Після того, як Верховна Рада доукомплектувала КСУ, підвищилася ймовірність сюрпризів від цього органу. Наприклад, скасування мораторію на продаж сільгоспземель, пише ДС.
Згідно з Конституцією, до складу Конституційного суду України (КСУ) входять 18 суддів. Президент, Верховна Рада та з'їзд суддів України призначають по шість суддів КСУ. 20 вересня Верховна Рада заповнила дві вакансії, які залишалися за її квотою.
Відбувалося це досить цікаво для тих, кому цікаві історії з лаштунків. Після змін, внесених до Конституції 2 червня 2016 р. відбір кандидатів на посаду судді КСУ здійснюється на конкурсних засадах. У випадку з Верховною Радою конкурс полягає в тому, що будь-яка депутатська фракція чи група може запропонувати по одному кандидату на кожну вакансію, а потім парламент обирає з них відкритим голосуванням на свій смак.
На дві вакансії було внесено чотири кандидатури: Ірину Завгородню та Наталію Якимчук від БПП, Олега Первомайського від «Народного фронту», Миколу Короткевича від «Батьківщини». Коли наприкінці вечірнього засідання парламенту 20 вересня дійшла черга до розгляду питання про обрання двох суддів КСУ, які не вистачали, мало б пройти обговорення кандидатів. Проте представники БПП та НФ взагалі не вважали за потрібне агітувати за своїх висуванців, а лише закликали проголосувати «за», навіть не пояснюючи, за кого саме, хоча від цих двох фракцій було три кандидатури на дві вакансії. Кого підтримати, а кого провалити — про це було домовлено ще до розгляду питання в залі.
Водночас Сергій Соболєв і Сергій Власенко, які виступили від «Батьківщини», красномовно розхвалювали висуванця своєї фракції Миколи Короткевича. Але це йому не допомогло – під час рейтингового голосування він набрав лише 68 голосів. БПП майже одностайно, що взагалі велика рідкість, підтримав обох своїх висувань і кандидата від НФ. А ось НФ підтримав свого протеже і одну з претенденток від БПП, тобто фактично виступив у ролі останньої відбірної інстанції. Вибір НФ припав на Ірину Завгородню, завдяки цьому вона отримала 223 голоси, а Наталія Якимчук — лише 121. Висуванець НФ Олег Первомайський набрав 238 голосів — найбільше з четвірки кандидатів.
Після рейтингового голосування було проведено вирішальне — одразу за двома кандидатурами, які набрали найбільшу кількість голосів. За призначення Ірини Завгородньої та Олега Первомайського суддями КСУ проголосували 230 депутатів. Правлячій коаліції БПП та НФ традиційно підсобили голосами групи «Воля народу» та «Відродження», а також невелика частина позафракційних. Інші фракції дали лише три голоси. З одного боку, це говорить про те, що БПП та НФ дуже ризикували не отримати бажаного результату. На вазі був кожний голос. Але з іншого — тепер КСУ поповнився двома суддями, у чиїй надійності БПП та НФ упевнені.
Ірина Завгородня з січня 2011 р. працювала суддею Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ. Олег Першотравневий з вересня 2011 р. працював доцентом кафедри цивільного права на юридичному факультеті Київського національного університету ім. Т. Шевченка та за сумісництвом старшим науковим співробітником НДІ приватного права та підприємництва ім. академіка Ф. Бурчака Національної академії правових наук України
Таким чином тепер шістка суддів КСУ від Верховної Ради повністю укомплектована. І вся вона, що важливо, обрана після революції. 13 березня 2014 р. парламент шляхом таємного голосування призначив чотирьох суддів: Миколу Мельника, Сергія Саса, Ігоря Сліденка та Станіслава Шевчука. 21 лютого 2018 р. Станіслава Шевчука таємним голосуванням суддів КСУ обрано головою КСУ на трирічний термін. Загалом, згідно з Конституцією, термін повноважень судді КСУ — дев'ять років без права бути призначеним повторно.
