Олег Мусій
Ім'я скандального екс-міністра охорони здоров'я Олега Мусія добре відоме більшості українців. Народного депутата VIII скликання з тріском вислали з Кабміну у жовтні минулого року. Однак, Мусій не надто сумував і вже незабаром виграв парламентські вибори по 124 мажоритарному округу у Львівській області і відразу приєднався до фракції «Блок Петра Порошенка». Проте, у липні 2015 року Олег Степанович вступив до партії «Народний контроль», яку очолює Дмитро Домбровський. Це, у свою чергу, означає, що на місцевих виборах у жовтні Мусій змагатиметься зі своїми колишніми політичними прихильниками.
Лікар-бізнесмен із 90-х
Олег Мусій виходець із села, він народився у простій родині службовців у селі Переспа, що на Львівщині. Починаючи з 1983 року народний депутат був членом правління Студентського наукового співтовариства ім. О. О. Киселя, під час навчання у Київському медичному інституті ім. Богомольця. Свою кар'єру Мусій розпочав 1987 року з посади медбрата у реанімації Київської клінічної лікарні №25. Тоді ж пройшов інтернатуру з анестезіології-реаніматології на кафедрі Київського медінституту. Під час розпаду СРСР Олег працював лікарем-анестезіологом-реаніматологом відділення відновного лікування НДІ нейрохірургії. Тоді молодий лікар навіть не думав про політичну кар'єру.
Під час бурхливих 90-х Мусій вплутався в бізнес-розділ України, серед іншого, він був заступником директора з медичних питань спільного підприємства «Адоліс», а також директором спільного підприємства з виробництва медичної техніки «Віола».
У середині 90-х, окрім бізнес-діяльності, Олег Степанович став одним із засновників Всеукраїнського лікарського товариства, яке очолював 11 років. З травня 2005 року до 28 лютого 2014 року – голова Громадської ради при Міністерстві охорони здоров'я України. Обирався на цю посаду чотири рази поспіль. 2006 року став віце-президентом Української медико-правової асоціації.
Олег Мусій був координатором медичної служби "Євромайдану", він входив до складу медичної сотні "Євромайдану". Саме під час української революції набув популярності через його особисту участь у допомозі пораненим під час протестних акцій у Києві. На момент призначення "уряду Камікадзе", по суті, був безальтернативним кандидатом на посаду голови Міністерства охорони здоров'я. Однак, у цей же час у ЗМІ з'явилося безліч обвинувальних матеріалів, які викривають Мусія у причетності до зникнення величезної кількості медикаментів, які люди направляли активістам Майдану (за різними даними загальна сума зниклих медикаментів становила понад 7 млн грн).
Олег Мусій під час революції на Майдані
Претензії до новопризначеного міністра охорони здоров'я почалися практично з перших днів при владі. Незважаючи на обіцянки знизити ціни на ліки на 30-40% за рахунок ліквідації корупційних схем при їх закупівлі, проблем із постачанням ліків на ринок України побільшало. Апогеєм стала пропозиція міністра пораненим бійцям АТО самим купувати собі ліки. У середині літа 2014 року в Україну завезли лише 25% імпортних ліків, які призначалися для хворих, які отримували їх за рахунок держави (для хворих на СНІД, туберкульоз та онкологічні захворювання). Це стало офіційною причиною звільнення політика. Проте, коріння може бути значно глибше зазначеної причини.
Відео з коментарем Мусія про звільнення:
«Небезпечні» друзі Олега Мусія
Одним із наближених екс-міністра охорони здоров'я Олега Мусія є бізнесмен Микола Кузьма, який володіє фірмами «Укрспецмед», «Укрмед», «Київспецресурс», до речі, саме ці фірми вигравали 90% усіх торгів на постачання медтехніки за минулої влади. За часів президентства Віктора Ющенка цей бізнесмен займався купівлею апаратів для опромінення ракових пухлин (До речі, розвинені країни вже давно відмовилися від даного обладнання через низьку точність та погані технічні якості). За Віктора Януковича Кузьма також не бідував, займався постачанням швидких допомог на гроші з держбюджету (700 млн між іншим). Так ось ці швидкі допомоги так і не знайшлися, МВС звичайно розслідує виробництво, проте імені Кузьми там і близько немає.
Ще одним із бізнес-партнерів Олега Степановича є Михайло Пасічник, який раніше обіймав посаду голови Держлікслужби. За сумісництвом Михайло є господарем аптечної мережі «Фалбі», якій донедавна пророкували банкрутство. Сам Пасічник заперечує факт володіння мережею, заявляючи, що займається лише її операційною діяльністю та врегулюванням фінансових боргів. На посаду голови Держлікслужби він потрапив за активного сприяння Мусія, проте коли Олега Степановича усунули про нього теж не забули, і Михайло втратив свою посаду слідом за товаришем.
Замикає трійку «партнерів» Олега Мусія Володимира Курпіта, екс-главу Державної служби з питань протидії ВІЛ-інфекції/СНІДу та іншим соціально небезпечним захворюванням, якого також лобіював Олег Мусій до своєї відставки. Курпіта як і Пасічник залишив свою посаду невдовзі після відставки їхнього «протектора». Володимир також відомий громадськості через скандали на посаді виконавчого директора «Всеукраїнської мережі людей, які живуть із ВІЛ» (ЛЖВ). Ця організація неодноразово потрапляла до епіцентрів скандалів. Громадські активісти називають «Всеукраїнську мережу ЛЖВ» кишеньковою громадською організацією, яку використовує Дмитро Шерембей для лобіювання власних фінансових інтересів.
Олег Мусій
Сьогодні Олег Мусій перебуває у скрутному становищі, оскільки всіх його «підопічних» прибрали від влади, з «Блоку Петра Порошенка» він сподівався на успіх на місцевих виборах у складі партії Дмитра Домбровського «Народний контроль». В одному зі своїх інтерв'ю Мусій заявив, що більше не хоче бути міністром, проте він продовжує настирливо йти до влади, використовуючи всіх своїх «бізнес-партнерів», друзів та політичних прихильників, які й раді використовувати у своїх інтересах добре «пропіарену» особу.
Дмитро Самофалов, для SKELET-info
Підписуйтесь на наші канали в Telegram Facebook, Twitter, ВК — Лише нові особи з рубрики СКЛЕП!