Зураб Аласанія
10 серпня Перший Національний телеканал проводив прес-конференцію, на якій розповідав про майбутнє «громадського телебачення» в Україні. Впало в око те, що вела цю прес-конференцію Дар'я Юровська, перший заступник генерального директора Зураба Аласанії. Сам Зураб Григорович на прес-конференції не з'явився, хоч він дуже любить говорити про громадське телебачення. Він про це писав у своєму Фейсбуці так часто, що багато його друзів відписалися від новин з його акаунту. Крім того, він останні два роки розповів про свою концепцію громадського телебачення всім, чи майже всім виданням. І ось не прийшов на пресуху. Чому? Можливо тому, що він змінив свої цінності і вирішив стати скромною людиною? А може тому, що канал перебуває в такому жалюгідному стані і впав у рейтингах настільки, що будь-якій нормальній людині було б просто соромно про це говорити, та й журналісти не преминули б, користуючись нагодою, опустити «колегу» нижче за плінтус своїми питаннями.
Початок великого шляху
А як все гарно починалося? На хвилі революції гідності на канал прийшов такий генеральний директор, якого за всю свою велику історію УТ-1 не бачило. Красень, грузин, весь у татуюваннях, неформал. Багато хто тоді піддався цій чарівності. Хоча серйозні медіа-експерти вже тоді дивувалися, чому керувати таким складним конгломератом, яким є Національна телекомпанія, призначили людину без жодного досвіду. Так, начебто був він журналістом у Харкові і навіть деякий час, коли містом кермував Аваков (докладніше про нього читайте: Арсен Аваков: кримінальне минуле міністра МВС), керував обласною телекомпанією. Цього досвіду для того, щоб стати біля керма центрального телеканалу, м'яко кажучи, обмаль. Ну, зрозуміло, що поставили свою людину Аваков із Яценюком. Але, якось, треба ж, щоб ця їхня людина хоч щось розуміла у телебаченні… Загалом нормальні експерти одразу якось не повірили в ефективність такого призначення.
Перші кроки
І як у воду дивились. Оголосивши війну корупції, і присягнувшись у любові до України, Зураб взяв до себе першим заступником Олександра Лієва, колишнього міністра туризму Криму, який траплявся на хабарах і, під час окупації, робив антиукраїнські заяви. Заявивши про свої європейські цінності, він відмовився від конкурсу Євробачення, що було ще й безглуздо, оскільки це найрейтинговіший проект Національної телекомпанії за всю її історію. Крім того, він розірвав підписаний при «злочинному володінні» контракт з Євроньюз. Принагідно він відмовився від кубка світу з футболу. А за перші півроку закрив близько 30 проектів телеканалу.
Олександр Лієв
«Тільки ссунь корону на бік
Щоб не висіла на вухах»
Вперше в історії УТ-1 його співробітників було відправлено у неоплачувану відпустку, причому їх змусили написати про це заяви. На телеканалі закрили буфет, і це при тому, що канал знаходиться в такому місці, де в окрузі фізично немає жодного кафе і людям просто ніде каву випити. Його кримські колеги завжди казали, що окрім самопіара Лієв ні на що не здатний і сприймали його як такого собі клоуна від влади. Ось і зараз Лієв 99% свого робочого часу витрачає на самопіар.
Трохи про свободу слова
Любов до свободи слова у розумінні директора УТ-1 добре ілюструє конфлікт із Савіком Шустером. Шустер серед телевізійників вважається людиною абсолютно «некерованою». У тому сенсі, що ніхто не має права втручатися у його редакційну політику та диктувати йому теми. Аласанія намагався втручатися, а коли не вийшло – прибрав програму Шустера з ефіру. Савік не постраждав, незабаром його проект уже виходив на телеканалі 112.
Савік Шустер
"Зураб, тобі туди!"
