Руслан Сольвар
У складі чинної Верховної Ради чимало цікавих особистостей із сумнівним минулим чи сьогоденням. Практично всі вони намагаються приховати свої доходи чи зв'язок із бізнесом. У когось це виходить краще, у когось гірше. Хтось заробляє менше, а хтось більше. Одним із тих, хто багато заробляє, але ретельно це приховує, є народний депутат від партії «Блок Петра Порошенка» Руслан Сольвар. В інтернеті досить складно знайти інформацію, що компрометує цю персону, проте вона є, і її дуже багато.
«Зерновий» бізнесмен
Народився Руслан Сольвар у травні 1971 року у селі Піщанка Вінницької області. Після школи навчався у ПТУ на газоелектрозварювальника, проте, згідно з офіційною біографією, жодного дня за спеціальністю не пропрацював. Вищу освіту за спеціальністю «фінанси та кредит» здобув у Київському національному економічному університеті. Свій перший досвід роботи у держструктурах Сольвар отримав у Міністерстві агропромислового комплексу. У цей же час разом із партнерами створив приватну корпорацію, яка займалася трансферами зерна. Слід зазначити, що його трудовий шлях є дуже логічним з погляду лобіювання інтересів бізнесу. Працюючи у Міністерстві АПК, він активно почав розвивати «зерновий» бізнес. До сфери його інтересів завжди входили сільське господарство та залізничні транспортні послуги. У його автобіографії зазначено безліч фірм, інформацію про які знайти взагалі нереально, причому в ній немає навіть згадок, де і коли він працював у тій чи іншій організації.
«Нардепський» шлях
Народним депутатом Руслан Сольвар уперше став у листопаді 2012 року, перемігши на парламентських виборах на 91 виборчому окрузі (місто Фастів) від партії Віталія Кличка УДАР. Незважаючи на дуже низькі рейтинги на початок виборів, йому вдалося налагодити геніальну схему маніпуляції свідомістю виборців. Він жертвував значні суми храмам і церквам, а натомість священики та настоятели агітували парафіян голосувати за нього. Також він запустив Фастову та району «соціологічне опитування». «Опитування» в лапках, оскільки воно через маніпулятивні технології було практично прямою агітацією за Сольвара. Ось такий у нього був спосіб стати «ближчим до народу».
Руслан Сольвар
Сольвар неодноразово заявляв українським ЗМІ, що пішов у політику, щоб йому було легше займатися бізнесом. З приходом до парламенту для нього розпочався «золотий час». У Верховній Раді він працював у комітеті з питань транспорту та зв'язку, який очолював відомий Борис Колесніков. Як виявилося, Руслан Миколайович став для нього ідеальним соратником. За його активного сприяння він згодом став головним радником генерального директора Асоціації транспортно-експедиторських організацій («Укрзовніштранс»). Для людини, яка вже понад десятиліття «робить гроші» на махінаціях із вантажними залізничними перевезеннями, – місце просто ідеальне.
Як народний депутат VII скликання, Руслан Сольвар досить тісно спілкувався з сином Віктора Януковича, активно просуваючи інтереси «Партії регіонів». У Раді його називали людиною Бориса Колесникова та одним із «дивлячих» Сім'ї (дивно, що про це забули після Євромайдану). Сам він всіляко відмовлявся від зв'язку з «Партією регіонів», з піною біля рота доводячи свою «опозиційність». Експерти кажуть, що за час на неофіційній посаді того, хто «дивиться» від Януковича, він примудрився вкрасти кілька десятків мільйонів гривень. Але це йому ніяк не завадило приєднатися до партії Віталія Кличка. Напевно, тут роль знову зіграли гроші. Адже недарма за нової влади Сольвара називали одним із «гаманців» Кличка.
У Верховній Раді VIII скликання він став одним із головних лобістів інтересів колишніх регіоналів в особі його колишнього «партнера» Бориса Колесникова та інших небажаних особистостей в українській політиці. На цей раз народним депутатом він став від партії «Блок Петра Порошенка». Під час виборів, до речі, не обійшлось без ексцесів. Богдан Хмельницький, один із конкурентів Сольвара з виборів на 91 окрузі у 2014 році, виклав у мережу їхню телефонну розмову, під час якої Руслан Миколайович грубо висловлювався, загрожуючи йому великими проблемами.
Підконтрольні фірми та залізничні «махінації»
На сьогоднішній день під контролем Руслана Сольвара знаходиться ціла низка компаній, спеціалізацією яких є вантажні перевезення. Однією з них є «Фреш Лайн». Її директором є Олексій Мозговий. Так ось, на цю посаду у 2003 році його поставив Руслан Сольвар, який на той момент був одним із засновників. Про те, що Мозговий і досі підпорядковується Сольвару, свідчить і той факт, що він є його помічником у Верховній Раді.
