Сергій Верланов: центри конвертації для «слуг народу». ЧАСТИНА 1
Незважаючи на те, що спочатку Володимир Зеленський, а потім і його партія «Слуга народу» йшли на вибори із обіцянками масових посадок корупціонерів, у владі їх не поменшало. Просто на місце одних, як завжди, прийшли інші, а декого не стали і не міняти. І такі люди як голова Податкової служби Сергій Верланов продовжують міцно сидіти у своїх кріслах. Тепер він витягує до столиці своїх старих друзів, замазаних по вуха у корупційних скандалах, а ті тягнуть за собою своїх помічників. Нова влада не звертає на це жодної уваги — мабуть тому, що «слугам народу» теж потрібні центри конвертації…
Сергій Верланов. Адвокат ухиляються від податків
Верланов Сергій Олексійович народився 6 серпня 1981 року у Львові, в сім'ї Олексія Федоровича Верланова та Кіри Михайлівни Верланової (до заміжжя — Семеновкер). Він старший син, і він має молодший брат Михайло (1986 р.н.). Судячи з доступної інформації про його батьків, вони або корінні львівські євреї, або діти радянських фахівців та чиновників, які «понаїхали» після війни до Львова. Цікаво, що на «Однокласниках» у них дуже мало друзів-львів'ян із західноукраїнськими та загалом українськими прізвищами — здебільшого з єврейськими та російськими. Таким чином, можна зробити висновок, що львівські націонал-патріоти та рагулі з навколишніх сіл не входять до кола їхніх знайомих.
Сергій Верланов (ліворуч) з батьком (посередині) та братом Михайлом (праворуч), 2008 рік
Про рід діяльності Верланових-батьків практично нічого невідомо. Кіра Михайлівна 1980-го закінчила Львівський торговельно-економічний інститут, а потім десь працювала за профілем. Олексій Федорович у 90-х став приватним підприємцем та відкрив автосервіс. Але якщо вірити чуткам та уривчастою інформацією від джерел Skelet.Org, то він був пов'язаний із навколокримінальними колами, на рівні участі в якихось тіньових схемах із контрабандою (типовий бізнес того часу). Мабуть тому 1998-го вони й відправили свого старшого сина Сергія навчатися до Львівського національного університету ім. Франка на юриста. Вже з 2000 року, будучи студентом, Сергій Верланов працював у фірмах своїх батьків та своїх знайомих як юридичний консультант з питань оподаткування. На цьому він і спеціалізувався надалі, як дуже тямущий адвокат з податків, що вміє добре ухилятися від цих податків. І його послуги були дуже потрібні!
У різних фірмах Сергій Верланов працював до 2008 року. Чомусь у його біографії вони не вказуються, можливо, щоб не кидати тінь на минуле цього «молодого професіонала» — хоч він уже скомпрометував себе в теперішньому. Що ж до власного бізнесу, то Верланов було особливо похвалитися власними підприємствами. Він був засновником ТОВ «Спортхауз» (ЄДРПОУ 35715262) та трьох громадських організацій: «Асоціації гравців у покер» (34711243), «Федерації покеру України» (35562941) та «Таксакадемі» (41895533). Для людини, яка спритно орудує податковими схемами, це замало. Однак цьому є пояснення: одні «заробляють» на ухилянні від податків свого бізнесу, а Сергій Верланов — на допомогу іншим. Тому власні фірми йому просто не потрібні.
А потім, за допомогою власних знайомств, як і зв'язків батьків, він влаштувався на роботу в одну з філій міжнародної компанії «PricewaterhouseCoopers» (PwC). Вона є брендом, під яким у 158 країнах світу самостійно працюють фірми, що надають послуги у сфері аудиту та консалтингу. Бренд не бездоганний, і навіть навпаки, оскільки PwC неодноразово влипала в скандальні історії з «недоброякісним наданням послуг» (аудит «Satyam Computer Services») та участю в тіньових податкових схемах (справа «Юкоса»). Тому навіть не дивно, що такий геній податкових схем, як Сергій Верланов був прийнятий на роботу саме в PwC.
І знову біографія Верланова не розповідає (приховує?), чим саме він займався в PwC, працюючи там з 2008 по 2015 рік. Поки що про це можна лише здогадуватись. Однак саме тоді бурхливу діяльність щодо створення податкових ям та конвертаційних центрів створили друзі та колеги Верламова — насамперед його одногрупник Василь Костюк. І, звичайно ж, ці конвертатори користувалися його послугами…
Василь Костюк
Мафія Львівської «тютюнки»
Як повідомляли ЗМІ, Василь Васильович Костюк навчався разом із Сергієм Варламовим, і теж став адвокатом. Однак його адвокатська спеціалізація викликала багато питань. Сам себе він називав «правозахисником». А ось замовні рекламні статті про його контор рясніли досить дивними історіями, схожими один на одного: його клієнтами часто ставали жертви афер, рейдерських захоплень, а також кредитні боржники. Так ось, за інформацією джерел Skelet.Org, Костюк був не благородним захисником людей, а частиною великої схеми розлучення на бабки. Він був знайомий із цими шахраями та рейдерами — бізнесменами, чиновниками і навіть бандитами, які ніколи не втрачали можливості «наїхати» на якихось «лохів». Але ці наїзди відрізнялися тим, що закон був на стороні жертви, тільки вона про це не здогадувалася. І потім хтось радив жертві звернутися до «відомого адвоката Костюка», який вирішував її проблему «за малу винагороду».