Шістка суддів КСУ від президента включає двох суддів, яких було призначено ще Януковичем. Це Олександр Тупицький, призначений 14 березня 2013 р., та Олександр Касмінін, призначений 17 вересня 2013 р. Причому Тупицький 15 березня 2018 р. таємним голосуванням суддів КСУ обрано заступником голови КСУ на трирічний термін. Це вагома посада: КСУ ділиться на два сенати по дев'ять суддів у кожному, і засіданнями першого сенату керує голова КСУ, а на засіданнях другого сенату головує заступник голови КСУ.
Петро Порошенко 26 січня 2016 р. призначив суддями КСУ Віктора Колесника та Володимира Мойсика, а 27 лютого 2018 р. — ще двох: Сергія Головатого та Василя Лемака. В останньому випадку президенту допомогла визначитися конкурсна комісія, яка запропонувала йому шість кандидатур у порядку пріоритетності (згідно з кількістю балів, набраних на конкурсі). Порошенко обрав тих, хто посів два верхні рядки списку.
Зрештою, серед шістьох суддів КСУ, обраних з'їздом суддів України, четверо було обрано ще за часів Януковича: 16 вересня 2010 р. — Михайло Гультай, Михайло Запорожець та Наталія Шаптала (до закінчення терміну їх повноважень залишилося менше року), 22 лютого 2013 р. — Олександр Литвинов. Двоє обрано вже після революції: 13 листопада 2015 р. – Віктор Кривенко, 13 листопада 2017 р. – Віктор Городовенко.
Зараз, коли Верховна Рада повністю заповнила свою квоту, шестеро суддів КСУ від парламенту та четверо від Порошенка разом становлять більшість (10 із 18). Втім, у них є як мінімум чотири союзники з-поміж інших вісьмох суддів КСУ. Про це можна судити з того, що 28 лютого 2018 р. КСУ, коли у його складі було лише 14 суддів (Головатий і Лемак на той момент ще не склали присяги і в засіданні не брали участі), визнав неконституційним горезвісний закон Колесніченка — Ківалова «Про основи державної мовної політики». Рішення КСУ вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало щонайменше 10 суддів КСУ.
26 квітня 2018 р. КСУ зробив ще одну добру справу — визнав неконституційним Закон «Про всеукраїнський референдум», ухвалений 6 листопада 2012 р., щоб створити Януковичу можливість протягнути через референдум нову конституцію в обхід Верховної Ради. У тому засіданні КСУ також брали участь лише 14 суддів (були відсутні Городовенко та Шаптала), проте суд зміг ухвалити правильне рішення.
Однак у жодному разі голоси двох нових суддів КСУ не будуть зайвими. Наразі на розгляді суду перебуває понад 40 конституційних подань. Серед них є і відверто реваншистські, наприклад, які вимагають визнати неконституційними багато положень Закону «Про очищення влади», а також цілком Закон «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки». Є в цьому списку і подання про відміну закону, який відкрив Юрію Луценку шлях до посади генпрокурора. Тепер більше шансів, що ці уявлення будуть відхилені, а згадані закони залишаться чинними.
Водночас підвищується ймовірність визнання неконституційним мораторію на купівлю-продаж земель сільгосппризначення. До того ж 22 травня ЄСПЛ визнав земельний мораторій в Україні порушенням прав людини, і 22 серпня це рішення набуло чинності. Якщо КСУ займе таку саму позицію, це могло б внести свіжий струмінь у виборчу кампанію. Як відомо, за відміну мораторію виступає Петро Порошенко, тоді як Юлія Тимошенко та Олег Ляшко категорично проти.
В тему: Бойовий радикал Ляшко. Частина 1
Підписуйтесь на наші канали в Telegram Facebook, Twitter, ВК — Лише нові особи з рубрики СКЛЕП!