Юрій Луценко. Термінатор української політики

Юрій Луценко біографія компромат МВС

Юрій Луценко. Термінатор української політики

Нардеп трьох скликань, двічі колишній глава МВС, засуджений чиновник режиму Януковича, який відсидів і помилований, і нарешті — чинний голова «Блоку Петра Порошенка». Все це про Юрія Луценка, одного з найвідоміших політиків України. Експерти подейкують, що невдовзі проти нього почнеться масштабна кампанія, що дискредитує, спрямована на те, щоб прибрати його з посади голови БПП. Чи так це буде – поки що незрозуміло, проте про те, що в минулому Ігоря Віталійовича є багато «темних» епізодів, – сперечатися не доводиться.

Юрій Луценко. «Стопами батька»

Луценко Юрій Віталійович народився у грудні 1964 року у місті Рівному. Його батько Віталій Іванович був політиком – обіймав спочатку посаду секретаря обласного Рівненського партійного комітету, а згодом був народним депутатом України у складі Комуністичної партії України. Цей факт залишив на Юрії Віталійовичу незабутній слід, адже він з дитинства хотів бути схожим на батька. Вищу освіту Луценко здобув у Львівському політехнічному інституті на факультеті електротехніки. Свій кар'єрний шлях розпочав із посади майстра дільниці на Рівненському заводі «Газотрон». На цьому заводі він дослужився до посади начальника цеху і головного конструктора.

У політику потрапив 1991 року, ставши членом Соціалістичної партії України (СПУ). 1994 року його призначили на посаду заступника голови Рівненської облради. Згодом – став головою економічного комітету Рівненської ОДА. У вересні 1997 року був призначений заступником міністра у справах науки та технологій. Був особистим помічником колишнього прем'єр-міністра Валерія Пустовойтенка, а також консультантом голови СПУ Олександра Мороза. На виборах 2002 року став народним депутатом за списками СПУ.

Юрій Луценко СПУ

Юрій Луценко на засіданні СПУ

Шлях до міністрів

Під час помаранчевої революції 2004 року був одним із головних організаторів та активістів Майдану, який виступав на підтримку кандидатури Віктора Ющенка на пост президента. Його наполеглива праця принесла свої плоди, і вже в лютому 2005 року він очолив МВС.

Одним із перших рішень Луценка на посаді глави МВС була ліквідація ДАІ (створювалося відчуття, що це була його особиста помста даішникам).

В результаті кількість аварій на дорогах зросла в рази, і поспішно знову відтворювати цю структуру.

Влітку 2006 року українські ЗМІ звинуватили Юрія Луценка у дружбі та заступництві над відомим російським бізнесменом та депутатом Олександром Бабаковим (ОЗУ Лужниківські). Зокрема, йшлося про те, що зв'язок із Луценком допоміг Бабакову уникнути перевірок його майна в Україні. Крім того, за наказом Луценка розпочалося переслідування головного конкурента з бізнесу Бабакова Максима Курочкіна. Слід зазначити, що на факти співпраці Бабаков-Луценка також вказували їхні неодноразові зустрічі у Києві.

Олександр Бабаков

Олександр Бабаков

Після відставки Юрій Віталійович зайнявся новим політичним проектом під назвою «Народна самооборона». До речі, головним його спонсором виступив Давид Жванія, колишній регіонал, про махінації якого ми писали у матеріалі Микола Мартиненко. Чому «ядерного олігарха» активно зливають?

Під час свого перебування головою МВС зробив своїм особистим водієм-охоронцем якогось громадянина Леоніда Приступлюка (який до цього працював водієм у місті Рівне). Так ось, за 2 роки Луценко протяг його до підполковника, паралельно нагороджуючи його найвищими нагородами, які були у розпорядженні МВС. Крім цього, цей «товариш» позачергово отримав квартиру у Києві. Експерти констатують, що саме за Луценка почалося повне свавілля в МВС. У всіх областях міліціонерам незаконно присвоювалися спеціальні звання, за якими слідувала виплата солідних грошей.

Юрій Луценко. Термінатор української політики

Юрій Луценко. Термінатор української політики

Згодом депутатам не сподобалося те, що Луценко одноосібно контролює МВС. За півтора року Верховна Рада дев'ять разів намагалася відправити його у відставку (вийшло це у народних депутатів лише у грудні 2006).

На вибори 2007 року Луценко пішов на чолі об’єднаного виборчого блоку «Наша Україна – Народна самооборона». Після формування нового складу уряду його знову було призначено міністром внутрішніх справ. Цього разу він на посаді протримався до кінця січня 2010 року.

