При ситуації, коли виробник, перебуваючи підключеним до мережі збуту – продає товар за ціною, яка в десятки разів вища за ціну, за якою він може купити цей же товар тут же – буде банальний крадіжка. Завжди. Причому у дуже простій формі.
З 2003 року в Україні діють т.з. "зелені тарифи" на вироблену електричну енергію. Відповідно до преамбули Закону України «Про альтернативні джерела енергії» під такими маються на увазі відновлювані джерела енергії, серед яких сонячна, вітряна, геотермальна енергія хвиль і припливів, гідроенергія, енергія біомаси, газу органічних відходів, газу каналізаційно-очисних станцій, когазових і вторин газ метан дегазації вугільних шахт, перетворення енергопотенціалу технологічних процесів, що скидається.
Цікавий нюанс: перелік альтернативних (відновлюваних) джерел енергії є досить конкретним і не має (не допускає) розширеного тлумачення. Водночас, в Україні ще з 1998 року діє Закон «Про відходи» (спрямований на зменшення та запобігання негативному впливу на екологію та людину від поширення відходів (сміття). Згідно з визначенням термінів, даним у ст. 1 Закону, передбачена утилізація відходів – тобто їх використання як вторинних матеріальних чи .
ст. 5 цього ж Закону встановлює одним із основних принципів державної політики забезпечення дбайливого використання матеріально-сировинних ресурсів та енергетичних ресурсів, а п. г) ч. 2 ст. 5 цього ж Закону «Про відходи» основним напрямом державної політики у сфері поводження з відходами визначає сприяння максимально можливій утилізації відходів шляхом прямого повторного чи альтернативного використання ресурсно-цінних відходів.
Тобто Закон «Про відходи» 1998 року більш ніж прозоро «натякає» на необхідності утилізації та використання відходів (сміття) як енергоносій (за всіма прямими і непрямими ознаками, відносячи відходи до відновлюваного джерела енергії).
А Закон «Про альтернативні джерела енергії» (прийнятий через п'ять років) – відходи загалом і принципи їх використання як би «забув», нівелював (залишивши як джерело альтернативної енергії хіба що газ органічних відходів (у Законі «Про альтернативні джерела енергії» навіть термін «відходи» використовується лише один раз у згаданому нами словосполученні).
Депутати ухвалили закон, за яким можна зі сміття робити гроші
Можливо, саме з цієї причини – виключення з переліку альтернативних джерел енергії такого переліку (ресурсу) як відходи (сміття) та забуття цього перспективного напряму «подвійного ККД» (утилізація відходів та виробництво енергії) – «сміттєва енергетика» залишилася «за бортом» і не є сферою інтересів політиків, підприємців.
Втім, це буде тема окремих досліджень.
Україна ж пішла шляхом розвитку (точніше, створення та підтримки видимості розвитку) «класичних» напрямів альтернативної енергетики – насамперед сонячної та вітрової.
Одним із шляхів підтримки «зелених» виробників стала пільгова тарифна політика держави щодо «зелених» та встановлення пріоритету отримання ними коштів як оплата за вироблену електроенергію.
При середньому перебільшеному рівні тарифу на електроенергію (для споживачів) в обсязі 1-2 гривні за 1 кВт*годину (залежно від категорії (класу) споживача та обсягу споживання) деяким «зеленим» виробникам Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг, за 1 кв. 29.09.2016 № 1677, позиції щодо виробників 24, 25, 31, 36, 37, 57, 82-91), і це без ПДВ (а з ним і всі 15 гривень за 1 кВт*годину). У деякі періоди НКРЕКП «давала» за 1 кВт*годину «зеленій» енергії понад 50 гривень (постанова від 06.08.2015 № 2140, позиція 72 для Березівської ГЕС ТОВ «Компанія Гідроенерго») – без ПДВ (з ПДВ – усі 60 гривень).
Тобто цей специфічний виробник продає товар, який на ринку можна придбати за ціною в десять (і більше) разів нижче, ніж він продається.
Ситуація абсурдна та суперечить усім законам логіки та економіки. І пояснюється лише якимись маревними псевдорозумами «за зеленою енергетикою — майбутнє» і «так хоче Європа та світова спільнота».
За майже півторадесятирічну історію розвитку та впровадження зеленої енергетики в Україні – вона знаходиться на рівні кам'яного віку. Побічно це можна довести відразу за декількома параметрами: коли Російська Федерація анексувала АР Крим, в якій була маса розпіарених сонячних станцій, то після обмеження енергоподачі з боку України висловлювалися всі можливі способи стабілізації енергопостачання півострова, від «енергомосту» по дну Керченської протоки до дна Керченської протоки вставши в портах – виробляли б електроенергію для потреб кримчан. Але жодного слова не йшлося про розвиток «зелених» потужностей. Навіть у пропогандистів РФ вистачило мізків не «піарити» свідомо «мертвонароджені» проекти.
Окупанти в Криму «віджали» заставне майно Ощадбанку під кредити Клюєву
Далі – більше. Влітку 2016 року заступник міністра енергетики та вугільної промисловості України Світлик закликав українців економити електроенергію, мотивуючи це тим, що в мережі спостерігається її дефіцит. Це влітку, на піку «зеленого» виробництва, коли найдовший світловий день, немає необхідності в обігрівачах, освітленні та ін.
У цей же період часу (пору року) країна «третього» світу – Чилі роздавала електроенергію … безкоштовно всім охочим через її надлишок саме через перевищення виробництва над споживанням завдяки зусиллям тих же «зелених» виробників.
