Кабмін сподівається виручити від продажу спиртового промислу 10 млрд. гривень, а надалі зібрати ще більше податків
Кабінет міністрів схвалив проект закону «Про демонополізацію та впровадження ринкових принципів спиртової галузі». У разі ухвалення законопроекту, планується приватизувати найкорумпованішу сільськогосподарську галузь у країні. Однак повна легалізація галузі за рахунок передачі заводів у приватні руки сумнівна — навіть у проекті закону закладено «підводне каміння», яке й надалі стимулюватиме тіньовий ринок спирту.
Як ми дійшли до такого життя
Сьогодні всі спиртові заводи сконцентровані на державному підприємстві «Укрспирт», яке має монопольне право на виробництво спирту в країні. До речі, у всьому світі лише у двох країнах є монополія держави на виробництво спирту — в Україні та Білорусі.
Виробництво спирту називають найкорумпованішою галуззю в українському сільському господарстві. Про рівень корупції та розмір тіньових коштів, які там обертаються, свідчить хоча б той факт, що на спиртзаводи, які підозрюються у виготовленні «лівої» сировини для виробництва алкоголю, не може вплинути навіть міністр агрополітики — управлінців, які призначаються Києвом, банально не пускають на територію підприємства. Кожен директор спиртзаводу – місцевий цар і бог, і Київ йому не указ.
Нинішній «тіньовий» ринок спирту було створено ще за часів президентства Леоніда Кучми. Тоді, на початку 2000-х, на самому верху було ухвалено рішення активно боротися з виробниками відверто сурогатного алкоголю, які використовували для його виробництва все, що могло хоч віддалено нагадувати спирт. Витіснивши таких відвертих «халтурників», було ухвалено рішення на їхньому місці створити тіньовий ринок спирту, який вироблявся на тих самих заводах, що й легальний. Таке рішення було вигідне владі: народ не нарікав, що люди мруть від паленої горілки, а неврахований спирт приносив надприбутки.
Пізніше, вже за Януковича, «тіньова» схема була вдосконалена, і, за чутками, навіть у Міністерстві аграрної політики було створено спеціальний відділ, який займався «лівим» спиртом, куратором якого, за чутками, був Юрій Іванющенко. Внаслідок «удосконалення» схеми частка виробництва алкоголю з неврахованого спирту зросла до астрономічних розмірів — у вересні цього року міністр аграрної політики Тарас Кутовий заявляв, що близько 40% горілки в країні виробляють із «лівого» спирту.
Продадуть частинами
Влада вже неодноразово розписувалася у власному безсиллі подолати тіньовий ринок алкоголю. Тому єдиним виходом Кабміну бачиться приватизація спиртових заводів — хай усі проблеми ляжуть на плечі нового власника.
Схвалений урядом проект закону про приватизацію "Укрспирту" передбачає, що всі спиртзаводи будуть продані як окремі підприємства. Але при цьому вони будуть розділені на дві групи: до першої групи увійдуть ті, які будуть виробляти спирт як сировину для алкоголю, а до другої будуть включені ті, які будуть виробляти біоетанол або змінять профіль діяльності.
Порядок відбору заводів до першої групи визначить Кабмін, але у проекті закону прописано, що до неї будуть включені підприємства, за які покупці готові запропонувати максимальні ціни. У проекті закону окреслено терміни приватизації — до кінця 2017 року, оскільки з 1 січня 2018 року виробництво спирту як сировини для алкоголю може здійснюватися лише на приватизованих підприємствах.
На продажі спиртозводів уряд планує заробити кругленьку суму — за оцінкою Тараса Кутового, це може бути від 200 до 400 млн доларів.
Зібрати податки
Про приватизацію спиртових заводів в уряді говорять уже дуже давно, проте поки що жоден Кабмін так і не наважився це зробити. До слова, приватизація «Укрспирту» не входить до переліку вимог, які Міжнародний валютний фонд висуває Україні. Проте МВФ неодноразово вимагав посилити контроль держави за спиртовою галуззю щодо сплати податків. І не дивно, оскільки через тіньовий ринок спирту бюджет щороку втрачає від 3 до 6 млрд гривень. Зібрати податки з неконтрольованих державою заводів проблематично — Тарас Кутовий стверджує, що деякі заводи женуть неврахований спирт і просто продають його за готівку. За оцінкою Тараса Кутового, в тіні знаходиться дві третини виробництва спирту.
Скільки ми випиваємо
Однак у самому законопроекті уряд прописав кілька моментів, які підштовхуватимуть нових власників зберегти «чорний» ринок спирту. По-перше, сумарна потужність усіх спиртзаводів, які після приватизації вироблятимуть сировину для алкогольної промисловості, обмежена 19 млн. декалітрів на рік. При цьому в законі зазначено, що нові власники заводів до кінця 2022 року не матимуть права збільшувати виробництво спирту понад цю річну виробничу потужність.
По-друге, згідно із законопроектом, імпорт спирту буде дозволено лише державним підприємствам, перелік яких затверджуватиме Кабмін. Таким чином, уряд заздалегідь хоче обмежити легальний ринок спирту обсягом 19 млн. декалітрів, і заборонити приватним компаніям його ввозити в Україну. Але за деякими підрахунками, потреба у спирті для виробництва алкоголю — набагато більша за задекларовані 19 млн декалітрів.
Бізнесмен та власник інвестиційної компанії Concorde Capital Ігор Мазепа якось підрахував: споживання алкоголю в Україні становить у середньому 10 літрів чистого спирту на душу населення, тому за чисельності населення України в 38 млн осіб (такі дані він навів без урахування Криму та сходу України) виробництво та споживання спирту в Україні, на думку експерта, має становити 38 млн декалітрів на рік.
Потребу спирту можна підрахувати і самому, взявши вихідні дані з відкритих джерел. Наприклад, за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, в Україні споживання алкоголю становить майже 14 літрів чистого спирту на рік на людину, старшу за 15 років. При цьому близько 7 літрів спирту споживається у вигляді міцного алкоголю, а друга половина припадає на пиво, вино та ін. Таким чином, для 36 млн дорослих українців за споживання близько 7 літрів спирту в міцних спиртних напоях вже потрібно понад 25 млн декалітрів спирту. І це лише у міцних спиртних напоях. Адже ще є лікери, наливки та настоянки, яких, наприклад, у 2015 році було виготовлено 8,7 млн декалітрів. Ще спирт потрібний для медицини.
Це разюче відрізняється від закладеного урядом виробництва спирту обсягом 19 млн декалітрів на рік у майбутньому. Виходить, частка «тіньового» спирту внаслідок приватизації спиртзаводів може, як мінімум, залишитися на тому ж рівні.
Крім того, внаслідок приватизації спиртзаводів деякі виробники алкоголю можуть залишитися без джерел сировини — їх можуть скупити горілчані королі. А заборона до 2023 імпорту спирту може призвести до переділу ринку на користь найбільших гравців.
Свого часу схожа ситуація склалася на ринку залізняку. За часів Леоніда Кучми існувала компанія «Укррудпром», яка об'єднувала гірничозбагачувальні комбінати. Згодом було вирішено її приватизувати. Однак у результаті приватизації сировинні активи дісталися не всім — корпорація «Індустріальна спілка Донбасу» Сергія Тарути та Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча Володимира Бойка так і не отримали свого шматка гірничорудного пирога і став залежним від структур Ахметова.
В тему: Євген Черняк. «Горілковий король» всієї України
Тарас Кутовий: міністр з дерибану українського агросектору
Підписуйтесь на наші канали в Telegram Facebook, Twitter, ВК — Лише нові особи з рубрики СКЛЕП!