Митний ліміт до 22 євро за посилку: убити «тінь» чи поховати конкуренцію

Найбільші в Україні постачальники електроніки хочуть оподаткувати всі посилки вартістю понад 22 євро. Наразі ліміт становить 150 євро. ЕП розбиралася, куди можуть завести такі ініціативи.

Такі заходи, вважають вони, мають «перекрити канал тіньового імпорту товарних партій та стимулюватимуть сумлінних імпортерів». Лобістська структура постачальників – АПІТУ – вже запропонувала Міністерству фінансів відповідний законопроект.

Постачальники електроніки, які не входять до складу АПІТУ, законопроект охрестили картельною змовою з метою монополізації ринку.

На їхню думку, зниження безподаткового ліміту призведе до подальшої тінізації імпорту, монополізації ринку та зростання цін на закордонні товари.

Податок на покупців
Асоціація підприємств інформаційних технологій (АПІТУ) лобіює інтереси 72 найбільших виробників, імпортерів та дистриб'юторів споживчої електроніки. Їхні товари займають 90% ринку України.

Ідею оподаткування посилок вартістю понад 22 євро АПІТУ почала просувати з весни 2016 року. Тоді асоціація написала прем'єру листа з проханням посилити умови імпорту, зокрема встановити ліміт у 22 євро. «Через тіньовий імпорт держбюджет щороку не отримує 3,6 млрд грн податків», — йшлося у листі.

Через п'ять місяців у пояснювальній записці до законопроекту цифра зросла на зайвий мільярд. Тепер в АПІТУ стверджують, що втрати значно більші — 4,7 млрд грн. Всю провину за це в організації покладають на приватних підприємців. Вони нібито замовляють за кордоном партію товару, дроблять її, щоб потрапити до ліміту 150 євро та не сплатити податки, а в Україні продають через свої інтернет-магазини.

Обкласти податками посилки дорожчі за 22 євро потрібно ще й для того, щоб наблизити законодавство України до законодавства Євросоюзу, стверджують в асоціації.

Хоча в інтернет-магазині «Цитрус», який входить до АПІТУ, не приховують, що ціль у законопроекту зовсім інша. Директор з маркетингу компанії Володимир Шолошенко на своїй сторінці у Facebook написав, що мета документу полягає у «спробі запровадити оподаткування для іноземних інтернет-магазинів через покупців».

«Зараз, якщо ви замовили товар з Aliexpress або Аmazon вартістю до 150 євро, на кордоні за вашу посилку вам не потрібно платити мито. Пропонують знизити поріг із 150 євро до 22 євро, як у більшості європейських країн. Цей крок зрівняє у витратах китайський та український бізнес», - стверджує Шолошенко.

Оманливі мотиви
Задекларовані АПІТУ мети — побороти тіньовий імпорт, наповнити бюджет та наблизити національне законодавство до європейського — для когось можуть бути переконливими, якщо їх не аналізувати.

По-перше, тіньовий імпорт неможливо перемогти навіть у тому випадку, якщо обкласти податком усі посилки. За словами юристів, проблема у фізичній неможливості ввезти до України дрібну партію товару легально.

Щоб завезти товар з-за кордону, підприємець має вчинити низку дій.

1. Укласти зовнішньоекономічний договір із закордонним постачальником.

2. Через банк купити валюту на торгах під цей контракт та конкретне постачання товару.

3. Перерахувати валюту зі свого підприємницького валютного рахунку закордонному постачальнику.

4. Протягом 90 днів ввезти, розмитнити товар та зняти цю операцію з валютного контролю.

5. Якщо за 90 днів бізнесмен не повернув назад гроші чи товар, він отримає валютну пеню — 3% на день.

Це було зроблено для запобігання безконтрольному виведенню валюти, але це також не дозволяє легально ввозити дрібні партії товару. Продавцям не вигідно укладати контракти на дрібні партії.

По-друге, наповнити бюджет на 4,7 млрд грн після ухвалення законопроекту теж навряд чи вийде. Експерт із e-commerce Ян Ружичка каже, що цифра виглядає привабливо, особливо для ДФС, але вона не обґрунтована. "Автор не показує алгоритм розрахунку", - зазначає експерт. П'ять місяців тому ця цифра становила 3,6 млрд. грн.

По-третє, наближення національного законодавства до законодавства ЄС взагалі виглядає спекуляцією. У Євросоюзі оподатковуються посилки вартістю 22 євро, але лише ті, що прийшли з третіх країн. Усередині ЄС посилки взагалі не оподатковуються. При цьому ЄС – це 28 держав, 21% світового виробництва, найбільша економіка світу, 500 млн. осіб.

