Леонід Черновецький: як «Льоня Космос» пограбував Київ і перебрався до Грузії
З мерами українцям традиційно не щастить ще більше, ніж із президентами. Одні з них позбавляють людей бізнесу та робочих місць, закликаючи «готуватися до землі», інші перетворюють своє місто на сміттєзвалище. Але найекстравагантнішим українським градоначальником був, безперечно, Леонід Черновецький. Бізнесмен, пастор і дивак в одному флаконі, оточений цілою армією київських бабусь, що його обожнювали, – яких він безсовісно обманював і цинічно використовував.
Балада про заритого дідуся
Михайло Ілліч Черновецький з першою дружиною Євдокією
Черновецький Леонід Михайлович народився 25 грудня 1951 року у Харкові, у родині типового радянського «середнього класу». Його мама Параска Гаврилівна Гончарова (1914-2007) до війни працювала вчителем сільської школи, а потім закінчила юридичну та зробила кар'єру адвоката у кримінальних та цивільних справах. Ходили чутки, що у Параски Гаврилівни були діти і до Леоніда (дві доньки та син), які згинули у суворі воєнні роки, але вони нічим не підтверджуються. Але факт, що війна покалічила долю та здоров'я його батька — кадрового офіцера Михайла Ілліча Черновецького. З війни він повернувся інвалідом, спочатку одружився на вдові Євдокії Назарчук, потім розлучився, 1949-го одружився з Парасковією Гончаровою – але і з нею прожив лише чотири роки. З розлученням він перестав навіть провідувати сина, і Леонід батька фактично не пам'ятає, хоч і взяв собі його прізвище. А ось виховував його вітчим: актор та режисер Харківського російського драматичного театру Яків Григорович Азимов, за якого Параска Гаврилівна вийшла заміж наприкінці 50-х, і наступні півстоліття прожила з його прізвищем.
Яків Григорович Азимов
Втім, виховати Леоніда було неможливо. Він з ентузіазмом захопився акторською майстерністю вітчима, навчився переконливо грати ролі та лицедіяти, проте саме мистецтво його мало цікавило: маленький шибеник бачив у ньому лише метод досягнення своїх цілей. Він почав грати ролі в житті: принципового та відкритого хлопчика перед учителями харківської середньої школи №36, винахідливого заводила перед однокласниками та дворовими хуліганами, люблячого слухняного сина перед мамою. Згодом його життя стане одним великим театром! Звідси такі суперечливі спогади про дитинство Льоні, і така неоднозначна оцінка діяльності Леоніда Черновецького як бізнесмена, політика та мера.
За словами товаришів дитинства, юний Черновецький спочатку часто пустував, потім почав дружити зі шпаною, брати участь у її підліткових пиятиках і дрібних крадіжках, і навіть «шестерив» у якогось дрібнокримінального авторитету. У той же час вчителі відгукувалися про нього як про некерованого, але кмітливого і непогано вчився хлопчика. Проте після 8-го класу йому довелося залишити свою школу, при цьому Черновецького не прийняли ні до технікуму, ні навіть до ПТУ, і мама влаштувала його учнем слюсаря на Харківський авіазавод. Середню освіту він здобув, за одним відомостями, у вечірній «робочій» школі №3, за іншими – у престижній загальноосвітній школі №4.
[caption id=»attachment_3479
Підписуйтесь на наші канали в Telegram Facebook, Twitter, ВК — Лише нові особи з рубрики СКЛЕП!