Народний депутат Юрій Володимирович Тимошенко – «проста людина з народу», активний «майданівець», «воїн» проти російської агресії. Він готовий «викликати вогонь на себе та самостійно боротися із системою». Понад 27 років Юрій Тимошенко "виношував у своїх мріях" програму розвитку України. І саме йому Всесвіт посилає знамення, яке пророкує перемогу на президентських перегонах. Знаковим для амбітного нардепа став серіал "Слуга народу". Під час перегляду серіалу Юрію Тимошенко прийшло осяяння, яким він поділився у Фейсбуці (2016 р.): «І ось у цій, здавалося б, безвихідній ситуації, дорогі співвітчизники, я зрозумівши, що, образно кажучи, «кинути під танк» не має права одразу, включно з життям…».
«Маю також план, як зупинити війну, і, на жаль, так бачу, що це здатен зробити тільки я, – запевнив народний обранець.
Хто ж він насправді цей «месія з Коломиї»?
Прізвище та ініціали Тимошенко Юрія Володимировича повторюють прізвище та ініціали Тимошенко Юлії Володимирівни, але він позиціонується як герой-захисник-волонтер. Тобто, на його користь зіграло і «клонування» (балотування політиків з однаковими чи схожими прізвищами та ініціалами), та «розкрутка» власної «героїчної» біографії.
Але у розтиражованій біографії коломийського нардепа багато «білих» плям. Немає жодної згадки про батьків Юрія Тимошенко та їх переїзд зі Ставропольського краю на Івано-Франківщину. Немає інформації про його брата Тимошенко Валерія Володимировича (07.09.1959 р.н.), коломийського підприємця та помічника нардепа. Відсутня інформація про термінову військову службу Юрія Тимошенко (приблизно з 1979 по 1981 рр.) та чим він займався протягом 13 років (з 1993 по 2006 рр.). Також невідомо, на які кошти він жив, працюючи 7 років на громадських засадах.
У 2005-2010 роках Юрій Тимошенко кілька разів на рік перетинав кордон. Водночас, в інтерв'ю у студії телеканалу «Рада» (22.06.2015 р.) нардеп стверджував, що виїжджав за межі України двічі – «на заробітки», де «довго працював».
За деякими даними, джерелом його прибутку є захоплення антикваріатом, культурними та історичними цінностями, які він скуповував у «чорних археологів», українських колекціонерів та торговців антикваріату в Івано-Франківську, Львові, Києві та продавав за кордоном, користуючись своїми зв'язками серед української діаспори та іноземних колекціонерів. У період 2004-2005 років. Юрій Тимошенко можливо придбав колекцію документів – частину архіву Української повстанської армії, які, будучи першоджерелом, розкривають історичну правду про діяльність УПА і можуть мати політичне значення для спростування стереотипів про «бандерівців», що поширюються. Подальша доля цих документів невідома. У своїх інтерв'ю, виступах у Верховній Раді коломийський нардеп іноді туманно згадує якусь «колекцію» (виступ 20.05.2015 р.) у своєму володінні, яка, однак, не зазначена у його декларації.
Немає жодних згадок про участь Юрія Тимошенко у першому Майдані – у 2004 році, ні про його участь у протидії «режиму Януковича».
"Засвітився" Тимошенко Ю.В. під час Революції Гідності у лавах «14-ї сотні самооборони». На фотографіях з Майдану він у блакитному «десантному» береті, хоча оточуючі зазвичай одягнені в металеві каски. Мабуть, головний убір активного «майданівця» був «пізнавальним» знаком для певних учасників тих подій.
5 травня 2014 року Юрій Тимошенко став гвардійцем Першого батальйону оперативного призначення імені генерала Кульчинського Національної гвардії МВС України, сформованого із членів самооборони Майдану. В інтерв'ю у студії телеканалу «Рада» (05.12.2018 р.) він заявив, що вже 6 травня відбув до району проведення АТО для участі у бойових діях. Але ніде не конкретизується, чим він займався: чергував на блок-постах (який лінії), брав участь у наступальних діях – звільненні таких населених пунктів тощо. Інформація про участь у бойових діях Тимошенко Ю.В. обмежується згадкою самого Ю.В. про участь у звільненні Слов'янська у липні 2014 року (коментар «Гордону», 02.05.2015 р. про необхідність настання) та двома фото на сторінці у Фейсбуці, одне з яких – фото плакату до дня звільнення Слов'янська (05.07.2014 р.). Для «свого хлопця» (імідж Тимошенко), який справді перебував на війні, дивною виглядає відсутність живих, не постановочних фотографій.
