Павло Різаненко: засланий козачок путінського "Ростеху". ЧАСТИНА 1

Павло Різаненко: засланий козачок путінського "Ростеху". ЧАСТИНА 1

Павло Різаненко

У той час, як СБУ шукає «агентів Кремля» в соціальних мережах, реальні резиденти російських спецслужб працюють у них під самим носом, часом навіть на увазі, анітрохи не маскуючи своїх намірів. Ні, вони не займаються «пропагандою російського світу» та іншою нісенітницею, вони просто лобіюють інтереси Росії, яка поступово прибирає до рук українську економіку, у тому числі стратегічні підприємства оборонного значення. І при цьому є членами пропрезидентської фракції, чиї лідери щодня сурмлять про боротьбу з «російським агресором».

Директор із «КДБшної фірми»

Різаненко Павло Олександрович народився 12 липня 1975 року у селі Красилівка Броварського району (під Києвом). Будучи досить старанним і здібним юнаком, 1992-го він зі срібною медаллю закінчив Броварську середню школу №2, після чого вступив до Київського торговельно-економічного інституту (нині – університету), де провчився з 1992 по 1994 рік. Але потім він вирушив зовсім не віддавати батьківщині військовий обов'язок, а навчатися до Америки – отримавши грант агентства NAFSA/USAID при Держдепартаменті США. За наявною у Skelet.Org інформації, отриманню цього гранту, так само як і своїми подальшими успіхами, Павло Різаненко був зобов'язаний не лише своєму відмінному навчанню, а й умінням служити керівництву.

В Америці 1996-го він закінчив Graceland College, здобувши диплом бакалавра (4-річну вищу освіту) за спеціальностями «Економіка» та «Бізнес-адміністрування». Ступінь магістра Павло Різаненко захистивши лише у 2016 році, в Українському університеті банківської справи (колишня Київська філія Львівського фінансово-кредитного технікуму), коли вона вже була нардепом зі стажем та великими зв'язками.

Трудовий шлях Павла Різаненка розпочався в українській філії міжнародної аудиторської компанії Ernst & Young — куди його теж прилаштували американці. Пропрацювавши близько трьох років аудитором і старшим аудитором, Різаненко в 1999 прийняв набагато перспективнішу пропозицію: у Москві, в ЗАТ «Інвестиційна компанія «Трійка Діалог». Ця компанія була заснована на початку 90-х російським емігрантом Петром Дербі та вірмено-російським бізнесменом Рубеном Варданяном і піднялася на ваучерній приватизації. З 1995 по 2003 рік компанія була у власності у «Банку Москви» — створеного та контрольованого Юрієм Лужковим та Павлом Бородіним (названого «батьком проекту «Путін»). За п'ять років Різаненко зробив кар'єру від консультанта до директора управління інвестиційно-банківської діяльності. 2005-го, коли «Трійка Діалог» була остаточно викуплена своїми творцями, Різаненко перейшов на роботу в групу «Ренесанс Капітал», також директором управління інвестиційно-банківської діяльності та відповідальним за гірничо-металургійний напрямок. Одночасно він став членом ради директорів російської корпорації «ВСМПО-АВІСМА».

За цими сухими даними з біографії Різаненка ховаються цікаві подробиці. Наприклад, «Ренесанс Капітал» називають однією з «КДБшних фірм», через яку колишні та чинні керівники радянських та російських спецслужб здійснювали масштабну економічну діяльність у світовому масштабі. А одним із засновників та власників корпорації «ВСМПО-АВІСМА», що займалася випуском титану для аерокосмічної промисловості, був колишній полковник 1-го Управління КДБ (зовнішньої розвідки) В'ячеслав Брешт. Який, за інформацією численних джерел Skelet.Org, був покровителем Павла Різаненка і особисто просував «талановитого хлопця», який відповідав йому послужливістю і довірою в різних делікатних справах. Через Бреста він познайомився і зблизився з багатьма колишніми «гебістами» та «грушниками», зв'язки з якими зберіг досі. Втім, як відомо, колишніх чекістів не буває. А Павла Різаненка часом називають засланим російським козачком – і тепер бачимо, за що саме.

В'ячеслав Брешт, КДБ, Різаненко

В'ячеслав Брешт

Але є й інші подробиці. Наприклад, коли Брешт займався злиттям компаній «ВСМПО» та «АВІСМА» в одній корпорації, йому в цьому допомогли юристи з «Трійка Діалог» та особисто Різаненко. І це було не просто злиття, а вельми агресивне поглинання, яке супроводжувалося боротьбою з конкурентами – одним із яких був мільярдер Віктор Вексельберг. З ним розібралися через рік: як тільки Різаненко перейшов на роботу в «Ренесанс Капітал», який став міноритарним акціонером корпорації, ця група допомогла Брешту видавити Вексельберга з основних акціонерів «ВСМПО-АВІСМА», за що Брешт і надав Різаненко місце в раді директорів.

Сергій Чемезов, ЕНО ПРОМІНЬ

Сергій Чемезов

Але свято було недовгим. Вексельберг зчинив великий шум, і про суперечку за найбільший титановий актив Росії почули у Кремлі. Усіх акціонерів «ВСМПО-АВІСМА» запросили до генерального офісу «Рособоронекспорту» — держкомпанії, створеної Путіним, на чолі якої він особисто поставив Сергія Чемезова. Хто такий Чемезов? Коли Путіним був ще офіцером КДБ і працював у Дрездені, де мешкав у будинку №101 по Радебергерштрасі, то його сусідом був представник секретного ЕНО «Промінь» Сергій Чемезов, з яким він перетинався і по роботі, і дружив у побуті. Тобто Чемезов – один із найстаріших друзів російського президента, ще з «допітерських» часів, перевірений по службі в радянському КДБ.

