Володимир Бедріковський: рука генпрокурора Луценка. ЧАСТИНА 1
Високопоставлені чиновники правоохоронних органів, які найгучніше рапортують про боротьбу з корупцією, самі замазані в ній по самі кокарди. Яскравим прикладом цього є відомство нинішнього генпрокурора України Юрія Луценка, в якому корупція продовжує цвісти так само бурхливо, як і за його попередників. І винні в цьому не криза, не опозиція, і не російська агресія, а сам генпрокурор, який свідомо оточує себе такими людьми, як Володимир Бедріковський. Який почав відроджувати старі та будувати нові корупційні схеми, щойно отримав свою посаду керівника Департаменту нагляду за законністю.
Спадщина «авторитетів»
Бедріковський Володимир Володимирович народився 16 грудня 1963 року в містечку Заліщики Тернопільської області. Варто зазначити, що ЗМІ нерідко публікують невірні роки його народження: то 1961 року, то 1964 року. Однак у базі даних мешканців України В.В. Бедриковский значитися як народився 1963 року.
Після школи, за допомогою родичів, він влаштувався працювати на турбазу «Дністрянка», одразу на два місця: електриком та спортивним інструктором (супроводжував туристів у походах на природу). Подібну роботу в ті часи зазвичай знаходили собі два типи люду – творчі особистості та вроджені ледарів. Що ж, віршів Бедриковский не писав, музику не писав, картини не малював. А ось після служби в армії (1982-1984) він подався до міліції – теж, слід зазначити, робота не для трудоголіків. У 1985-87 він пройшов навчання в Івано-Франківській школі міліції (нині – філія Львівського університету внутрішніх справ), після закінчення якої два роки працював дільничним у райцентрі Борщів (Тернопільська область).
Зіркову годину Бедриковського пробив 1989-го, коли він вступив до Київської вищої школи міліції (нині — Національної академії внутрішніх справ). Після її закінчення 1991-го Бедриковського запросили до Управління боротьби з організованою злочинністю (УБОЗ), тоді це була найпрестижніша і найкрутіша робота в міліції. Варто зазначити, що так само в УБОЗ потрапив і Валерій Гелетей, який теж спочатку навчався в Івано-Франківській школі міліції, а згодом у київській Академії. Ось тільки «убоповська» кар'єра Гелетея, який мав за плечима великих покровителів, стартувала стрімко, і він спочатку навіть обігнав Бедриковського, якому довелося на кілька років довше працювати оперативником. Але потім минуле «бойового опера» Бедриковського часто використовувалося як політичний козир у кадрових іграх.
Чим насправді займався Бедріковський у 90-х у лавах УБОЗу, залишилося прикритим службовою таємницею. Щоправда, шила в мішку не приховаєш, і всюдисущі журналісти якось знайшли інформацію про те, що в 90-х роках опер Бедріковський, працюючи по ОЗУ братів Савлохових, дуже швидко наблизився до своїх підопічних і потім почав працювати вже на них. Ні, київський УБОЗ ніколи не опускався до рівня прислужника «авторитетів» (тільки тому, що це було не вигідно), він швидше був їхнім неофіційним «партнером» у різних питаннях. Причому «партнером» несумлінним і підлим, який часто кидає своїх «компаньйонів». Ось чому лави «авторитетів» регулярно проріджувалися, на місце незговірливих та незручних лідерів ОЗУ приходили ті, хто дружив із УБОЗ, а частина бізнесу вбитих та засуджених «авторитетів» відходила до «ментів». Тут можна згадати і «убопівські» банки, створені колегою Гелетея Олексієм Савченком на гроші вбитого Прища. Звичайно, подробиці відносин Бедриковського з Савлоховими залишилися невідомими, але Skelet.Org відомо, що бравий «убоповець» ще з «нульових» є одним із головних «кришувальників» створених братами комерційних структур. Зрозуміло, що за цю послугу йому не заносили щомісяця «в конверті»: це й небезпечно, та й начальством довелося б ділитися. Ні, за інформацією джерел, Бєдріковський контролює частку у фірмах, створених Савлоховими. Причому зв'язком тільки з ОЗУ Савлохових він не обмежився.
Борис Савхолов
Але довгі роки ця така інформація або приховувалась, або оперативно підчищалася, або замовчувалася. До того ж Бедріковський і сам виявляв обережність, і про нього не ходили Києвом такі історії, які розповідали про його колегу Гелетея. Тож формально Бедриковский залишався чистим, практично бездоганним працівником УБОЗу. І коли знадобилося, то про Бедриковського було написано легенду як про «чесний мент» і відважного оперативника. А знадобилося це після першого Майдану, коли деякі чини столичного МВС були піднесені новою владою. І навіть доступна у ЗМІ службова біографія Бєдріковського за період 1991-2006 р.р. була витерта і скорочена до непристойності. Її ніби спеціально обрізали таким чином, щоб виникло враження, ніби Бедриковського витягли на підвищення мало не з оперативної засідки на бандитів. Але насправді він на той час Бедріковський уже забув, як застібати кайданки: з кінця 90-х він обіймав керівні посади у МВС. Мінімум з 2003 року він був у кріслі заступника начальника ГУБОЗ МВС України (його шефом був Юрій Черкасов), а перед цим був начальником відділу ГУБОЗ МВС.