А в Німеччині ціни на електроенергію завдяки частці «зелених» взагалі стали… негативними… Німці доплачували споживачам за те, що ті активно включали кондиціонери та інші електроприлади, щоб вирівняти баланс виробництва та споживання.
Нагадаємо, ці події відбувалися в один і той же час, проте мали абсолютно діаметральне наповнення – енергетичний голод в Україні (попри хвалених «зелених», з якими гасали на всіх рівнях, вихваляючи за їхню «рятівність» та «ексклюзивність») та енергетичний достаток у бідній Чилі та далеко не південній Німеччині…
Театр абсурду якийсь… Відбутися така ганьба могла лише з однієї причини – крадіжка, недалекоглядність, небажання вникати у проблему та непрофесійність вітчизняних енергочиновників (часто звичайних пройдисвітів).
Але повернемось до суті.
Відверто стверджуємо, що за ситуації, коли виробник, перебуваючи підключеним до мережі збуту – продає товар за ціною, яка в десятки разів вища за ціну, за якою він може купити цей же товар тут же – буде банальний крадіжка. Завжди. За будь-яких розкладів.
Причому у дуже простій формі.
Достатньо оголосити себе альтернативним виробником, який прагне допомогти енергетиці і розвинути високі технології… Після чого достатньо повісити на дах або фасад будинку або поставити на території промзони вентилятори або деякі девайси, назвавши їх «сонячні панелі», і підключити останні до мережі, поставивши лічильник виробленого товару (електрен). Який буде показувати, що з цього самого приладу (генератора «зеленої» енергії сонця/вітру/ефіру/іоносфери) до мережі було відпущено кілька електроенергії. Скажімо так, 100 кВт годин. За ціною – 10 гривень за 1 кВт/год (це так, скромно). І за показані на лічильнику 100 кВт годинника виробнику буде сплачено 1000 гривень.
При цьому поза увагою публіки залишиться той факт, що загадковий креативний прилад, що виробляє електроенергію із Сонця або навіть Місяця – пустушка і не має у своєму складі нічого, окрім силового кабелю на інший кінець приладу, де цей кабель підключається до мережі та споживає електроенергію за ціною 1 гривню за 1 кВт.
Разом, 100 кВт годин купили по 1 гривні, заплативши 100 гривень, і відразу «продали» назад у мережу вже за ціною 1000 гривень. Економічна вигода – 900 гривень. Якщо не сильно «нахабніти» і іноді «ділитися» з органами, що перевіряють, які можуть раптово завітати і спробувати перевірити схему підключення – то можна дуже безбідно жити, «ганяючи» по лічильниках один і той же обсяг і роблячи видимість активної торгівлі електроенергією…
Хто не вірить – може переконатись у правильності наших аргументів завдяки офіційній позиції Відділення фізико-технічних проблем енергетики НАН України та Департаменту електроенергетичного комплексу Міністерства енергетики та вугільної промисловості:
Львівські вчені винайшли портативну сонячну електростанцію. Оцінили їх, як завжди, на Заході
У відповідях вжиті ввічливі та обтічні форми «жодна система не гарантує» і «з технічного погляду цілком можливо». Це й зрозуміло, тому що більш категоричні форми висловлювань – це пряме визнання злодійства. Особисто ми в силу життєвого досвіду маємо всі повноваження та сміливість стверджувати, що в наших реаліях існує просте правило – якщо красти можливо – красти будуть. Не посперечаєшся. Достовірність цієї тези підтверджується на практиці наведеним вище прикладом – наявністю дефіциту електроенергії за просто «божевільного» піару «альтернативників» та наданням їх, як рятівників енергетики та світочами енергонезалежності. Ага, як же…
Тому ситуація насправді проста. Основне та єдине лихо сфери енергетики України – дисбаланс тарифів та цін. Дисбаланс божевільний, невиправданий, божевільний, шкідницький. Правило просте – якщо на тому самому ринку в межах фізичної близькості існують і обертаються товари (послуги, ресурси), ціни на які контролюються державою і які суттєво відрізняються – дешевий товар продаватимуть як дорогий, крадучи «дельту».
Так завжди було, є і буде. На жаль. Прикладів тарифного свавілля та дисбалансу в енергетиці – маса. І ми повернемося ще неодноразово до аналізу ситуації, «по поличках» розклавши та розглянувши всебічно і причини цих дисбалансів та перекосів, та їх наслідки.
Вихід – на принципах професіоналізму та тверезості міркувань позбавлятися дешевого популізму, ілюзій, шаблонів та стереотипів та забезпечувати насамперед рівність прав та можливостей, рівність (але не зрівнялівку). Тоді і розвиток галузі здійснюватиметься на ринкових засадах і за умови вирівнювання цін і тарифів на той самий товар – сенсу та можливості красти просто не буде.
А до того часу – ми знову будемо при уявному достатку «зелених» виробників і супутнього цим дармоїдам дефіциту їхнього товару – спостерігати з подивом за нашими сусідами, дивуючись, як це їм вдалося і енергетику розвинути, і баланси дотримати, і злодійства уникнути ...
-
Ірина Кременівська, кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник; Олексій Святогор, адвокат, аспірант; спеціально для видання аргумент
Підписуйтесь на наші канали в Telegram Facebook, Twitter, ВК — Лише нові особи з рубрики СКЛЕП!