Святослав Олійник
Якщо новим головою Дніпропетровської ОДА стане Святослав Олійник, то президент Зеленський припуститься помилки, від якої потім довго не зможе відмитися. Адже ніщо так не вб'є репутацію нової влади, як призначення на керівні посади відомих корупціонерів. А переконатися в тому, що до таких належить Святослав Олійник, який нині обіймає посаду заступника голови Дніпропетровської обласної ради, неважко – потрібно просто уважно ознайомитися з нашим матеріалом і не полінуватися пройти за наведеними в ньому посиланнями. Як кажуть, факти очевидні! І ось уже виникає справедливе питання, де доречніше виглядатиме Олійник – у кріслі губернатора чи на лаві підсудних?
Як прокурор виліз у депутати
Олійник Святослав Васильович (його прізвище нерідко помилково пишуть як Олійник) народився 4 грудня 1975 року, за одними даними у Дніпропетровську (нині – Дніпро), за іншими у місті Синельникове Дніпропетровської області. Батьки його були звичайними людьми, проте в нього були далеко не прості родичі. Наприклад, його дядьком є Микола Васильович Олійник, який багато років працює суддею Жовтневого райсуду Дніпропетровська. Кажуть, саме він напоумив племінника піти в юристи.
Водночас ходили чутки про нібито його родинні стосунки з дніпропетровським «злодій у законі» Сергієм Олександровичем Олійником на прізвисько Умка. Це й не дивно, оскільки в місті таке прізвище носять півтори тисячі людей – тут будь-кого можна записати в гіпотетичні родичі! Але ці чутки виникли не на порожньому місці, бо на своєму піднесенні Святослав Олійник зобов'язаний угрупованню, так би мовити, дніпропетровської «ділової еліти», до якої мав безпосереднє відношення і Умка. Ланцюжок наступний: Сергій Олійник був найближчим «корешом» та заступником кримінального «авторитету» Олександра Налекрешвілі (на прізвисько Нарік), чиє ОЗУ співпрацювало з «Приватом» Коломойського – так само як і рейдерська команда Геннадія Корбана та Бориса Філатова, в яку потім влився Святослав Олійник
Сергій Олійник (Умка)
Сам він мовчить про своє минуле та старанно підчищає в інтернеті весь компромат. У його офіційній біографії можна прочитати лише те, що Святослав Олійник 1998 року закінчив юридичний факультет Дніпропетровського державного університету. Одразу ж пішов працювати до прокуратури, де за шість з лишком років зробив гарну кар'єру: від прокурора відділу прокуратури Дніпропетровської області до заступника прокурора міста Дніпропетровська, кілька разів виконуючи обов'язки прокурора міста. За його твердженням, він зарекомендував себе нещадною боротьбою з розтратами та розкраданнями у сфері ЖКГ, доводячи до суду справи начальників комунальних служб, «пов'язаних із ОЗУ». Ну а 2004-го року цей чесний та енергійний прокурор підтримав Майдан, був його учасником, після чого навіщось звільнився з прокуратури (а як же боротьба з корупціонерами?) та зайнявся адвокатською діяльністю. Зрештою, у 2006 році Святослава Олійника взяли до списку БЮТ, давши йому прохідне місце – так він став народним депутатом (і ще раз таким самим чином він обрався у 2007 році).
Прокурор Святослав Олійник (початок «нульових»)
Насправді «все було так, але трохи не так». За інформацією джерел Skelet.Org, прокурор Олійник свого часу справді вів кілька справ стосовно начальників комунальних служб – але не заради урочистості законності, а на замовлення, у тому числі тих же ОЗУ та кланів. Справи порушувалися проти незговірливих директорів, або з метою посадити в їхні крісла своїх людей. За наявності власного дядька-судді ці справи могли запросто доводиться до вироку або розвалюватися після «договореності сторін». Таким чином Святослав Олійник швидко зійшовся з потрібними людьми, які запропонували йому перспективну співпрацю.
Ну, а тепер не чутки, а факти. Як відомо, у 2015 році між «підручними» Коломойського стався розкол, дехто з них посварився один з одним, дехто впав у немилість до Ігоря Валерійовича, і на місцевих виборах між ними почалася боротьба. І ось внаслідок цієї гризні та міжусобних розборок Борис Філатов згадав своє журналістське минуле та створив цікавий документальний фільм про життя Святослава Олійника. Той, що вийшов настільки скандальним, що його перші викладки в Ютубі швидко зникли (спішите переглянути копії).