До речі, тоді кар'єра Бедриковського в УБОЗ набагато перевершила кар'єру Валерія Гелетея — той до першого Майдану максимум був лише заступником начальника УБОЗ Києва (а потім очолив київський погроз).
Тобто якщо Гелетей зробив свою кар'єру в УМВС Києва, то Володимир Бедріковський у стінах самого Міністерства внутрішніх справ. Відповідно, це був і різний рівень корупції, якою УБОЗ до початку «нульових» уже просочився наскрізь. Міністерським чиновникам рідше доводилося «ручатися» з кримінальними «авторитетами», на відміну від київських «убопівців», які працювали в полях. Зате Бедриковский мав можливість працювати з «vip-клієнтами», провертаючи досить хитромудрі махінації. Наприклад, як в історії з «бізнес-вуменом» Оксаною Мороз.
Оксана Мороз
Володимир Бедріковський та «самка богомола»
Як не раз уже повідомляли ЗМІ, у 80-х роках студентка, що не відбулася, Оксана Мороз займалася валютною проституцією в київському готелі «Дніпро». Заняття це, через постійні контакти доларових повій з іноземцями, щільно займалося КДБ. Проте свій «дах» даному бізнесу надавали і кримінальні структури. Так Оксана Мороз стала інформатором держбезпеки і одночасно отримала масу корисних знайомств у київських ОЗУ, що формувалися. А слід зауважити, що Оксану Мороз відрізняли висока комунікабельність і вміння швидко заводити потрібні зв'язки — не лише статеві, а й приятельські, які теж ставали діловими.
Оксана Мороз
І ось з кінця 80-х, коли долари стало можливо заробляти не лише «передком», Оксана Мороз перекваліфікувалася на «маруху» — ставши дружиною колишнього м'ясника Гаррі Малік-заде Джибу, більш відомого як кримінальний «авторитет» Джиба та рідний дядько іншого «авторитету» Віктора Авдишева. Вона навіть народила 1991 року сина, Маліка Гарійовича Мороза. Але наступного року Джибу вбили, а Оксана знайшла собі іншого «авторитету», потім третього тощо, за три роки змінивши кілька убитих чи посаджених «чоловіків». Після чого вона відхопила собі джек-пот у вигляді американського бізнесмена Алекса Ханта – він емігрував до США український єврей Олександр Маркович Охотін (по батькові – Табакмахер). На його гроші вона скупила всі квартири у старовинному чотириповерховому будинку за адресою Грушевського 8/16 (буквально поряд з Кабміном та Верховною Радою України), де вона вже мала дві квартири, які дісталися у спадок від «авторитетів». На першому поверсі вона відкрила супердорогий елітний бутік «Sanahunt» для vip-клієнтів найвищого рангу, який став не лише магазином одягу, а й свого роду салоном столичної еліти (і можна лише здогадуватися, що було на верхніх поверхах цього «салону»). Так колишня валютна повія стала першою київською куртизанкою, у друзях у якої ходили генерали, а їй кумами були донька Леоніда Кучми та Віктор Ющенко. Докладніше про її «житіє» свого часу розповідав цикл журналістських матеріалів «Самка богомола».
«Салон» Оксани Мороз Sanahunt
До речі, винахідливість Оксани Мороз, яка буквально розводить високопоставлених лохів на величезні «бабки» у своєму бутику, гідна захоплення. Мало того, що вона заламувала за брендові речі ціни в рази дорожчі, ніж у Європі, мало того, що вона ширвжитків виставляла як ексклюзив, так ще й найчастіше продавала не сертифікований товар, а «тайванські» вироби, які контрабандою ввозять через Одесу.
При цьому представники відомих світових брендів неодноразово зазначали, що їхні фірми не відправляли в Україну жодних нових колекцій, і вони поняття не мають, хто і чим торгує в Києві від їхнього імені.
За натовпами олігархів, високопоставлених чиновників, відомих політиків, а також членів їхніх сімей, які ходили в «Sanahunt», відносно скромна постать Володимира Бедриковського була майже не видно. Проте його називали одним із особистих захисників Оксани Мороз. За інформацією ряду джерел Skelet.OrgВолодимир Бедріковський знайомий з нею ще з початку 90-х, коли він працював опером УБОЗ. Ходили навіть непідтверджені чутки, що це нібито Оксана Мороз замовила за нього кому треба, щоб Бедриковського влаштували прямо в міністерство – принаймні інших його покровителів того часу поголос не називав, а тим часом кар'єрі Бедриковського наприкінці 90-х хтось дійсно допоміг. Так це чи ні, але 2003 року у нього з'явилася можливість відплатити їй дуже велику послугу.