«Свій хлопець» переважно одягається у військову форму різних зразків – десантну чи Національну гвардію (різні типи камуфляжів, різні тільники), хоча підтвердження його перебування у повітрянодесантних військах немає.
Під час виступу у Верховній Раді (квітень 2015 р.) Юрій Тимошенко запропонував відправити на фронт сина Президента України Петра Порошенко та дочки народного депутата Юлії Тимошенко. Але коломийський нардеп скромно промовчав про можливість «відправлення на фронт» свого сина, який із 2005 року постійно проживає у Великій Британії.
Маючи свій «багатий армійський досвід» («все життя фактично був при армії», «служив у повітряно-десантних військах (коментар «Гордону» з приводу ситуації навколо Маріуполя, травень 2015 р.)), Тимошенко Ю.В. критикував владу за оборонну стратегію ведення дій, заявляючи про необхідність наступу та «гарантував», що у разі настання ЗСУ тривалість війни тривала б два тижні. Посилаючись на анонімних побратимів, він заявляв про відчуття, що влада «зливає» активних українців (добровольців-майданівців) щоб залишилися одні «козопаси».
Юрій Тимошенко проводить кампанії щодо підтримки «побратимів»-добровольців, яких нібито безпідставно переслідує влада, – «торнадівців», «айдарівців». На своїй сторінці у Фейсбуці Тимошенко заявляє, що завдяки йому «вийшли на волю» 43 учасники АТО та засуджені, які відбували покарання у виправних закладах. При цьому він чинить тиск на суди під час судових засідань, створюючи скандальні інформаційні приводи у справах «добробатівців» (у тому числі щодо колишнього командира батальйону «Торнадо» Онищенка Р.І.) «Супроводжував» справу Вікторії Заверухи (Заверуха Вікторія Ігорівна, боєць). Під час судового засідання (26.11.2016 р.) Тимошенко Ю.В. прикував себе наручниками до підсудної і заявив, що не вийде, доки її не звільнять. Тоді на ньому була військова форма з багатьма нагородами, хоча офіційно Юрія Тимошенко нагороджено лише ювілейною медаллю «25 років незалежності України».
Після візитів до виправних закладів різних регіонів України, які Тимошенко проводив начебто з метою перевірки умов утримання злочинців, починали з'являтися репортажі та статті, де керівництво та персонал звинувачувалися у злочинних діях щодо засуджених, у порушенні їхніх прав та свобод, без наведення фактичних доказів.
Юрій Тимошенко – популіст, демагог, провокатор, аматор пограти на публіку. Він постійно спекулює образом «свого» хлопця – незаможну людину з народу, фронтовика-отошника, якому довіряють «побратими». У спілкуванні він використовує спрощену та підкреслено емоційну стилістику висловлювань, вигадує факти зі своєї біографії, які позитивно сприймаються рядовим виборцем (наприклад, перебування у складі десантних військ, чи членство в Українському Гельсінському союзі, чи вимушені виїзди за кордон «на заробітки»). Його улюблена справа - балакати мовою, провокуючи безлад і розбрат. Тому треба уважно дивитися, знаходити людей, схожих на Тимошенко Юрія Володимировича, і в жодному разі не підтримувати їх, якщо ми не хочемо, щоб Україна повернулася до лона Російської Федерації. «Агенти Кремля» – це не риторичне вираження, а реальна мережа впливу, яка діє як у владі, так і в опозиції. Давно настав час вислати з України всіх прихильників «російського світу», щоб вони не розхитували ситуацію в країні, намагаючись захопити нас у полон обманною ідеєю «світу за всяку ціну».
Враховуючи біографію Тимошенко Ю.В., нову стилістику та методи гібридної війни РФ, а також інциденти з проукраїнськими демагогами, слід хоча б дотримуватися інформаційної гігієни і тричі подумати навпроти якого прізвища ставити галочку в день виборів. Адже лише після оголошення остаточних результатів голосування вовки в овечих шкурах можуть показати своє справжнє обличчя Юди.
Ольга Обашидзе, для SKELET-info
Підписуйтесь на наші канали в Telegram Facebook, Twitter, ВК — Лише нові особи з рубрики СКЛЕП!