Правило життя рейдера Тетяни Ткачик: розорити та викупити

Тетяна Ткачик

Тетяна Ткачик

За скандалом із Ладижинським спиртзаводом стоїть ставлениця одіозного російського олігарха. АНТИКОР.

Ситуація на Ладижинському спиртзаводі «Екстра», який входить до держпідприємства «Укрмедпром» (йому підпорядковуються всі держпідприємства фармацевтичної галузі) і опинився на межі зупинки через тиск і шантаж голови «Укрмедпрому» Тетяни Ткачик, далека від дозволу. Колектив підприємства, який днями мітингував під будівлею МОЗ у Києві, заявляє про спробу заміни директора, під керівництвом якого «Екстра» почала відновлювати докризовий рівень виробництва, на «професійного могильника», який уже обіймав аналогічні посади та банкрутував держпідприємства для подальшого продажу. Більше того, в біографії Ткачик розкрилися темні плями, які змушують засумніватися в її охайності, і загалом у доцільності подальшого перебування на посаді.

Великий імітатор

Здобути «славу» у ділових колах Тетяні Ткачик вдалося ще в середині «нульових». Тоді вона працювала юристом будівельних компаній «Київвисотбуд» та «Агробудпереробка ЛТД», які зв'язувалися з російським олігархом Ігорем Сало. Роботи на чотирьох об'єктах зазначених компаній талановито імітувалися аж до весни 2007 року, в результаті близько 800 інвесторів залишилися без житла, директорів викрили в розтраті, а історію назвали "другим Еліта-Центром". Юрист обох компаній, Тетяна Ткачик, старанно відбілювала репутацію «шефів» – давала прес-конференції, виступала із заявами. Втім, безрезультатно. Показово, що коли випливли факти, що пов'язують дирекцію обох компаній із Сало (один із «директорів», Андрій Галущенко, до кар'єрного зльоту працював водієм у сина олігарха), Ткачик не знайшла аргументів і припинила спілкування з пресою. Іншого директора, Миколу Марінеха, заарештували у Борисполі навесні 2009-го після року поневірянь Таїландом — і він ледве не помер в українській в'язниці.

На кар'єрі Тетяни Ткачик, проте, історія далася взнаки позитивно. Вона увійшла до «ближнього кола» олігарха у новій для себе ролі — юриста та радника щодо сумнівних операцій юридичного характеру. Справа в тому, що у вузьких бізнес-колах Сало відомий як рейдер екстра-класу. "Проба пера" відбулася вже в липні 2011 року, коли рейдери вторглися на київський завод "Індар" - провідний світовий виробник інсуліну. Тетяна Ткачик брала активну участь у процесі – напару зі Світланою Грабарчук (на той момент – директор харківської консалтингової групи «Пруденс»). Стратегія, розроблена рейдерами, стара і ефективна: на завод запроваджується новий керівник, завданням якого є доведення підприємства до банкрутства з подальшим продажем акцій офшорам. На той раз «могильником» став Євген Кононенко, на рахунку якого вже були держпідприємства «Здоров'я народу» та «Дослідний завод держцентру лікарських засобів» (причетність Ткачик до епізодів на цих підприємствах, втім, поки що не доведена).

Зрозуміло, захоплення стратегічного держпідприємства не могло пройти повз вище керівництво — і після втручання Кабміну завод повернули у держвласність у 2012 році.

Старі схеми про головне

Напередодні Революції гідності історія набула нового повороту. Сало зміг заручитися підтримкою регіоналів (за деякими даними, йому допомогло оточення екс-глави ГПУ Віктора Пшонки.докладніше про нього читайте у статті Віктор Пшонка: зліт та падіння прокурорського Цезаря )) та запровадити Тетяну Ткачик у держпідприємство «Укрмедпром» у ролі начальника юрвідділу з 1 листопада 2013 року. А протести, що невдовзі невдовзі, й ​​Майдан анітрохи не вплинули на плани російського олігарха, навіть навпаки, прискорили їх: Ткачик призначили на посаду голови «Укрмедпрому» з 21 липня 2014 року — «під шумок» інших кадрових рішень нової влади, бо на те, щоб помітити зліт одного». у в.о. прем'єра часу явно не було. Щоправда, розкрилася пізніше, і приблизно рік тому в кулуарах МОЗ почала ходити інформація про майбутнє звільнення Ткачик — нібито, про її минуле дізнався тодішній міністр Олександр Квіташвілі. Проте глава МОЗ написав заяву про звільнення, так і не встигнувши довести до логічного завершення кар'єру «сального юриста».

