Олег Тягнибок
31 серпня у гонитві за політичним рейтингом Олег Тягнибок та його партія «Свобода» самі того не бажаючи, потрапив до центру чергового скандалу. Під час протесту проти ухвалення закону про децентралізацію під Верховною Радою Олег Ярославович агресивно поводився по відношенню до бійців Нацгвардії. Крім цього, людина, яка кинула вибуховий пакет під ноги військовим, виявилася членом молодіжного крила партії «Свобода». Ці події завдали нищівного удару по рейтингу «Свободи» у Києві перед місцевими виборами. Це далеко не перший і, швидше за все, не останній скандал, до якого залучено Олега Тягнибока, адже весь його політичний шлях йде пліч-о-пліч з кримінальними зв'язками.
Як Олег Тягнибок кричав і матюкався на бійців Нацгвардії під Верховною Радою:
Шлях у велику політику
Олег Ярославович народився у столиці західної України Львові, він з дитинства хотів стати медиком і тому 1993 року закінчив Львівський державний медінститут, лікувальний факультет. Проте, на цьому свого навчання він не закінчив, одразу ж вступивши на юридичний факультет Львівського університету імені Івана Франка.
Інтерес до політики та громадської діяльності у Олега виник ще у студентські роки. Будучи активним студентом, він спочатку очолив братство свого медичного університету, а у 1991 році і Студентське братство Львова, і вже через три роки став представником громадськості у Львівській облраді.
До великої політики Олег Ярославович потрапив під час формування Верховної Ради ІІІ скликання у складі фракції «Український Народний Рух». 2002 року увійшов до фракції «Наша Україна». Під час ІІІ та ІV скликань був членом комітету Верховної Ради з питань бюджету.
«Імениті» інвестори
Найцікавіше у політичній біографії Олега Тягнибока розпочинається з лютого 2004 року, коли він очолив ВО «Свобода». Перші роки існування партії були невдалими з погляду результатів, швидше за все це було пов'язано з фактичною відсутністю фінансових впливів на рух. На виборах у 2006 та 2007 роках партія не зуміла пробитися до парламенту, а у 2008 політик провалив місцеві вибори у Києві набравши лише 2% у боротьбі за крісло мера (Мером тоді став Леонід Черновецький, (докладніше про нього читайте у статті Леонід Черновецький: як «Льоня Космос» пограбував Київ і перебрався до Грузії) за підтримки його «молодої команди»).
Ігор Кривецький («Пупс»)
(докладніше про нього читайте у статті Ігор Кривецький: кримінальні спонсори "Свободи")
Далі сталося диво – до партії «зайшли» інвестори. Одним із важливих посередників у системі фінансування партії Олега Тягнибока став Ігор Кривецький, який зайнявся політикою лише у 2010 році і, слід сказати, дуже вдало, адже вже у 2012 році (Про диво) зумів стати народним депутатом від того самого ВО «Свобода», яке з приходом грошей у партію кардинально.
Володимир Дідух (Вова Морда)
Саме через Кривецького відомий український бізнесмен-авторитет Володимир Дідух (Вова Морда) передавав фінансування до партії. За його словами, він вклав у неї понад 48 млн. доларів.
«Тягнибоку особисто гроші не давав, давав Пупс (прізвисько Ігоря Кривецького. – ред.). Щоб не сказали, що гроші на партію надав кримінальний авторитет. Таким чином Пупс передавав би від себе мої гроші. Я перекривав фінансування всієї партії. Це було спочатку 500 тис., потім мільйон, потім два, потім три. Потім по вісім давалося. Усього разом $48 млн. Були часи, коли з Тягнибоком я бачився щодня. У «Фешн-клубі», – розповів Володимир Дідух
«Коли вони зійшлися з людьми Януковича, наприклад, із Курченком, я сказав: він на мільярди, під виглядом транзиту, ввозить у країну бензин, а потім топить його всередині країни без сплати податків. Мочіть його. Ви маєте зупиняти такі схеми, ви ж опозиція. А Пупс мені сказав: Він нам більше грошей дає. І так наші стосунки почали ламатися. І в Сівковича вони брали гроші, і в інших. А коли вони посадили в крісло генпрокурора Махницького, то взагалі страшно казати, що почалося. «Свобода» почала брати гроші скрізь і за все. Без «Пупса» там ніхто кроку не робив», – додав він.
Подейкують, що зараз Ігор Кривецький та його бізнес тісно пов'язаний із Дмитром Фірташем та його компаніями, що зовсім не дивно, адже він також доклав руку до фінансування націоналістів, але про це далі.
Руслан Кошулинський
Одним із «важливих» членів «Свободи» став Руслан Кошулинський, дуже цікавий підприємець, який, не маючи вищої освіти, зумів стати не лише нардепом, а й віце-спікером Верховної Ради. Примітно, що до вступу до «Свободи» ще за радянських часів був комсомольським організатором, це дуже дивно, адже саме Олег Тягнибок, який є найзатятішим противником комуністичної ідеології, залишив у себе в соратниках Руслана Кошулинського.
Роман Федишин
Ще одним «другом» партії є Роман Федишин, який з місцевими кримінальними авторитетами Львова Мирославом Бокалом (позивний «Душман») та Володимиром Панасенком (позивний «Вова-десант») мали свій бізнес-інтерес у розширенні ринку у Львові, однак через роз'єднаність депутатів обласної ради Львова. Запитання дуже швидко вирішило прихід «Свободи» до влади і у 2011 році Федишин та його «бізнес-партнери» отримали під свій повний контроль ринок «Шувар». Очевидно, що за це Тягнибоку щедро віддячили «кримінальним» друзям Федишинам, які й допомогли просунути їх на місцевих виборах у Львівській області.
Ігор Коломойський
Одним із спонсорів Олега Тягнибока також був олігарх Ігор Коломойський (що дуже дивно, адже партія «Свобода» дуже негативно ставиться до євреїв, а сам Олег Ярославович у світовий топ антисемітів). На підтримку партії в Тернопільській області Ігор Валерійович витратив 100 тис. грн прямою інвестицією і бозна-скільки тіньових вливань, і, звичайно ж, лідера партії фінансами він явно не обділив.
Дмитро Фірташ
Завершує список «друзів» Тягнибока газовий магнат Дмитро Фірташ, який зробив ціле майно на постачанні російського газу через Україну до Європи. Як відомо, Фірташ фінансував не лише «Свободу», а й «УДАР» Віталія Кличка. Більшість експертів сходяться на думці, що олігарх хоче досягти двох цілей: знову «прикріпитися до газової труби» і спровокувати банкрутство «Нафтогазу». Саме Фірташ, згідно з дослідженнями, вклав величезні кошти у фінансування подій на Майдані, і саме від його грошей залежать рейтинги як партії Кличка, так і партії Тягнибока. Фірташ же у свою чергу переслідує суто свої бізнес-інтереси, які пов'язані з енергетичною сферою, адже недаремно одним з головних пріоритетів побудови політичної програми партії «Свобода» є побудова сильної енергетичної політики держави.
Як бачимо, друзі у Олега Тягнибока солідні та підтримка теж, точніше була до певного часу. Зараз ВО «Свобода» переживає не найкращі свої часи, адже старі друзі, тим більше такі «надійні» рідко прощають провали, які останнім часом крок за кроком знижують рейтинг партії. На майбутніх місцевих виборах у Києві, як заявляв Тягнибок, «Свобода» має хороші перспективи. Були.
Дмитро Самофалов, для SKELET-info
Підписуйтесь на наші канали в Telegram Facebook, Twitter, ВК — Лише нові особи з рубрики СКЛЕП!