У травні 2009 року Юрія Луценка затримали в одному з аеропортів Німеччини. За інформацією поліції, Юрій Віталійович перебував у стані алкогольного сп'яніння. Під час затримання поліцейськими він чинив опір, внаслідок чого виникла бійка. Сам Луценко, коментуючи цей випадок, стверджує, що не був п'яним, а лише захищав сина, якого віз додому після операції. Через цей епізод в Україні стався гучний скандал, внаслідок якого Юрій Луценко навіть подав заяву про відставку, але уряд на чолі з Юлією Тимошенко її не ухвалив.

Репортаж про епізод з Луценком в аеропорту у Франкфурті-на-Майні:

Юрій Луценко. «Справи кримінальні»

Після приходу до влади команди Віктора Януковича, прокуратура порушила проти Луценка кримінальну справу (2 листопада 2010 року). Згідно з матеріалами справи Юрій Луценко та його колишній водій Леонід Приступлюк звинувачувалися у «зловживанні службовими повноваженнями з метою заволодіння чужим майном». На початку зими 2010 року його заарештували та помістили під варту до Лук'янівського СІЗО. Під час судових засідань його тюремний термін кілька разів продовжували, а сам сидів у Менській колонії. Наприкінці лютого 2012 року сумнозвісний Печерський суд засудив Луценка до чотирьох років ув'язнення, а також ухвалив конфіскувати все його майно. На початку квітня 2013 року Юрій Віталійович отримав помилування від президента Віктора Януковича та був достроково звільнений з-під варти.Юрій Луценко за ґратами

Після виходу з в'язниці Луценко відійшов від політичних справ, однак із початком Євромайдану в Україні все кардинально змінилося. На її хвилі Юрій Віталійович знову вибився у політики першого порядку.

Після президентських виборів у 2014 році, на яких переміг Петро Порошенко – Луценко став його позаштатним радником, а пізніше – очолив фракцію «Блок Петра Порошенка».

Дружина – головний годувальник у сім'ї

Дружина Юрія Віталійовича Ірина Луценко – головний бізнесмен у сім'ї. Довгий час вона працювала в компанії «Українські новітні телекомунікації», яка належить їхнім кумам – сімейству Воскобійникових. У цій компанії вона обіймала посаду фінансового директора. У самому цьому факті нічого страшного немає, проте Юрій Луценко, будучи головою МВС, наказав замовляти всі послуги зв'язку, використовуючи посередником маловідому на той момент компанію «Українські новітні телекомунікації». Внаслідок такого наказу – гроші полилися у фірму, яку очолювала його дружина, річкою. Фактично фірма отримала під свій контроль усі фінзасоби МВС, які використовувалися для забезпечення мобільного зв'язку.

Юрій Луценко дружина Ірина Луценко

Юрій Луценко із дружиною

До речі, після арешту Юрія Віталійовича Ірина Луценко сама пішла в політику і навіть стала нардепом від партії «Батьківщина». У її складі вона очолила так званий список «найбагатших сімей опозиції». За її словами, після обрання до Ради, воно продала велику частину бізнесу, а решту (салони краси та агентства з нерухомості) переписала на сина.

Сам же Юрій Луценко, згідно з декларацією про доходи, вже багато живе на одну лише зарплату. За 2014 рік, наприклад, він задекларував лише 20 тис. грн (за сумарного доходу сім'ї 3 млн грн). Що тут говорити воістину альфонс, «бідний годувальник багатої сім'ї». Зараз Ірина Луценко, як і її чоловік, є членом партії «Блок Петра Порошенка».

-

Свій фінансовий стан родина Юрія Луценка сколотила завдяки його зловживанню службовим становищем на посаді глави МВС, а також зв'язкам із «кримінальними» російськими олігархами. Вдало почавши «робити гроші» у 2005, і продовживши у 2007, йому вдалося забезпечити сім'ю перед тим, як сісти до в'язниці. Для людини, яка клялася і божилася, що вигубить у МВС корупцію, кумівство та хабарництво дуже непогано, особливо якщо згадати епізод із «швидким кар'єрним зростанням його водія» та всілякої допомоги з боку МВС підприємствам, підконтрольним його родині. Зараз у політичній системі України наближається тотальний переділ сфер впливу між партіями, чиновниками та олігархами. У цій нелегкій ситуації виникає питання: «Чи зуміє втриматися на своєму місці «непотоплюваний» Юрій Луценко?».

Дмитро Самофалов, для Skelet.Org

Підписуйтесь на наші канали в Telegram Facebook, Twitter, ВК — Лише нові особи з рубрики СКЛЕП!