Максим Бурбак
Українці, які стояли на Майдані, наївно вірили, що відбирають владу у корупціонерів і передають її в руки нових кадрів: молодих, чесних, професійних та проєвропейських. Максим Бурбак був одним із тих, кого можна було побачити на сцені у строю з «вождями революції», і на кого покладалися надії мільйонів наших співгромадян. І він став одним із тих, хто ці надії дуже швидко зруйнував, продемонструвавши, що нове не завжди буває кращим за старий, а часто є лише його повторенням…
Сеня та його команда
Максим Юрійович Бурбак народився 13 січня 1976 року у місті Чернівці, в інтелігентній родині викладачів Чернівецького університету. Його дідусь (за мамою) Федір Степанович Арват був завідувач кафедри філології, а мати Олена Федорівна працювала на кафедрі іноземних мов. Можна сказати, що саме мамі він багато в чому завдячує своїй майбутній кар'єрі: вона влаштувала своїх синів Олексія (народився 1 січня 1974 року), а потім Максима до чернівецької спеціалізованої школи №9 з поглибленим вивченням англійської (зараз це гімназія №9). Там однокласником старшого Олексія став маленький і спритний Сеня — син її подруги та колеги, викладачки університету Марії Григорівни Яценюк. Майбутній український прем'єр-міністр сидів із Олексієм Бурбаком за однією партою та став його другом. Причому Олексій, через свою комплекцію і твердий характер, не раз рятував Сеню і від хуліганів, і просто від розлючених його кипучою діяльністю однолітків.
Таким чином, близькі стосунки між Яценюком та братами Бурбаком почалися ще з дитинства, і навіть раніше – з дружби їхніх матерів. А ще одним членом їхньої шкільної компанії пізніше став Павло Петренко (нинішній міністр юстиції, докладніше про нього читайте у статті Павло Петренко. «Кишеньковий» хлопчик «Сім'ї» Яценюка), який на кілька років молодший за Бурбакова та Яценюка.
Олексій Бурбак та Арсеній Яценюк у студентському фотоальбомі
А ось про радянське минуле свого батька, Юрія Миколайовича Бурбаки, брати зберігають затяту мовчанку. У їхній офіційній біографії написано лише, що до 1991 року той займався «різною діяльністю», але якою саме, ніхто не зізнається. У наш час Максим Бурбак неодноразово повторював, що його батько «читає книжки на дивані», а будь-який психолог пояснить, що подібні слова про рідних та близьких зазвичай недалекі від істини. Цікаво й те, що офіційно Юрій Бурбак зайнявся бізнесом лише на початку 90-х, саме тоді, коли його старший син Олексій разом зі своїм другом Арсенієм Яценюком вступили до Чернівецького університету та вже на першому курсі вдарилися у комерцію. Тому не виключено, що весь цей час видатний чернівецький бізнесмен Юрій Бурбак насправді був лише зиц-головою фірм своїх синів.
1992 року Арсеній Яценюк, який вміє заводити потрібні зв'язки, зблизився з Валентином Гнатишевим — сином тодішнього губернатора Чернівецької області, за допомогою якого відкрив фірму «Юрек Лтд». У компаньйони він узяв старого друга Олексія Бурбака та ще двох однокурсників: Андрія Пишного (докладніше про нього читайте у статті Андрій Пишний. Кум Яценюка та вбивця Ощадбанку) та Андрія Іванчука (докладніше про нього читайте у статті Андрій Іванчук. Друг Яценюка та лобіст інтересів Коломойського) - нині нардепи від «Народного фронту». У процесі своєї активної діяльності щодо питань приватизації їх команда близько познайомилася з такими відомими чернівчанами, як Михайло Папієв та Олександр Зінченко (померлий у 2010 році). Варто додати, що в одній групі з Яценюком та Олексієм Бурбаком навчався і майбутній військовий прокурор України Анатолій Матіос.
Арсеній Яценюк та брати Бурбак
Олексій Бурбак довгий час був нерозлучений з Яценюком і навіть вирушив разом з ним до Криму, коли того 2001 року призначили міністром економіки АРК. Олексій Бурбак став його радником, і несподівано пустив у кулуарах кримської влади глибоке коріння: навіть після від'їзду свого друга Яценюка до Києва він залишився в Сімферополі, ставши радником голови уряду та голови парламенту Криму. Але, не втрачаючи зв'язків із Яценюком, Олексій Бурбак став його довіреною особою на півострові, згодом створивши та очоливши тамтешнє відділення «Фронту змін». При цьому, що цікаво, Олексій Бурбак уникав запропонованих йому посад, воліючи залишатися радником, консультантом, науковцем, займаючись суто кулуарною політикою та тіньовим бізнесом.