За кілька років до цього у Оксани Мороз виникла ідея кинути свого чергового чоловіка Алекса Ханта – навіть незважаючи на те, що вона народила від нього дитину. Для початку Оксана створила фірму "Арт-Плюс", в управління якої перейшов бутік "Sanahunt", яка взяла великі валютні кредити під гарантії Ханта. Плюс Хант крупно витратився на облаштування їхнього «сімейного гніздечка» у Києві, а також купив дружині віллу в Каннах (що раніше належала Олександру Абдулліну, вічному депутатові від «Батьківщини»). На початку 2003 Оксана Мороз, підробивши документи, перекинула значні кошти Ханта на свої рахунки, а також влаштувала кредитну аферу. Запідозривши недобре, Хант звернувся до Нацбанку, до міліції та прокуратури – але скрізь його зустрічали лише з усмішкою. Тоді, як американський громадянин, він вирішив шукати правду в посольстві США – і ось тут вступили покровителі Оксани Мороз у погонах. Спочатку українська міліція просто відібрала у Ханта американський паспорт, тож він 2 місяці сидів без документів (а тим часом Мороз оформила розлучення з ним у… гаїтянському суді), поки в скандал таки не втрутилося посольство США.
Потім за допомогою ГУБОЗ, яким тоді керували Черкасов та Володимир Бедріковський, Ханта спробували позбавити американського громадянства: на світ було витягнуто стару кримінальну справу за 1973 рік, за якою тоді ще радянський громадянин Олексій Охотніков отримав рік виправних робіт за крадіжку автопокришок. Оскільки Мисливців-Хант, отримуючи громадянство США, не згадав про свою судимість (вона була давно погашена), це могло стати підставою для анулювання його громадянства. Однак не стало і тоді Ханта просто викинули з України, після чого йому вирішили заборонити сюди в'їзд. Заборонити на підставі заяву Оксани Мороз, типової такої скарги дружини, що розлучається, стосовно свого чоловіка, але відправленого чомусь прямо до ГУБОЗ МВС.
Чому ж не відразу в центр антитерору? З якого часу УБОЗ (та ще на рівні главку МВС) у нас займається сімейними конфліктами? Проте заяву Оксани Мороз ухвалили і негайно на неї відреагували. Офіційну відповідь про це їй вручив сам Бедріковський, який особисто стояв за цією аферою (його начальник Черкасів був у ГУБОЗ людиною тимчасовою). Він повідомив, що ГУБОЗ МВС направив відповідне подання до Державного комітету охорони державного кордону про заборону в'їзду в Україну громадянину Ханту.
Юрій Луценко Володимир Бедріковський прокурор Sanahunt хабар досьє біографія компромат
Після цього Оксана Мороз почала переписувати на себе все українське майно Ханта, користуючись послугами корумпованих суден, які виносили необхідні рішення. Хант зі свого боку найняв в Україні адвокатів, один із яких (Єрьоменко) у 2004 році почав опротестовувати заборону в'їзду в Україну свого підопічного. І на свій подив отримав відповідь, що такої заборони як би і немає! З Прикордонної служби відписалися, що такого рішення не ухвалювали, і рекомендували адвокату звернутися за роз'ясненнями до МВС. А з МВС надійшла офіційна відповідь Володимира Бедриковського про те, що ГУБОЗ «не приймає рішень щодо недопущення в'їзду в Україну іноземних громадян». Завісу! Втім, фінал цієї історії був набагато трагічніший: через деякий час Хант, який намагався боротися за своє майно і свого сина (його Оксана Мороз теж відсудила), помер за дуже підозрілих обставин.
Але це був не єдиний відомий випадок, коли Володимир Бедриковский надавав Оксані Мороз «корупційні послуги». Ще один скандал вибухнув у 2016 році, коли кур'єр Мороз намагався вивезти з України мільйон доларів та євро готівкою. Тоді на допомогу Мороз одразу ж кинулась її подруга Олександра Кужель і постійний захисник Володимир Бедриковської – який, будучи вже великою шишкою в Генпрокуратурі, зміг зам'яти цю справу, навіть не дивлячись на те, що вона набула великого резонансу.
Сергій Варіс, для Skelet.Org
ПРОДОВЖЕННЯ: Бєдріковський Володимир: рука генпрокурора Луценка. ЧАСТИНА 2
Підписуйтесь на наші канали в Telegram Facebook, Twitter, ВК — Лише нові особи з рубрики СКЛЕП!