А ось Перший Національний сильно втратив у показниках перегляду, програма Шустера була рейтинготворчою. Друга ілюстрація – конфлікт із колишнім головним редактором інформаційного мовлення Світланою Колядою. У розмові з Медіанянею вона розповіла, що на каналі з'явилися «замовлення», так звана «джинса» — сюжети, які мають замовний характер і розміщуються за гроші. Причому «замовлення» було і комерційне і політичне. Ось такі стандарти свободи слова у розумінні Зураба Аласанії.
Гроші, гроші
Але заробіток на джинсі — це не єдиний спосіб заробітку для Зураба Григоровича. Справа в тому, що Національна телекомпанія має величезну будівлю телецентру на Мельникова 42 у Києві. Його приміщення й раніше здавалися в оренду, але здавали їх профільним, телевізійним компаніям. Так у цьому будинку розміщувалася телекомпанія «1+1», і зараз там знаходяться телекомпанії «Ера» та «ESG», різноманітні продакшени та представництва іноземних телекомпаній. Але саме за Аласанія і, як кажуть співробітники, з подачі Лієва, почали виселяти працівників НТКУ, а приміщення здавати будь-кому — людям, які не мають жодного відношення до телевиробництва.
Крім того, телекомпанія замовила дослідження телевізійної аудиторії за 1,77 мільйона гривень. Це викликало шок у всієї медіа-спільноти, оскільки такі дослідження коштують зазвичай на кілька порядків менше. Та й зарплата у гендиректора нехила, а саме 83 000 гривень на місяць. Один із співробітників випадково виявив зарплатну відомість у ліфті і там стояла саме така сума. Для довідки середня зарплата співробітника Першого Національного становить 2.300 гривень. При цьому їхню зарплату постійно урізують, прибирають премії, відключають службові телефони. Словом, створюють усі умови для того, щоб народ йшов «за власним бажанням», а тих, хто на такі заходи не ведеться, звільняють за найменшу провину та «підводять» під скорочення.
Підсумки
Що відбувається на Першому Національному сьогодні? З каналу тікають люди, днями звільнилася журналістка Ірина Ромалійська. До цього пішли редакторка Світлана Коляда, продюсер Лариса Дроздова. Причому йдуть найкращі — ті, кому є куди йти. Окрім людей з телеканалу прибрали чи самі пішли усі рейтингові проекти. При цьому технічна база з часів керівництва каналу Бенкендорф практично не оновлювалася, а контент не закуповувався. І все це напередодні нового сезону, коли всі інші телеканали будуть дивувати глядача преміальними проектами. В результаті всього вищесказаного канал стрімко втрачає свої позиції. Якщо за часів Януковича канал не падав нижче за сьоме місце в рейтингу українських каналів, а найчастіше входив до першої п'ятірки, то тепер його місце – п'ятнадцяте-сімнадцяте, а періодично він випадає і з першої двадцятки. І це при тому, що канал має майже 100% покриття Україною. Тобто, якщо раніше канал конкурував із Інтером, 1+1, СТБ, Новим. То тепер його конкуренти – це ОТВ, К2, Ентер фільм, Плюс плюс та інші невеликі нішеві канальці. Тож ідея Громадського телебачення померла у самому зародку. Якщо вас дивиться менше одного мільйона глядачів із майже сорокамільйонної аудиторії України, про який вплив на громадськість може йтися? І судячи з поведінки Зураба Григоровича, почувається він не дивлячись на таке жалюгідне становище каналу дуже впевнено. Співробітники кажуть, що на кожній нараді Аласанія найбільше любить поливати брудом... президента Петра Порошенка. Називає його «жирним бройлером» та іншими словами, які від генерального директора телеканалу та й взагалі від інтелігентної людини чути дивно. Але, мабуть, він думає, що Аваков – його надійний дах і у будь-якому разі прикриє.
Ну, що тут скажеш? Сама ідея Громадського телебачення була дуже гарною. Але, як не сумно про це повідомляти, перемогли жадібність та непрофесіоналізм. Іншими словами, переміг Зураб Аласанія та його команда.
Денис Іванов, для SKELET-info
Підписуйтесь на наші канали в Telegram Facebook, Twitter, ВК — Лише нові особи з рубрики СКЛЕП!