До яких підприємств має доступ Ігор Сало через Тетяну Ткачик? Це і вищезгадане Полтавамедскло (25% акцій якого все ще знаходяться у «Укрмедпрому»), фірма «Дніпромед», дочірнє підприємство «Біостимулятор», «Одеське підприємство бактеріальних та вірусних препаратів», «Львівдіалік». Показовий момент: більшість із перерахованих підприємств — банкрути. Схему Ткачик у дії можна простежити на найсмачніших активах — державних спиртзаводах. Серед перших упав провінційний «Межиріченський вітамінний завод», зведений брат спиртзаводу «Екстра». Ситуація там точнісінько нагадувала нещодавні події в Ладижині — новий директор, призначений Тетяною Ткачик, два роки тому зайшла на процвітаюче підприємство в компанії «спецури» з охоронних фірм, озброєної шокерами та спецзасобами. Зараз «Межирічка» занепадає і, мабуть, готується до «приватизації» заздалегідь зазначеними офшорними фірмами.

 

Схожа доля, швидше за все, чекає і на Ладижинську «Екстру». Новий директор Олександр Коваленко, якого призначили наприкінці вересня, має негативний досвід управління (при ньому фактично порізали на метал Трилеський спиртзавод у Київській області). Чи він буде локомотивом розвитку «Екстри»? - Велике питання. Особливо враховуючи, що за нинішнього директора, Костянтина Керницького, підприємство вже рік, як показує позитивні результати: близько 1,1 млр прибутку на місяць і 96 співробітників (коли він обіймав посаду, виробничі потужності підприємства простоювали, а кількість співробітників була значно меншою). «Весь рік ми стабільно — щомісяця — отримували зарплату, розраховуємося з боргами, і наше підприємство справді піднімається з колін силами нашого керівника. А це шоу із «зеленими чоловічками» (співробітниками охоронних фірм — Авт.), які намагалися силою вторгнутися на завод, нас обурюють», — розповіла голова відділу кадрів «Екстри» Наталія Корнієнко.

В наявності всі елементи схем, які застосовують Ткачик раніше: від силового захоплення підприємства, усунення законного директора під надуманим приводом і призначення «могильника», а через кілька місяців його, безумовно, «господарської» діяльності – обвалення підприємства та подальший продаж. Тим часом, на думку трудового колективу, позаштатну ситуацію на підприємстві створили за вказівкою самої Тетяни Ткачик — без участі «Укрмедпрому» неможливо укласти договори з клієнтами на постачання етилового спирту, а керівництво держпідприємства з літа не ставить «візу» на контрактах (внаслідок чого продукція нікуди не відвантажується і відповідно до акту. ємності заповнені спиртом - єдина проблема без відвантаження: майже 5 тис літрів спирту навіть виявили готової до відправки в штатній машині «Зіл»).

Який інтерес Тетяни Ткачик у справах її бізнес-патрона Ігоря Сало? Принцип рейдерів відомий: «від грошей до великих грошей». На форумах Інтернет-ресурсів, близьких прокурорським працівникам («ОРД», «Антикор») ходить інформація про міфічні «відкати», які отримує Ткачик. «Вже не один будинок собі та своїй сім'ї збудувала», — стверджує користувач із ником «Сонечка». Так це чи ні – сказати не беремося, але факт, що у випадку з рейдерством такого високого пілотажу йдеться про просто неймовірні гроші. І інтерес НАБУ, САП та інших антикорупційних органів до «рейдера у спідниці» — лише питання часу.

 

Олег Бойко

Підписуйтесь на наші канали в Telegram Facebook, Twitter, ВК — Лише нові особи з рубрики СКЛЕП!