Всіх фактів про Святослава Олійника, звичайно, цей фільм не розповів – інакше це стало б проблемою і для багатьох пов'язаних з ним людей. Ось, наприклад, Геннадій Корбан в інтерв'ю прямо зізнається, що Олійник «потрапив у наше поле зору ще в 90-х роках», і що «ми його супроводжували, вели, допомагали, лобіювали та бажали просування кар'єрними сходами». Подробицями Корбан поділитися не захотів, проте враховуючи, чим у 90-ті роки займався сам Корбан і з ким він водив дружбу, то від припущень волосся стає дибки. В наявності, як мінімум, міцна смичка корумпованого прокурора з напівкримінальними рейдерами! Можна лише здогадуватися про послуги, які надавав Дніпропетровській мафії прокурор Олійник – за що вона допомогла йому дуже швидко піднятися до заступника прокурора міста!
Проте 2005-го Святослав Олійник на чомусь серйозно проколовся. Що змусило його залишити кар'єру прокурора і тимчасово зайнятися адвокатською практикою. Втім, переможе Олійник даремно: відомо, що в період 2005-2007 р.р. у нього вже було кілька фірм (наприклад, «Юстус-Консалтинг»), а вже потім, став нардепом, він створив нові, зробивши їх засновником свою дружину — Олійник Варвару Олександрівну (одружилися 1997). Зокрема, це ТОВ «Агентство «Сі Джі Ай» (ЄДРПОУ 35534729), про яке йтиметься нижче.
Але Олійнику не дали нудьгувати без діла. А справа була дуже важливою, порушена влітку 2005 року проти самого Ігоря Коломойського за фактом замаху на адвоката Сергія Карпенка, котрий заважав олігарху захопити «Дніпроспецсталь». Як писав журналіст Сергій Лещенко, Олійник тоді відіграв у цьому важливу роль: він був одним із адвокатів Коломойського. За олігарха, як завжди, грала ціла команда, де кожен мав свої завдання. Безпосередньо Олійник допомагав «заносити кому слід» на рівні прокуратури та судів Дніпропетровська, а у фіналі Олійник досяг у Бабушкінському райсуді закриття кримінальної справи Коломойського «у зв'язку з відсутністю складу злочину». Остаточну точку у цій справі поставили восени 2014-го, коли в АТО закликали Ігоря Шолодько – колишнього слідчого, який вів, а потім спустив на гальма справу Коломойського. Він «героїчно загинув» у Донецькому аеропорту 4 грудня – якраз того дня, коли Генпрокуратура мала розслідувати законність закриття справи Коломойського…
Оцінивши здібності цієї послужливої людини, «приватівці» вирішили делегувати Святослава Олійника до Верховної Ради, купивши йому на виборах 2006 року прохідне місце у списку БЮТ. Займався цим особисто Геннадій Корбан. "Якісь нещасні п'ять мільйонів доларів у касу БЮТ - і Олійник стає народним депутатом", - розповів пізніше Бродський, пояснюючи, як Святослав Олійник став народним депутатом. П'ять мільйонів доларів! Заробити таку суму за рік адвокатської діяльності Олійник не міг навіть працюючи на Коломойського. Тобто це були або «заощадження» прокурора-корупціонера, або, що реальніше, гроші «Привату». Причому не дует Корбан-Філатов, який працював на «Приват» (їх ще називали «підрядниками Коломойського»), а саме «Приват». Тобто на той час Олійник настільки зарекомендував собі перед олігархом, що той вирішив зробити його однією зі своїх маріонеток у Раді.
Служити та зраджувати
Святослав Олійник депутатував 5-е та 6-е скликання (з 2006 по 2012 рік), і за цей час «прославився» кількома скандалами – про які він сьогодні хотів би забути. Першою з них стала його активна участь у відмазуванні керівництва «Дніпрогазу» від кримінальної відповідальності за катастрофу, яка сталася у Дніпропетровську 13 жовтня 2007 року.
Нагадаємо, що того злощасного дня через недбалість «Дніпрогазу» стався різкий стрибок тиску в газорозподільній мережі кварталу Перемога-1. Потім стався вибух, який зруйнував житлову багатоповерхівку і забрав життя 23 людей. На НП всеукраїнського масштабу спочатку відреагували на найвищому рівні, проте постраждалі не дочекалися ні належної компенсації, ні справедливості. Чому? Тому що, по-перше, адвокати Олійника захищали «Дніпрогаз» у судах, причому ведучи нечесну гру, просто затягуючи справи.