Так от, у Кремлі вирішили, що таке стратегічно важливе підприємство, як «ВСМПО-АВІСМА», має повернутись під контроль держави. Чемезов, виконуючи доручення Путіна, покликав акціонерів «ВСМПО-АВІСМА» до себе на нараду, де також були присутні генерали ФСБ та Міноборони плюс представники кремлівської адміністрації — і запропонував їм продати свої акції «Рособоронекспорту». Ті не стали заперечувати, розуміючи, що інакше акції у них не викуплять, а відберуть.

Чемезов справді дав їм хорошу ціну, майже мільярд доларів із кредиту «Ощадбанку» (платили щось із казенних коштів), не образив він і колишніх менеджерів Брешта. Хоча Різаненко втратив місце у раді директорів «ВСМПО-АВІСМА», він продовжив роботу в «Ренесанс Капітал» — офіційно до 2007 року. До того моменту, коли «Рособоронекспорт» був перейменований у «Ростехнології» (Ростех) і зайнявся серйозною експансією на закордонні ринки – шукаючи вже не лише збут, а й аналогічні підприємства, щоб скупити їх чи знищувати. Під прицілом «Ростеху» опинились і українські підприємства. І ось тут у біографії Павла Різаненка почалися величезні прогалини…

Боротьба за титан

У листопаді 2005 року «ВСМПО-АВІСМА» придбала 100% акцій шведської компанії «Carl». Edblom. titan AB», яка, у свою чергу, володіла 51% акцій підприємства «СЕТАБ Нікополь» — на частку якого припадало 20% світового виробництва безшовних титанових труб. Після цієї угоди підприємство перейменували на ЗАТ «Трубний завод ВСМПО-АВІСМА» (ЄДРПОУ 31576440), і воно перейшло у фактичну власність російської корпорації – а з 2006 року перебуває у власності та під контролем кремлівського «Ростеху». У покупці цього українського підприємства тоді брав участь і Павло Різаненко. Тоді він був не просто топ-менеджером російської компанії та російським громадянином (крім збереженого ним російського паспорта, Різаненко має і російський ІПН 770600208413, про що ви дізнаєтесь пізніше), але справжнім патріотом Росії. Адже після цієї вдалої угоди він публічно порадів успіху – ні, навіть не своєї компанії, а оборонної промисловості РФ! Заявивши в інтерв'ю журналістам дослівно:

Різаненко ВСПО-АВІСМА

Різаненко не перебільшував: продукція Нікопольського заводу справді була дуже важливою для російського ВПК, особливо для будівництва нових російських бойових кораблів та атомних субмарин. І ось із 2005 року будувати їх допомагає український завод! Але ще більше вухами ріже фраза «вернули актив»! Так само в 2014 році кремлівські друзі Різаненко назвуть «поверненням» анексію Криму, разом з яким під їхній повний контроль потрапив Кримський завод «Титан», на який вони облизувалися багато років. За інформацією ряду джерел Skelet.Org, саме для отримання «Титану» та інших титанових підприємств України, вони відрядили сюди Павла Різаненка, впровадивши його в структури української влади.

У трудовій біографії Різаненко є дивна прогалина: з 2007 року, коли він нібито звільнився з «Ренесанс Капітал», по 2010-й, коли він сплив у рідних Броварах як депутат міської ради, висунувшись від партії «Сильна Україна» Сергія Тігіпка. Чим же він займався ці три роки? І де? Чому він залишив добрі посади у провідних російських корпораціях і повернувся додому в Україну? Відповіді на ці питання поки що немає, але Павлу Різаненко явно є що приховувати від українських виборців – а можливо, й від української контррозвідки.

До речі, те, що він повернувся в рідні Бровари, було не випадковим: Різаненко відразу зацікавився тамтешнім підприємством ДП «Завод порошкової металургії», який може працювати з титановими сплавами, а тому становить інтерес для «ВСМПО-АВІСМА» та «Ростеху». І ось цікавий збіг: Різаненко «матеріалізувався» у Броварах відразу після того, як наприкінці 2009 року цим заводом зацікавилася американська компанія «ADMA Products». Можливо, завданням Різаненка було не допустити переходу підприємства під контроль американців. Що ж, результатом діяльності Різаненка був перехід підприємства під контроль… проросійського депутата Олега Царьова, причому той зберігав контроль над ним до 2015 року, після чого директором заводу призначили людину. Геннадія Чекіти.

У 2011 році колишній топ-менеджер «Ренесанс Капітал», уживаючи роль українського активіста, створив і очолив у Броварах громадську організацію «Прозоре суспільство». І наобіцяв землякам боротися проти дерибану території міського парку, проти незаконної забудови та незаконної оренди, повернути дітям дитячі садки, домогтися від міської влади безкоштовного провезення школярів та багато іншого. Але так і не виконав своїх обіцянок. Потрібно було якось порозумітися, і тоді в лютому 2012 року Різаненко інсценував напад на себе і свого шофера. Інсценував, бо заявлені ним «струс мозку та перелом руки» виявилися дрібними саднами, натомість інформаційний шум про «напад на лідера громадського руху» був великим – його підняв сам Різаненко та його помічники. До речі, на той час Різаненко повністю заперечував наявність у себе бізнесу, джерела свого існування не оголошував. За які ж шиші він жив та утримував свою громадську організацію? Можливо, йому виплачували «відрядження» зі спецфондів «Ростеху»?

Сергій Варіс, для Skelet.Org

ПРОДОВЖЕННЯ: Різаненко Павло: засланий козачок путінського «Ростеху» ЧАСТИНА 2

Підписуйтесь на наші канали в Telegram Facebook, Twitter, ВК — Лише нові особи з рубрики СКЛЕП!