Олексій Бурбак та Арсеній Яценюк на великодній церемонії
«Добробут» Бурбаков
Поки старший брат невідлучно слідував за своїм другом дитинства, молодший Максим Бурбак закінчив у 1998 році той самий Чернівецький університет за спеціальністю «правознавство» та зайнявся бізнесом. Про подробиці свого першого комерційного досвіду Бурбак-молодший ніколи не повідомляв, але є відомості, що спочатку він зайнявся перегоном автомобілів з Угорщини та Словаччини до України, потім відкрив автомайданчик старих машин та автосалон нових. У 2008 році він очолив компанію "Буковина Авто Альянс", що займається продажем вантажівок "ТАТА", автобусів ЗАЗ, легкових машин "Lada", "Chevrolet", "Opel", "Chery". Від цього бізнесу в особистому володінні родини Бурбак залишилося 35 (!) вантажних та легкових автомобілів, які були вписані у декларацію Максима Юрійовича за 2013 рік.
Одночасно з цим, Максим Бурбак зайнявся бізнесом, пов'язаним із чернівецьким ринком «Калинівський» (народна назва «Калинка»), заснованим у 1990 році і який є комунальною власністю міста. Це один із найбільших ринків України (поряд із «Барабашово» та «7 кілометром»), який став центром економічного життя не лише Чернівців, а й усієї області. У 2013 році на «Калинівському» працювало 22 тисячі підприємців та «реалізаторів», чиї податки, збори та внески давали дуже суттєву частку доходів до міського та обласного бюджету (близько 32 мільйонів). І на цей ринок ще у 90-ті поклала око дружна команда Яценюка та братів Бурбак.
1996 року за звинуваченням у хабарництві було заарештовано директора «Калиновського» Богдана Кравчука – відомого у Чернівцях ще як радянського дисидента та члена Гельсінської Групи. Натомість ринок очолив Іван Ринжук, який був людиною Миколи Федорука — колишнього першого секретаря Чернівецького обкому ЛКСМУ, який з 1994 року очолив міськраду Чернівців, а з 1997 року став міською головою (нині депутат фракції «Народний фронт»). З Федоруком зав'язав дуже тісні стосунки Арсеній Яценюк, а через нього з ним зблизилося й сімейство Бурбак – Максим, що в першу чергу залишився в Чернівцях, і його батько, який «читає книги».
Максим Бурбак та Микола Федорук
Протягом кількох років вибудована схема задовольняла всіх, проте у 2005 році, після того як Арсеній Яценюк отримав пост міністра економіки України, сталося таке. Міська влада Чернівців, за активної підтримки міського голови Федорука, виділила в оренду ТОВ «Інвест-Альянс» (засновник – Лідія Степанівна Лещева, рідна тітка Арсенія Яценюка) земельну ділянку площею 6,42 га на вулиці Калинівській 13Б. Цей «пустир» належав місцевій автошколі ДОССАФ і знаходився якраз на кордоні ринку «Калинівський», що розширюється. Власне, більше ринку розширюватися не було куди, тільки в один бік – і ця ділянка придбала ТОВ «Інвест-Альянс» нібито під будівництво навчально-виставкового павільйону. Але замість виставки на ділянці, що орендується, створюється приватний ринок «Добробут», засновниками та власниками якого стали «Інвест-Альянс» та підприємство «Букотрейдинг». І як виявилось, засновником самого «Букотрейдингу» (зі статутним фондом 17 мільйонів гривень) є скромний чернівецький пенсіонер, який любить почитати на дивані книги Юрій Миколайович Бурбак. Походження цих 17 мільйонів, внесених до статутного фонду "Букотрейдингу", він так і не пояснив.
2006 року ділянка, що орендується, збільшилася — всього за кілька років ТОВ «Інвест-Альянс» прибрав до рук майже 12 гектарів землі, які були приватизовані лише за 5 мільйонів гривень за повного схвалення міської влади в особі Миколи Федорука. Суть цієї афери полягала в тому, що «Калинка», що зростає, тепер плавно перетікала в «Добробут»: по суті це був один великий ринок, старі площі якого залишилися комунальною «Калинкою», а нові – приватним «Добробутом». Крім того, на території «Добробуту» було збудовано паркування та майданчик для торгівлі з машин загальною площею понад 3 гектари: у 2013 році на в'їзд там брали по 10 гривень (1,25 долара) з кожного автомобіля, збираючи за день десятки тисяч! При цьому, користуючись фіктивним статусом «виставкового павільйону» та приватизувавши землю, ринок «Добробут» нічого не платив до міського бюджету! Поглинання ж «Калинки» анітрохи не перешкоджав і навіть сприяв його директор Іван Ринжук, створюючи нестерпні умови для підприємців (у тому числі кримінальними методами), які тікали з комунального «Калиновського» на приватний «Добробут». Доходи власників «Добробуту» були настільки величезними, що цей ринок називали головним джерелом фінансування «Фронту змін».
