Леонід Пасічник. Новий голова ЛНР. Штрихи до портрета
ЛЕОНІД ПАСІЧНИК. З АРХІВУ:
Пасічник Леонід Іванович (15.03.1970). Народився у міліцейській родині. Батько Іван Сергійович 26 років пропрацював в органах ОБХСС СРСР. У 1975 році сім'я переїхала жити в Магадан, де він обслуговував золоті копальні. Леонід Іванович закінчив Донецьке вище військово-політичне училище. Працював у СБУ: начальник підрозділу боротьби з контрабандою головного відділу «К» Управління СБУ в Луганській області, начальник Стаханівського міжрайонного відділу. Прославився затриманням 15.08.2006 великої партії контрабанди на КПП «Ізварино» (1 940 000 доларів США та 7 243 000 російських рублів), причому принципово відмовився від хабара. У березні 2007 року підполковник СБУ отримав з рук президента України медаль «За військову службу в Україні» — за виявлену принциповість та професіоналізм при проведенні операції. За довідкою colonelcassad, 9 жовтня 2014 року призначений міністром держбезпеки ЛНР.
NB! Найсмішніше, що на сайті СБУ досі висить стаття, яка розхвалює міністра МДБ ЛНР і стверджує, що ще до війни він принципово не брав хабарів.
На урочистостях з нагоди 15-річчя Служби безпеки України, які проходили напередодні свята у Національній опері України, Президент вручав державні нагороди найкращим працівникам української спецслужби. Був серед них і наш земляк – підполковник Леонід Пасічник, начальник підрозділу боротьби з контрабандою головного відділу «К» Управління СБУ в Луганській області. Медаллю «За військову службу України» Леоніда нагороджено за успішне проведення спецоперації із затримання великої партії контрабанди валюти на митному посту «Ізварино». Втім, не лише за це…
Сидіння із секретом
Інформація про те, що жителі Луганської області контрабандно переміщують через державний кордон – з України до Росії якийсь вантаж, накопичувалася оперативниками поетапно. Що саме перевозиться, спочатку не було відомо. Але ступінь конспіративності, з якою діяли зловмисники, підтверджувала: вантаж серйозний і переміщається у схованках. Автомобіль «SUBARU Legacy» чорного кольору, що використовувався контрабандистами, завантажувався і заправлявся «під зав'язку» в Луганську, щоб потім гнати по трасі сотні кілометрів без зупинок до самого пункту призначення в Росії. Зупинялася машина хіба що на митному посту, і хоча там в автомобілі так жодного разу і не знайшли нічого підозрілого, деякі деталі навели контрабандного каналу Леоніда Пасічника, який керував оперативною розробкою, на думку про те, що зловмисники переміщують через кордон готівку.
«Було це 15 серпня 2006 року, – розповідає Леонід Пасічник. – Ми мали інформацію про те, що контрабандисти готують черговий «рейс». Знали, що машина піде на Ростовську область або через митний пост "Ізварино" у Краснодонському районі, або через "Должанський" у Свердловському. Тому я вжив заходів для перекриття обох цих напрямків: під виглядом митників на пост «Ізварино» вирушила група наших співробітників, а я сам «вів» автомобіль від Луганська. Передбачалося, що якщо машина піде через Свердловський район, я обжену її і чекатиму на «Должанському». Але, доїхавши до Краснодона, водій "SUBARU" повернув у бік Свердловська. Я зв'язався по телефону з хлопцями на посту, чекайте, мовляв, скоро буде. Сам же зупинився неподалік посту». О 13.40 автомобіль заїхав на пост. Водію запропонували заповнити митну декларацію. Що він і зробив, вказавши, що щастить близько 14 тисяч російських рублів і більше нічого. Коли ж власник «SUBARU» поставив свій підпис на декларації, йому запропонували проїхати до ангару для поглибленого огляду автомобіля.
«Було зрозуміло, що контрабанда знаходиться у схованці, — продовжує Леонід Пасічник. — Але його ще треба було знайти. Я дуже хвилювався з приводу того, що доведеться знімати обшивку з дверцят - машині всього 2 місяці, до того ж вона досить дорога. Тут дзвонять хлопці: «Оглянули повністю багажник – нічого немає. Порожньо!» - Я їм: «Хлопці, ви що?! Шукайте! Багажник, заднє сидіння!