Але ці «дрібниці» залишилися в минулому, а от десь із 2012 року Василь Костюк стає спеціалістом іншого роду та більшого масштабу: він увійшов до числа людей, які створювали та обслуговували конвертаційні центри Львівської області. Як неважко здогадатися, Костюк почав займатися практично тим самим, чим його одногрупник Верланов, але з тією різницею, що Костюк безпосередньо здійснював ці операції за допомогою своїх підставних фірм — а ось Верланов займався конструюванням схем та їх юридичним прикриттям.
Уся ця мафія добре «зашифрована», її податкові схеми почали розкривати відносно нещодавно, тож важко сказати, з чого все починалося. Проте одним із найстаріших її учасників є скандальний львівський бізнесмен Григорій Козловський. Після закінчення Львівського торговельно-економічного інституту 1994 року Козловський влаштувався на Львівську тютюнову фабрику, якою тоді володіло українсько-американське СП «Р. Дж. Рейнольдс Тобакко-Львів». Буквально відразу ж Козловський допоміг керівництву вирішити складне завдання щодо розмитнення великої партії сировини, за що призначено заступником начальника відділу, потім став комерційним директором. З 2010 року Козловський є директором фабрики і контролює кілька тютюнових компаній, що паразитують на ній, більша частина яких була створена для хитромудрих схем контрабанди, ухилення від податків і конвертації.
Григорій Козловський
Григорій Козловський
У період 2011-2013 р.р. на Львівській тютюновій фабриці створюється подвійна шахрайська схема, що одночасно працює і на контрабандистів, і на конвертаційні центри. Працювала вона так: фабрика (через тютюнові фірми Козловського) продавала окремо сигарети та документи на них. Цигарки за готівку скуповували контрабандисти, а ось документи на них продавалися конвертаторам, які з їх допомогою здійснювали вже свої схеми. Заодно цим конвертаційним центрам скидали «надлишки» готівки, і потім ці гроші, разом із плато за документи, поверталися фірмам Козловського у вигляді відмитих безготівкових грошей.
Саме на цих пов'язаних із тютюновою фабрикою конвертаційних центрах і піднявся Василь Костюк, увійшовши до числа найвідоміших конвераторів Львівської області. А десь за його спиною швидко пихкав адвокат із податків Сергій Верланов. Але в цих схемах був і ще один ключовий учасник: Орест Вітік, який до 2012 року працював у Львівській обласній податковій у відділі податків з фізичних осіб, а потім раптом став заступником начальника та начальників відділу контролю підакцизних товарів — насамперед цигарок. Доповнює цю картину той факт, що Орест Вітік, за інформацією ЗМІ, є... однокурсником Сергія Верланова та Василя Костюка. Як мінімум, в університеті вони всі навчалися одночасно. Таким чином, тепер ми розуміємо, що поєднує цих «трьох мушкетерів» львівської корупції!
Орест Вітік
Саме Вітік прикривав ці схеми з боку податкової (потім Міндоходів, потім ДФС, потім ДПС). Чим більшу посаду обіймав Вітік, чим масштабніше діяли корупціонери. Коли у 2016-му Вітіка призначили заступником начальника Львівської ДФС, Козловський переписав низку основних фірм на своїх довірених партнерів Сергія Пономарьова та Андрія Чорного, а у справу було запущено ще й схему незаконного повернення ПДВ (десятки мільйонів гривень щорічно).
Володимир Цабак
Обережність була не марною: Львівську тютюнову фабрику називають один із головних виробників контрабандної продукції, що відправляється до Європи, і ці потоки різко посилилися після другого Майдану. Зрештою, у 2019 році на фабриці навіть пройшли обшуки, що проводяться співробітниками ДРБ та СБУ Однак це анітрохи не вплинуло ні на злочинні схеми, що там панують, ні на долю їхнього «кришувача» Вітіка, якого незабаром було переведено на підвищення до Києва — адже головою Податкової служби України з травня 2019 року є його друг і одногрупник Сергій Верланов.
Але лави «мушкетерів» продовжували зростати, і новим начальником Львівської ДФС (митниці) з листопада 2019 року став Володимир Цабак – ще один одногрупник Сергія Верланова!
Сергій Варіс, для Skelet.Org
ПРОДОВЖЕННЯ: Верланов Сергій: центри конвертації для «слуг народу». ЧАСТИНА 2
Підписуйтесь на наші канали в Telegram Facebook, Twitter, ВК — Лише нові особи з рубрики СКЛЕП!