Наприклад, у 2008 році Кабмін виставив «Дніпрогазу» позов на 93,615 мільйона гривень (майже 19 мільйонів доларів за тодішнім курсом). За ці гроші можна було придбати нове житло всім мешканцям нещасливого будинку, виплатити компенсації пораненим та сім'ям загиблих. Суд першої інстанції підтвердив претензії Кабміну, однак у справу вступив адвокат «Дніпрогазу» Ярослав Гризодуб, який почав незліченними апеляціями та зволіканнями затягувати виплату коштів (а потім вибухнула криза). Так от, Гризодуб був штатним адвокатом вищезгаданого ТОВ «Агенство «Сі Джі Ай», що належав Варварі Олійник. До речі, у сферу діяльності цієї фірми входила не лише адвокатська діяльність, а й вантажоперевезення, виробництво бетону та торгівля будматеріалами. Широкий профіль! А ось після 2014 року Олійники, ховаючи сліди свого минулого, перейменували цю фірму на ТОВ «Студія «Арт-Бетон», записавши його на інших осіб. Але про це пізніше, а ось до справи про трагедію необхідно додати те, що у січні 2009 року обвинувачені керівники «Дніпрогазу» Ігор Іванков, Максим Сорокін та Сергій Бачурін. були… амністовані та відпущені. Як же так?
Ярослав Гризодуб
А так, що їхню справу спочатку розглядали в Жовтневому суді Дніпропетровська – там, де заправляє дядько Святослава Олійника. Сам дядько, звичайно, вважав за краще в цьому не бруднитися, передавши справу своєму колегі Сергію Пойде (якого потім викрили в купівлі дорогої нерухомості). У цьому суді керівників «Дніпрогазу» спершу відпустили під заставу у 8 мільйонів гривень (на це гроші знайшли, на компенсацію постраждалим – ні), після чого ті спокійно приходили на засідання. А тим часом у Києві, у Раді, Святослав Олійник ретельно працював над законом про амністію, внісши до нього 16 поправок (більше за всіх інших) і, за даними Skelet.Orgлобіюючи його якнайшвидше прийняття. І ось закон ухвалили, винних відпустив Жовтневий суд, позов про компенсацію «заговорив» адвокат Олійника – і лише у 2011 році ця справа була відправлена на дорозслідування, а потім ще кілька розглядалась у районному суді Запоріжжя.
Ця історія із «Дніпрогазом» мала деяке продовження. А саме: компанією «Дніпрогазу», що управляє, було ТОВ «ГАЗЕКС-Україна», дочірня фірма російської компанії «ГАЗЕКС», що працює через кіпрську офшорну фірму «Narell Enterprises Ltd». Власне, Олійники (депутат і суддя) захищали інтереси саме «ГАЗЕКС-Україна», під час чого Святослав Олійник став великим другом її директора Віталія Дем'янюка. Причому настільки, що вони удвох захопилися онтопсихологіями — різновидом «нетрадиційної» психології, створеної італійським теологом Антоніо Менегетті (у ряді країн вважається такою ж небезпечною, як і саєнтологія). В Україні її відомими адептами, окрім Святослава Олійника, є Ігор Мазепа и Інна Богословська. Незрозуміло ось що: за словами Олійника, він вивчав онтопсихологію на факультеті Санкт-Петербурзького державного університету, отримавши там відповідний диплом якраз у 2009 році. Тільки коли він це встиг, будучи депутатом Верховної Ради і активно лобіюючи інтереси українських корупціонерів? Чи це йому диплом вручили за якісь особливі заслуги перед російськими «партнерами»?
Віталій Дем'янюк: вбивця, шахрай, сектант
Щодо Віталія Дем'янюка, то, як писали ЗМІ, його подяка Олійнику за зекономлені 93 мільйони гривень була дуже щедрою. До речі, ця людина, яка несе відповідальність за загибель 23 мешканців Дніпропетровська, звинувачена у корупції та багатомільйонних розкраданнях, з 2017 року є головою громадської ради при Державному агентстві України з управління Чорнобильською зоною. Від цієї інформації стає якось не по собі…
Сергій Варіс, для Skelet.Org
ПРОДОВЖЕННЯ: Олійник Святослав: стати дніпровським губернатором чи підслідним? ЧАСТИНА 2
Підписуйтесь на наші канали в Telegram Facebook, Twitter, ВК — Лише нові особи з рубрики СКЛЕП!