А машина працювала на газі. У багажнику лежала газобалонна установка, причому так лежала, що дістатися в глиб багажника було зовсім неможливо. Враження було таке, що балон займає весь його простір. Щось підказувало, що схованка знаходиться між заднім сидінням та багажником. Коли хлопці дісталися заднього сидіння, виявилося, що воно хитається – відкручено. Вони його витягли. Руку сунули за спинку і – посипалися пачки грошей – доларів та рублів… Дзвонить мені Олександр, мій підлеглий: «Все, Леоніде Івановичу. Знайшли!» — Слава Богу, — і поїхав на пост. Щиро кажучи, на радощах я навіть забув спитати, скільки там грошей. Передзвонюю Саші: «Запитай у перевізника, скільки там?» Чую, як Олександр ставить йому запитання, потім мені каже: «Та там космос! 2 мільйони доларів!» За кілька хвилин знову дзвонить Сашко. Виявляється, контрабандист запропонував розійтися «по-хорошому» — мовляв, мужики, пропоную вам половину цієї суми — мільйон баксів, і — ви мене не бачили, я вас не бачив…Ага, великі, значить, ставки! Сашко звернув увагу прикордонників та митників на те, що зловмисникам співробітникам СБУ було запропоновано хабар, згодом рапортом доповів про це керівництво. У схованці опинилося 1 940 000 доларів США та 7 243 000 російських рублів (що на той момент становило за курсом НБУ 11 160 132,6 грн.). На митний пост прибуло вбрання спецпідрозділу «Альфа», слідча група Управління СБУ. Народу на посту було багато, і всім, природно, було цікаво подивитися, як «наживо» виглядає астрономічна за нашими (і не лише нашими) мірками сума доларової готівки. Але я не мав права допустити до грошей сторонніх – розставив бійців «Альфи» по периметру автомобіля, і не пускав до машини нікого, окрім слідчого та понятих, поки гроші не перерахували та не оформили необхідні документи. Валюту поклали в мішки. Вийшло два великі мішки – у таких на базарі цукор продають. І повезли до Луганська. В автомобілі з грошима їхали два офіцери «Альфи», слідом йшла машина супроводу».
Великі, брудні гроші.
Слідство у кримінальній справі про контрабанду валюти закінчено, матеріали передано до суду. Проте відповісти на питання про походження контрабандної валюти Леонід Пасічник відмовився: «Поки що про це говорити передчасно. Саме в цьому напрямі нині ведеться робота. Єдине, про що можна сказати з упевненістю – це гроші, здобуті незаконним шляхом».
Серйозна контрабанда – завжди великі гроші. І не секрет, що, щоб уникнути проблем із законом, контрабандисти готові йти і на підкуп правоохоронців, і на компрометацію людини, яка виявила слабкість. Тому оперативники, які працюють на лінії боротьби з контрабандою, повинні мати без перебільшення залізні принципи. Але й їх мало — потрібна особлива мужність. Для переміщення великих партій товарів контрабандисти використовують великовантажні автомобілі «КРАЗ», «Урал», «МАЗ», які на вимоги оперативників нерідко зупинитися не тільки не реагують, а й навмисне створюють аварійні ситуації, попросту кажучи, мчать прямо на людей, які стоять на шляху. Щоб зупинити махину, що мчить на високій швидкості, доводиться часом і на підніжку застрибувати, і переслідувати всюдихід на легковику по бездоріжжю. Таких випадків за роки служби Леоніда Пасічника у підрозділі боротьби з контрабандою було чимало.
Леонід Пасічник. Маю честь!
Перші уроки принциповості та офіцерської честі Леоніду викладав батько Іван Сергійович, який 26 років пропрацював в органах міліції – в ОБХСС.
«Коли я був хлопчиськом, наша сім'я жила на півночі – у Магадані, там батько обслуговував золоті копальні, – розповідає Леонід. – Не раз батькові доводилося розкривати крадіжки золота. Затримував і 20, і 25, і 30 кілограмів краденого дорогоцінного металу. Якось на початку 80-х років він затримав злочинців, які викрали 60 кг золота і готувались переправити його на «материк». Ті запропонували йому хабар – 200 тисяч радянських карбованців. Батько відмовився. Впевнений, що й думки не мав взяти ці гроші. Мені він часто повторював: «Живи чесно, за статутом – завоюєш честь та славу». Так він жив і сам. Мав багато нагород, причому не лише відомчих, а й державних».
Медаль «За військову службу України» – перша державна нагорода Леоніда Пасічника. Але 37 років для підполковника не вік. Попереду у нього і зірки, і нагороди, і дуже багато роботи. А оптимізму та друзів-однодумців йому не позичати.
Юлія Єрьоменко, керівник прес-служби Управління СБУ у Луганській області
Skelet.Org
Підписуйтесь на наші канали в Telegram Facebook, Twitter, ВК — Лише нові особи з рубрики СКЛЕП!