У 2010 році, одразу після призначення Бориса Колесникова міністром інфраструктури, компанія «Фреш лайн» уклала з «Укрзалізницею» угоду. Тут слід зазначити, що 80% доходів «Укрзалізниці» складають вантажні перевезення, а одним із основних способів шахрайства часів «Сім'ї» було умисне заниження вартості вантажних перевезень для так званих «своїх» компаній. Так ось, після укладання договору, «Фреш лайн» і стала однією із таких «своїх» компаній. Внаслідок чого їй вдалося заощадити сотні тисяч доларів, а от «Укразалізниця» навпаки зазнала значних збитків. Припинити подібне шахрайство вдалося лише у 2014 році, коли «УЗ» розірвала цей злощасний договір із «Фреш лайн» після тривалих розбирань.
Ще однією підконтрольною Сольвару фірмою є "Метрудтранс". Її директором донедавна був Артем Мініч, з яким Руслан Миколайович разом був у складі засновників компанії «Укрзернотранс-К». Власником її значиться Володимир Пашко. У січні 2015 року ця компанія уклала договір із держпідприємством «Рогатинське лісове господарство». Згідно з контрактом, фірма зобов'язалася надати послуги з перевезення залізничного транспорту на загальну суму 1,550 млн грн. Тут слід зазначити, що конкуренції «Метрудтранс» фактично не мав, і отримала вона це замовлення не зовсім чесним шляхом. Як виявилося пізніше, єдиним їх суперником під час проведення тендеру була компанія «Моноліттранскомпані», засновником якої є земляк Руслана Сольвара Микола Бачал (ось таке невелике кумівство). Починаючи з березня 2012 року, «Метрудтранс» уклала з державними компаніями контрактів на загальну суму близько 15 млн грн.
Ставши народним депутатом вдруге, Руслан Сольвар не втрачає нагоди отримати вигоду для компаній підконтрольних йому тим чи іншим чином. Він використовує весь свій політичний арсенал для того, що основні маршрути залізничним транзитом діставалися його компаніям. Крім того, він методично тисне на керівництво "Укрзалізниці", змушуючи тарифну комісію заважати його головним конкурентам (компанії "Лемтранс Транзит", "ІТЕК Транс", "PLASKE", "Тенгізшевройл"). Згідно з інформацією з компетентних джерел, Руслан Сольвар шахрайить, щоб оволодіти найбільш «ласими» маршрутами. Він попередньо домовляється з клієнтами, а потім просто тисне на тарифну комісію Укрзалізниці, змушуючи знизити тарифи на потрібні маршрути. На найвищому ж рівні (у Верховній Раді) він активно займається знищенням конкурентів, поширюючи дискредитуючі матеріали та тонко підводячи народних депутатів до того, що ці факти потрібно перевірити за допомогою правоохоронних органів. Внаслідок таких дій у конкуруючих із ним фірм починаються нескінченні проблеми, до них постійно вриваються несподівані перевірки, у яких робота повністю блокується.
Одразу після того, як «Укразалізниця» стала приватним акціонерним товариством, Руслан Сольвар влаштував туди одного з працівників свого підприємства та ще й не на просту посаду, а на посаду гендиректора Українського транспортно-логістичного центру (УТЛЦ). По суті, ця посада дає змогу контролювати майже 100 тис. вагонів. Для Сольвара, який десятки років будує свої махінації навколо залізниці, це було справді «царським» подарунком. Подейкують, що посприяв цьому голова АПУ Борис Ложкін та його радник Михайло Бейлін. До речі, саме Бейлін призначив головою підприємства «Укрзалізничпостач» Євгена Хрощака. Цей діяч планомірно віддавав перемоги у тендерах компаніям, котрі значно завищували ціни на свою продукцію. І це далеко не всі «якісні» призначення Бейліна.
«Бідний родич»
Руслан Сольвар, згідно з його декларацією про доходи, є одним із найбідніших народних депутатів. У 2014 році він задекларував доходи на загальну суму 163 тис. грн. Автомобіля та квартири у нього немає, як і у членів його родини. Це дуже дивно, адже фактично Сольвар є власником та творцем кількох транспортних компаній, які сьогодні заробляють багато грошей. Будучи членом транспортного комітету у Верховній Раді, він затято заперечує свою причетність до транспортного бізнесу. Він каже, що взагалі не займається жодним бізнесом. Враховуючи те, що нещодавно він купив собі далеко не дешевий мікроавтобус «Шевроле Експрес», а також ходить з телефоном, ціна якого близько 50 тис грн, виникає питання, звідки ж беруться всі ці дорогі речі?
Розслідуючи його діяльність та бізнес зв'язку виявилося, що його мати Марія Сольвар (шкільна вчителька) прямо-таки гребе гроші лопатою, адже у її власності перебувають десятки об'єктів нерухомості, серед яких є й кілька елітних квартир.
Але й це ще далеко не все, адже в нього ще багато родичів, і їх треба «забезпечувати». Детальніше про його квартири його родичів можна прочитати тут.
А поки що мати народного депутата заробляє на чергову квартиру, вколюючи в школі, «бідний» народний депутат Руслан Сольвар живе на «мізерну» зарплату народного депутата. Прямо серце кров'ю обливається. Ось така життєва несправедливість, все життя намагаєшся, будуєш залізничну бізнес-імперію, а на квартиру так і не накопичив.
Дмитро Самофалов, для SKELET-info
Підписуйтесь на наші канали в Telegram Facebook, Twitter, ВК — Лише нові особи з рубрики СКЛЕП!