварію із численними потенційними жертвами залежить лише від одного: бажання та здатності чиновників виконувати закони!
Підписуйтесь на наші канали в Telegram Facebook, Twitter, ВК — Лише нові особи з рубрики СКЛЕП!