Причини підвищених цін
«Ідеї АПІТУ ґрунтуються на тому принципі, що умови ведення бізнесу для всіх мають бути однаковими», — пише у публічній дискусії у Facebook гендиректор АПІТУ.

«АПІТУ хоче вирішувати, кому і що можна ввозити, — відповідає засновник Rozetka Владислав Чечеткін, який виступає проти законопроекту. - Це вже було. Називалося асоціація імпортерів. В результаті ціна на товари в Україні в два і більше разів вища за ціну в сусідніх країнах. А так, для всіх однакові».

Його підтримує президент Unitrade Group Володимир Колодюк.

«Подайте від АПІТУ законопроект про відміну нікому не потрібної сертифікації та про вичерпання авторських прав. Як у всьому світі. І тоді вам може хтось повірить. А поки що це лише відстоювання інтересів купки дистриб'юторів та вендорів з метою наживи шляхом монополізації ринку», — пише Колодюк.

Чинний в Україні національний принцип вичерпання авторських прав та система сертифікації — дві головні причини завищених цін на імпортні товари. Цими недоліками національного законодавства успішно користуються не лише члени АПІТУ, а й постачальники, не пов'язані з електронікою.

Диктат світових брендів
Національний принцип вичерпання авторських прав реалізовано як нормативного документа. Він має назву Перелік об'єктів права інтелектуальної власності, включених до митного реєстру. Перелік веде департамент організації митного контролю Державної фіскальної служби.

У переліку будь-хто охочий знайде згадку таких брендів, як Сisco, Apple, Samsung, Epson, Contex, Hennessy, Nivea, Martini та інших. Внести назву бренду до переліку може лише його власник чи законний представник. Наприклад, бренд Apple внесли до переліку кілька представників українського офісу міжнародної юрфірми Baker&McKenzie.

Щоб внести бренд до переліку, представник бренду заповнює заяву про сприяння захисту майнових прав на об'єкт інтелектуальної власності. У ньому представник бренду прямо вказує (пункт 5.2), яким компаніям дозволяє імпортувати товар. Більше того, він за бажанням (пункт 7*) може вказати, які компанії, на його погляд, імпортують цей товар контрафактно — без його «схвалення».

Вся ця інформація вноситься до Єдиної автоматизованої інформаційної системи митної служби ДФС. Весь імпорт потрапляє до країни після перевірки на базі ЄАІС.

Таким чином, власник бренду «відсіює» незалежних постачальників, які можуть завезти в Україну товар безпосередньо з ЄС, США, Китаю за значно нижчими цінами. Власник бренду наділяє «своїх» постачальників монопольним становищем та каже їм, за якою ціною продавати товар в Україні.

Так роблять Samsung, LG, Sony та десятки інших брендів зі світовим ім'ям. Тому українські покупці бачать абсолютно однакові ціни на один і той же товар у десятках інтернет-магазинів. Цінова конкуренція відсутня.

Показовий приклад із технікою Apple. Техніку Apple в Україні мають право постачати дві компанії — Asbis та ERC. Тільки ці дві компанії вирішують, хто в Україні продаватиме «яблучні» гаджети, а хто ні. Цінова політика також цілком у їхній компетенції.

Усе це називається національним принципом вичерпання авторських прав. Він діє в Україні та Росії, і він не діє в Європейському союзі, США та Казахстані.

Особливості національної сертифікації
Сертифікація імпортних товарів – ще одна причина завищених цін. Україна підписала угоду про асоціацію із ЄС, але не поспішає визнавати європейські сертифікати. Кожен товар, привезений у країну, підлягає сертифікації — тестуванню щодо відповідності національним стандартам.

Всі iPone, iPad, MacBook, телевізори, чайники, коньяки, вермути, засоби контрацепції скрупульозно, за гроші імпортерів, тестують десятки державних та приватних структур. Як правило, всі товари відповідають суворим національним стандартам.

За словами Колодюка, сертифікація в Україні має особливість: якщо одна компанія отримала сертифікат на товар, інші компанії не можуть скористатися ним. Вони мають отримати власний сертифікат.

«Перед цим сертифікаційний орган попросить дозволу правовласника на випробування приладу. При цьому нам заздалегідь говорять, що на Apple, Sony та Samsung сертифікат вам не дамо», - каже Колодюк.

Українці впораються самі
Виходить, що законопроект АПІТУ про зниження безподаткового порогу для посилок до 22 євро лобіюється на користь світових корпорацій та невеликої кількості українських імпортерів та рітейлерів.

Роздрібні мережі намагаються нав'язати країні свої послуги, хоча вони потрібні споживачам дедалі менше. Українці навчилися купувати на Аliexpress, Amazone та eBay.

ЕП

Підписуйтесь на наші канали в Telegram Facebook, Twitter, ВК — Лише нові особи з рубрики СКЛЕП!