І вони могли б бути ще більшими: у 2006 році на настійну вимогу Федорука був майже «прихватизований» і сам ринок «Калинівський». Його передали ТОВ «Мегамаркету», власниками якого був тріумвірат Яценюк-Фудорук-Бурбак. Проте підприємці ринку зчинили бунт, дійшли до Києва і через суди домоглися збереження «Калинки» у комунальній власності.
А у 2007 році власниками ринку ринок «Добробут» (Яценюком та Бурбаками) було перевірено ще одну аферу. Ринок був закладений в "АТ Сведбанк" - колишній "ТАС-Комерцбанку" Сергія Тігіпка, (докладніше про нього читайте у статті Сергій Тігіпко: комсомольський олігарх замітає сліди) який той продав шведам, залишившись при цьому його керівником. Сума взятого кредиту становила близько 136 мільйонів, з яких банку повернули лише 36 мільйонів. Навряд чи це стало можливим без попередньої домовленості з Тігіпком, який у 2007-2008 році щедро роздавав кредити «Сведобанку», а після кризи залишив крісло його керівника, залишивши шведом із колосальними збитками.
Афера виявилася досить завбачливою. 2011 року в Чернівцях стався справжній переворот: мера Федорука було відправлено міськрадою у відставку, а директора ринку «Калинівський» Івана Ринжука заарештували за хабар у 250 тисяч доларів. Нова міська влада в особі в.о. мера Віталія Михайлишина (від Партії Регіонів) ініціювала судовий позов щодо анулювання угоди про приватизацію земельної ділянки під ринком «Добробут», намагаючись таким чином «націоналізувати» її у Яценюка-Бурбаки. Цікаво, що незабаром після цього Арсеній Яценюк затіяв свою політичну акцію «Вставай, Україно!», закликаючи до якнайшвидшого повалення «режиму донецьких». Однак експропріації не вийшло, оскільки земля перебувала в кредитній заставі у «Сведобанку», і шведи наполягли на відстроченні виконання рішення суду до повного погашення боргу – чого так і не сталося у зв'язку з відомими подіями, що почалися в Україні. У травні 2014 року мером Чернівців було обрано Олексія Каспрука – члена «Фронту змін», близького знайомого Яценюка та Максима Бурбаки. А у січні 2015 року міським судом було припинено кримінальну справу стосовно Івана Ринжука, раніше випущеного під заставу.
Блиск та злидні «народнофронтівців»
2009 року Яценюк мобілізував однокласників та бізнес-партнерів у свій «Фронт змін». Максим Бурбак одразу очолив його Чернівецьке обласне відділення: відсутність у нього політичного досвіду компенсувалася величезною довірою Яценюка до друга дитинства. Втім, досвід справа наживна: на місцевих виборах 2010 року Максима Бурбака було обрано депутатом обласної ради, і очолив у ньому фракцію «Фронту змін». Якийсь час це дозволяло захищати інтереси бізнесу Бурбаков та Яценюка у Чернівцях, проте потім, 31 березня 2011 року, міська рада Чернівців проголосувала за дострокове припинення повноважень мера Федорука: рішення не підтримали лише фракції «Фронту змін» та «Свободи». Бачачи, що влада в місті, а по суті і в області, випливає з рук, Максим Бурбак вирішив перебратися до Києва. На парламентських виборах 2012 року він отримав номер 43 у списку «Батьківщини», з яким «Фронт Змін» домовився про об'єднання в один виборчий блок. Цікаво, що у своїй декларації кандидата Максимум Бурбак зазначив, що у 2011 році не заробив нічого, ані копійки. Приголомшлива бідність, але цілком зрозуміла тим, що він записав свій бізнес на батька.
До самого Євромайдану Максим Бурбак, як і решта членів його фракції, у перервах між вояжами акції «Вставай, Україно!» розважали себе блокуванням парламентської трибуни. А вже 27 лютого 2014 року Максим Бурбак отримав портфель міністра інфраструктури України: так Яценюк продемонстрував, що не забуває друзів дитинства та співвласників свого бізнесу.
Незабаром виявилося, що зміна «донецьких» та «харківських» на «дніпропетровських», «вінницьких» та «чернівецьких» не сильно змінила вигляд української влади, яка продовжує «хапати», пиляти» і прибудовувати своїх людей (причому в десятикратному розмірі, порівняно з попередніми). Перші скандали не змусили довго чекати та матеріалізувалися в особі Михайла Паньківа: його кандидатуру на посаду голови «Укрпошти» Бурбаку запропонував Андрій Іванчук. У результаті «Укрпошта» почала працювати на команду Яценюка-Бурбаки, причому за державний рахунок. Так, під час парламентської виборчої кампанії 2014 року «Укрпошта» надала «Народному фронту» знижку 900 тисяч гривень за розсилку агітаційних листівок. А навесні 2015-го, коли гривня стрімко падала, «Укрпошта» продала 6 мільйонів власних доларів за заниженим курсом банку «Авант» — пов'язаного з оточенням Петра Порошенка (докладніше про нього читайте у статті Петро Порошенко: біографія та вся правда про «шоколадного короля» України).
Паралельно розвивався й інший кадровий скандал: на вимогу «євромайданівців» Максим Бурбака звільнив гендиректора аеропорту «Бориспіль» Олексія Качанова — ставленика бізнесменів Бориса Кауфмана та Олександра Грановського, які «доїли» аеропорт з літа 2013 року(докладніше про них читайте у статті Кауфман-Грановський та їхні бізнес-інтереси: аеропорти, горілка, сигарети, банки, готелі). Звільнив – і призначив на цю посаду його заступника Сергія Гомболевського, ще одну людину Ґрановського. Писали, що Бурбак не лише знав, ким є Гомболевський, а й поставив його керувати «Борисполем» на прохання Яценюка, якому Кауфман та Ґрановський щедро «відстібали» до партійної каси «Народного фронту».
Ще одному спонсору партії, олігарху Ігорю Коломойському Максим Бурбак подарував… українське небо. Спочатку призначивши на чолі Державіаслужби України Дениса Антонюка – колишнього топ-менеджера авіакомпанії «Міжнародні авіації України» (МАУ), яка належить Коломойському. А потім влаштував перерозподіл авіамаршрутів в Україні на користь МАУ, фактично видавивши з ринку всіх її конкурентів – чим викликав обурення авіаперевізників, які вимагали особистої зустрічі з прем'єром та президентом.
Максим Бурбак поспішає на допомогу
.Після дострокових парламентських виборів восени 2014-го Максим Бурбак перебрався назад до парламенту, очоливши фракцію «Народного фронту» та зосередившись на порятунку свого друга Сеню у всіх сенсах цього слова – завдяки чому другий уряд Яценюка протримався аж до початку 2016-го. І все ж неминучість його відставки уряду була очевидною вже тоді, тому «чернівецькі» розсудливо обрали депутатські мандати та депутатську недоторканність. Втім, увійшовши у смак шикарного життя за казенний рахунок, вони не відмовлялися від набутих звичок. Так, у серпні цього року Максиму Бурбак прибув до рідних Чернівців вертольотом. Причому практично на такому ж (якщо не на тому самому), на якому свого часу літав президент Янукович, чия марнотратність став притчею у язицех. Але якщо «золотий унітаз» і не менш «золотий» вертоліт Януковича тоді широко обговорювалися у всіх ЗМІ, то розкішний засіб пересування голови фракції «Народного фронту» сьогодні ретельно ховається від громадськості. І хто знає, скільки коштує його власний «золотий унітаз»!
Вертоліт Максима Бурбака
Вертоліт Януковича
Тим часом, офіційно Максим Бурбак живе виключно на свою депутатську зарплату: у його декларації за 2015 рік зазначено лише 76 тисяч гривень річного доходу старий ВАЗ-2108. Але цього разу він вписав у декларацію доходи своєї дружини (1,25 мільйона гривень) та її капітал (1,3 мільйона депозитів та 4 мільйони статутних фондів). А ось стосується свого улюбленого батька-книжника, який володіє половиною ринку «Добробут» із багатомільйонними щорічними доходами, то про нього Максим Барбак вирішив промовчати.
Сергій Варіс, для SKELET-info
Підписуйтесь на наші канали в Telegram Facebook, Twitter, ВК — Лише нові особи з рубрики СКЛЕП!